Про СМС - Форум
Субота, 03.12.2016, 19:36
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: Нереклама 
Форум » Все про все » Про життя-буття... » Про СМС (СМС (синтетические моющие стредства))
Про СМС
LiderДата: Середа, 23.09.2009, 13:49 | Повідомлення # 1
Новачок
Група: Продвинуті
Повідомлень: 3
Репутація: 1
Статус: Offline
Пропоную обговорення інформації про побутову хімію (синтетичні миючі засоби), якої в більшості наших будинків дуже багато. За твердженням Самуеля Епштейна, в наших ванних кімнатах токсинів більше, ніж під час пік на вулицях серед автомобілів.
Давайте ми з Вами і дізнаємося трохи більше про це. Пишіть Ваші думки і зауваження по цій темі.



Хто хоче чогось досягти, той шукає можливості, хто не хоче - шукає виправдань.

Повідомлення відредагував Lider - Середа, 23.09.2009, 14:08
 
LionUAДата: Середа, 23.09.2009, 14:10 | Повідомлення # 2
Новачок
Група: Продвинуті
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
Я за!


Повідомлення відредагував LionUA - Середа, 23.09.2009, 14:11
 
LiderДата: Пятниця, 25.09.2009, 09:22 | Повідомлення # 3
Новачок
Група: Продвинуті
Повідомлень: 3
Репутація: 1
Статус: Offline
Чим ми миємо посуд?

ДОСТАТНЬО однієї краплі, і всі мої проблеми будуть вирішені. Мало того, що посуд відмию, так ще і заміж візьмуть. Так, принаймні, обіцяє реклама. Я дивлюся телевізор і думаю: якщо ця штука так вправно розщеплює залишки їжі на тарілках, що ж вона робить з руками, а головне - з нутрощами?! Адже це ж суцільна і дуже їдка хімія!

«ЗВИЧАЙНО, хімія, - підтверджує мої побоювання керівник Випробувального центру товарів побутової хімії ТОВ «Гамма-2» Єлизавета Сакован. - Тому дуже важливим показником безпеки є те, наскільки добре засоби для миття посуду змиваються з посуду».

Центр тестував деякі відомі засоби для миття посуду на змиви. Робиться це так: посуд обполіскується в трьох водах і дивляться, скільки засобу залишається в останньому змиві. Деякі навіть дуже імениті рідини показали граничні значення. Якщо посуд, помитий таким засобом, погано прополоскати, його залишки потраплять в їжу і в організм людини.

По класифікації засобу для миття посуду числяться як «рідкі засоби для чищення». І не підлягають обов'язковій сертифікації. До шампунів, гелів, іншій косметичній продукції і навіть до синтетичних миючих засобів (пральній пороші) – одні Вимоги безпеки: вони підлягають обов'язковій сертифікації. А засоби для миття посуду, як, скажімо, і засоби для чищення унітазу, - тільки добровільною. Що ж виходить? Побажав виробник або імпортер перевірити свою рідину на безпеку – велике йому за це спасибі, не побажав – ніхто не неволить?
- Не зовсім так, - пояснює Віктор Бочаров, зам директора ВНДІ «Синтез ПАР». - Якщо ви вирішили виробляти засіб для миття посуду або ввозити його з-за кордону, закон вимагає, щоб ви отримали санітарно-епідеміологічний висновок СЕС. Але тільки один раз. Якщо ж товар підлягає обов'язковій сертифікації, перевіряти його будуть щороку. Але у будь-якому випадку цей сертифікат гарантує тільки те, що ви не отруїтеся, не зіпсуєте шкіру рук. А ось на біорозкладність (що залишається після них в каналізації) жоден товар побутової хімії в СЕС не перевіряють. Ми проводили дослідження - там іноді попадаються дуже нехороші речовини. А ось що з часом відбувається в організмі, в який постійно потрапляють залишки миючого засобу – таких досліджень не проводили.

Цей ВНДІ якраз спеціалізується на ПАРах – поверхнево-активних речовинах, основі будь-якого миючого засобу. Бочоров розповідає, що ПАРи дійсно грязь витісняють дуже добре: витісняють, а самі сідають на чисту поверхню. І здерти їх звідти дуже складно. «Після того, як ми проводимо черговий експеримент, потрібно очистити прилад від ПАРів. Так от водою їх видалити неможливо: або хромовою сумішшю, або прожаренням в полум'ї пальника». Екологи знають: миючі засоби небезпечні для людини, вони можуть викликати алергію, стати причиною злоякісної пухлини, депресії, гіпертонії і так далі Як пояснили в Інституті екології людини і гігієни навколишнього середовища, ПАРи, потрапляючи в організм людини (і у водоймища), руйнуються і утворюють перекиси, які спалюють мембрани кліток.
ВНДІ «Синтез ПАР» вже який рік вимагає, щоб засоби для миття посуду тестувалися на біорозкладність, щоб вони не забруднювали наші водоймища. А Випробувальний центр товарів побутової хімії вимагає для миючих рідин обов'язкової сертифікації з щорічним контролем.
Наша ж рада - по можливості не користуйтеся «хімією». А якщо вже доводиться - відмивайте посуд ретельніше, особливо від засобу для миття посуду.

Додано (25.09.2009, 09:22)
---------------------------------------------
Чистота – чисто яд!
Все началось с пустяка. Возвращаясь из Киева в Крым и разглядывая в окно поезда убегающий пейзаж, я обратила внимание на белый налет на Днепре:
- Барашки, что ли? – недоуменно спросила я у попутчицы – киевлянки.
- Так это же пена. От стиральных порошков. Прессу читать надо. Вон у соседей в России уже целые программы созданы против моющих средств, которыми планета травится.
Не совсем отдавая себе отчет в том, что сказала мне «продвинутая» в знаниях попутчица, я решила покопаться в той самой прессе, на которую ссылалась женщина, благо Интернет под рукой. Поискала, прочитала, задумалась и – ужаснулась.
Занимаясь последние несколько лет исследованиями потребительского рынка Украины, я порою наталкиваюсь на темы вроде и понятные, но при ближайшем рассмотрении оказывающиеся «закрытыми» для рядового потребителя.
Это можно сказать о кофе и чае, что потребляют в нашей стране, о блочном мясе, поступающем к нам из-за рубежа, о секонд хенде. Со стиральными порошками ситуация классически «закрытая». И это при наличии агрессивной рекламы порошков на любой вкус.

Вопрос на засыпку.
Угадайте что, с точки зрения рекламы, наиболее ценно в том или ином стиральном порошке? С таким вопросом мы обратились к 100 респондентам – крымчанам. Мнение распределились так: на первом месте – способность средств отстирывать любые (!) пятна, на втором – цена, на третьем – наличие добавок.
Рекламируемые порошки заботятся о наших вещах, кошельках, стиральных машинах. Но почему ни на одном стиральном порошке, будь то польский, турецкий, немецкий, российский или украинский не указано, что главное его достоинство – безопасность для потребителя и природы?
Опрос показал, что 65% потребителей считают условие безопасности – само собой разумеющимся, раз порошок допущен к производству и реализации. 25% опрошенных вообще не задумывались об этом – стирает порошок и ладно. Лишь 10% потребителей убеждены, что раз нет на упаковке моющего средства сноски о безопасности товара, то и безопасным его назвать нельзя.
Пересмотрев массу упаковок стирального порошка, реализующихся на украинском потребительском рынке, я не нашла заветной надписи «безопасен для потребителя», выраженной в той или иной форме. Никто не взял на себя смелость заявить ТАКОЕ о своей продукции. И тому есть причина.

По научному.
Основным видом сырья для производства синтетических моющих средств являются ПАВы – поверхностно – активные вещества, получаемые в основном из продуктов переработки нефти. ПАВы бывают разные, но для нас важна степень их разрушаемости. Проще говоря, после стирки слитые с грязной водой в водоемы ПАВы и фосфаты должны быстро и максимально разрушатся, чтобы не нарушить чистоту среды того водоема, из которого берется вода для поливов, для населения, пьют коровы, дающие молоко, а с ним и ПАВы с фосфатами… Цепочка серьезная. Но обратили на нее внимание далеко не сразу, лишь когда в наиболее развитых странах США и Англии начался рост аллергических и трудно диагностируемых заболеваний кишечно – желудочных органов, кожи, иммунной системы, крови, патологии новорожденных, бесплодия. Путем сравнительных данных ученные вышли на проблему воздействия стиральных порошков на природу и человека. Интересно, что подобные исследования проводились в СССР в середине 60-х годов, причем выводы западных и наших исследователей совпали: по вредному воздействию тяжелые стиральные порошки являются одним из главных факторов постоянного и массового отрицательного влияния на человеку и природу. Объясняется это тем, что стиральные порошки применяются практически всеми, везде и в течении всей жизни. Растворы порошка и его остатки на одежде контактируют с кожей человека и, через ее клетки попадает в организм. А смытые в процессе стирки через загрязненную воду ПАВы и фосфаты попадают в водоемы, оттуда через отдельные продукты питания возвращаются в организм человека – круг замкнулся. С помощью стиральных порошков мы избавляемся от грязи, зато разрушаем свой организм.

Хватились!
Начиная с 70-х годов, в США началась кампания по ограничению содержания фосфатов в стиральных порошках, а с 1980 года на их применение был введен полный запрет. К середине 80-х годов запрет ввели Швейцария, Германия, Италия, Австрия, Голландия, Норвегия, Австралия, Швеция, Япония, Корея, Канада, Бельгия, Дания. В других странах ограничили содержание фосфатов в порошках до 30%. Затем последовал запрет в США и Скандинавских странах на применение энзимов (реклама которых через 20 лет с успехом идет по украинскому телевидению как уникальной биодобавки). Одновременно во Франции Англии и Испании производители моющих средств добровольно (!) сократили содержание солей фосфатов и других вредных компонентов до требуемых норм.
Мировое сообщество настолько было поражено неожиданной проблемой, грозящей здоровью каждого из нас и природе в целом, что во всех перечисленных странах были установлены эффективные дополнительные системы очистки воды. Государства и общественные организации проводили (и продолжают проводить) мощные пропагандистские акции, в которых считают за честь участвовать государственные и политические деятели, известные актеры, спортсмены и прочие «звезды». Результат сказался, пожалуй, даже быстрее, чем рассчитывали медики. Перестав пользоваться вредными порошками, люди в этих странах стали меньше болеть тяжелыми заболеваниями – статистику не обманешь.
Кстати, этот запрет на использование фосфатов и прочих вредных добавок в порошках является необходимым условием для членства в Европейском Сообществе. Коснулась эта проблема особенно тех, кто недавно вступил в эту организацию: Польши, Чехии, Венгрии. Представьте себе, как надо перестроить всю экономику страны, что бы уберечь население и окружающую среду от надвигающейся опасности, прекратив вредное производство, но при этом не обанкротив государство. Западные страны решили эту проблему за счет других народов. В частности, бывших социалистических стран Восточной Европы и стран СНГ.

Свалка химических отходов.
Известная германская фирма «Хенкель», «монстр» производства стиральных порошков, выпускающая только безфосфатную продукцию, запустила новое производство в Ужгороде – фосфатное. Юридическая уловка запрещает применение у себя на родине фосфатных порошков, но не запрещает производство их. И достаточно перебросить фосфатное производство в какую – нибудь малоразвитую страну, где о вреде фосфатов и не слыхивали, и можно легально работать дальше. Замечу, что государства выделяют колоссальные деньги фирмам – производителям на освоение нового рынка для запрещенной продукции. Отсюда и немереное количество рекламы, которая стоит дороже самого производства отравы. (Ужгородцы, небось, обрадовались новому заводу. Тут тебе и рабочие места, и средства в бюджет, и иностранные инвестиции).
Поначалу запрещенные к применению у себя на родине производства перекочевали в Польшу, Турцию, Венгрию, Румынию, Болгарию, затем, по мере принятия в этих странах запрета на использование фосфатов в порошках, «облагодетельствовали» Россию и Украину. Кстати, недавно органы государственной власти России приняли ряд нормативных актов с целью защиты природы и человека и заставили ту же фирму «Хенкель» выпустить два вида безфосфатного порошка, раз уж невозможно совсем закрыть вредное производство.

Чистый, но больной…
А что же мы? То, что у нас популярная новинка, на Западе давно запрещенное старое. И плохое. Мне довелось рассмотреть пачку итальянского «Ариэля», выпущенного в 1989году. Содержание фосфатов указано менее 0,5%, что дало право производителям ответственно написать «экологически безопасный». Пачка даже близко не напоминает тот «Ариэль», которым сегодня восторгаются наши хозяйки. Ни приблизительная маркировка, как для недоумков, ни состав химического продукта не предназначены для изучения потребителем. Зная нашу элементарную непросвещенность в вопросе, производители пишут на упаковках процент фосфатов. Посмотрите пачку любого разрекламированного порошка – убедитесь сами. Пишут на упаковке «ингибитор коррозии», как будто мы чистим ржавчину, а не детские вещи стираем. А ингибитором коррозии могут служить и ядовитые щавелевая и ортофосфорная кислоты. И откуда потребителю знать, исходя из «доступной и достоверной информации» на упаковке, что же действительно стоит за выражением «ингибитор коррозии»? Редко на каком порошке найдешь обозначенные меры предосторожности во время стирки – а ведь речь идет о химических веществах.
Мне удалось найти книгу, выпущенную в Киеве в 1977 году издательством „Здоровье” тиражом всего 1700 экземпляров – для врачей. Книга называется «Гигиена применения синтетических моющих средств». Читаю: «Анонимный ПАВ оказывает воздействие на семяродный эпителий. Такой биологический эффект действия подобен ионизирующим излучениям…» То есть анонимный ПАВ напрямую влияет на развитие бесплодия, причем, как сказано в этой же книге, признаков обратного развития пораженных клеток не замечается и через 6 месяцев после поражения. Читая эту книгу, я убедилась, что, надышавшись пылью стирального порошка, соприкоснувшись с ним руками или всем телом через одежду, заболеть можно всем. Или почти всем, вплоть до психических расстройств.
Собирая материал к статье, я говорила с массой людей, так или иначе имеющих отношение к проблеме безопасности товаров. Медики завалили данными о многочисленных случаях отравления детей фосфатами через выпитое молоко (помните цепочку: стирка – грязная вода – водоем – корова – молоко – ребенок – больница?). Аллергики и люди с заболеваниями верхних дыхательных путей пояснили мне, что от стирки в доме практически отказались ввиду невозможности даже опосредованного контакта с моющим средством. Каждый второй опрошенный рассказал о поврежденных после стирки руках. Работники торговли разрекламировали удивительные свойства известных порошков, отстирывать любые пятна.
И все же я убеждена, что затронутая тема откликнется у многих из нас. Не такие мы косные в своем сознании.
А думать все равно придется. Уже не рано, но еще не поздно.

(«Комсомольская Правда»)




Хто хоче чогось досягти, той шукає можливості, хто не хоче - шукає виправдань.
 
LionUAДата: Субота, 26.09.2009, 22:13 | Повідомлення # 4
Новачок
Група: Продвинуті
Повідомлень: 2
Репутація: 0
Статус: Offline
Пральний порошок з ароматом... смерті

Автор: Олена РОСИНСЬКА
за матеріалами ІІІ міжнародного симпозіуму ТТК-2002 р. (Київ) та Парламентських слухань 2003 р.

Часопис "Час 2000" 2004р №20 стаття №64

Напикінці ХХ століття Україна шокувала світ апокаліптичною подією - спалахом зірки Полин. Вибух четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС за своїми наслідками залишив далеко позаду ядерні вибухи Хіросіми і Нагасакі. 18 років поспіль наша країна відзначає сумну дату 26 квітня.

За логікою, Україна мала б бути найчистішою, аби хоч трохи покращити свою екологію. Натомість саме всупереч здоровому глузду вона перетворилася на звалище екологічно небезпечної закордонної побутової хімії з фосфатами, хлором, сульфатами, силікатами - речовинами, що біологічно не розкладаються і не розчиняються у воді. Закони України дозволяють імпортувати і застосовувати пральні порошки, що містять у собі до 22 % фосфатів. Щоденно до природи України саме через застосування фосфатних порошків потрапляє 70-75 тисяч тонн фосфатів, а безпосередньо до прісноводних водоймищ - 60-65 тисяч тонн сульфатів, відповідно 40 і 30 тисяч тонн силікатів та інших отруйних речовин.

Цивілізовані країни світу (а їх майже 40), де здоров'я генофонду є цінність пріоритетна, давно вже відмовились від застосування фосфатних пральних порошків, які спеціалісти називають домашнім міні-Чорнобилем. Жахлива аналогія виникла через те, що ефект від них на організм людини подібний до іонізуючого випромінення! Тож гасла совіцьких часів "Мирний атом в кожен дім" вкотре дотримуються.

ЩО Ж НЕБЕЗПЕЧНОГО В ЦИХ ПОРОШКАХ?

Особливі властивості фосфору - він найбільше, порівняно з іншими хімічними елементами, сприяє біоакумуляції мікроорганізмів.

До прикладу, вміст фосфору у воді менше 0,0001 %, коефіцієнт акумуляції складає 20000, по азоту відповідно 1500 при 0,001 %, вуглецю - 2000 при 0,003 %, заліза - 1500 при 0,0001 %, сірки - 1,6 та 0,09 %.

Тому один грам триполіфосфату натрію, як складової речовини пральних порошків, стимулює розмноження 5-10 кілограмів отруйних синьо-зелених водоростей: водоймища вмирають, і вода стає непридатною до вживання, небезпечною для здоров'я та життя людини. Через деякий час після Чорнобильської катастрофи більшість акваторії Київського водосховища була вкрита синьо-зеленими водоростями. Казали, що вони дуже небезпечні. Сьогодні ця група водяної флори розповсюдилася далеко за межі Чорнобильської зони. Ними заражені майже всі великі і малі річки України.

ОТОЖ СИНЬО-ЗЕЛЕНІ КРАСЕНІ

За наукою, ціанові бактерії, токсичні продукти їхнього розпаду та їхні сполуки з хлором своїм руйнівним впливом на здоров'я людини дорівнюють впливу тяжкої води (оксид дейтерія).

Потрапляючи до організму людини, долаючи усі захисні бар'єри і доходячи до крові, вони знищують червоні кров'яні тільця. А потрапляють вони через шкіру під час прання, через одяг (виполоскати їх майже неможливо), через харчові продукти, питну воду...

Фосфати, які потрапляють зі стічними водами до очисних каналізаційних споруд біологічного типу в концентрації більше 5г/т, майже цілком пригнічують біологічні функції мікроорганізмів активного намулу і таким чином руйнують очисні споруди і долучаються до природного середовища неочищеними.

Учені Дніпропетровська дійшли висновку, що ці водорості викликали ріст на 10 % кількості онкозахворювань в області. Мало хто знає, що ситуація, що склалася влітку 2001 року на річках України, прирівнюється до екологічної катастрофи. Саме у цей час спостерігалася масова загибель риби більше як у дванадцяти областях України. Причина - знову ж таки синьо-зелені водорості. Вони різко знижують рівень кисню у воді, накопичують отруйні речовини, а згодом, коли розкладаються, віддають свої накопичення навколишньому середовищу. Доведено, що рибу з Дніпра, Чорного моря та інших річок і водоймищ країни їсти не можна. І сам вилов у внутрішніх водоймищах зменшився у десятки-сотні разів.

На рак в Україні хворіють навіть риби! Нині природна самоочисна, біовідновлювальна спроможність прісноводних водоймищ України від застосування фосфатних порошків катастрофічно знизилася, а подекуди знищена цілком. В більшості річок неможливе відновлення рибного ресурсу. Останнім часом водорості розмножуються цілий рік (р.Дніпро), адаптувалися до морської води і поширилися на прибережну смугу Чорного і Азовського морів.

Те, що синьо-зелені водорості розмножуються навіть у холодні місяці, свідчить про велику кількість фосфатів у водоймищах.

Північний басейн Азовського та Чорного морів Міжнародна екологічна організація (Лондон) визнала найбруднішою екосистемою світу.

Що ж до нинішньої води, то Україна посідає останнє місце за якістю в Європі і 78-е - у світі.

Очистити воду від синьо-зелених водоростей - бактерій, продуктів їхнього розпаду (отруйні біотоксини, аміак, болотний газ, сірководень, хлороорганічні сполуки (водорості плюс хлор), залишків пральних порошків (фосфатів та поверхневоактивних речовин) ПАР) очисними спорудами, що діють в нашій країні, неможливо. Ці домішки не контролюються санепідслужбою.

Встановлено, що подальше застосування фосфатних пральних порошків призведе до наслідків негативного впливу на здоров'я людей і природи, що можуть у багато разів перевищити наслідки Чорнобиля.

В Україні понад 78 % користувачів фосфатних порошків мають на них алергічні реакції.

Англійські вчені встановили, що фосфатні порошки, потрапляючи у водоймища, призводять до статевих змін у риб (у 60 % риб замість чоловічих розвинулися жіночі статеві органи). Таку ж картину спостерігали у тварин, що жили поблизу прісноводних водоймищ, куди після очищення зливали стічні води.

Канадці ж після тривалих досліджень дійшли висновку, що понад 10 % патологій у новонароджених спричинені впливом фосфатних пральних порошків на організм матері.

А ЯК ЖЕ ІНШІ КРАЇНИ?

Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Італія, Швейцарія, Австрія, Японія, Корея, Тайвань, Гонконг, Таїланд, ПАР користуються лише безфосфатними (на основі цеолітів) пральними порошками, Фінляндія, Швеція, Бельгія, Данія, США - до 85-90 %, інші країни Європейської спільноти - понад 50 %. І з кожними роком, за даними фірми HENKEL, виробника безфосфатної продукції, цей відсоток збільшується.

До боротьби з застосуванням фосфатних порошків нещодавно приєдналися Росія, Польща, Туреччина та інші колишні соцкраїни. До речі, найпопулярнішою у Польщі є перша леді країни. Всенародну любов і повагу пані Кваснєвська здобула завдяки її боротьбі з фосфатними порошками, що свідчить про піклування пані президентової здоров'ям нації. Поляки навіть планують обрати її за свого президента, коли скінчиться президентський термін її чоловіка.

Як результат заборони користування фосфатними порошками - різке зменшення темпів росту захворюваності населення. В цих країнах більшість річок і водоймищ (Рейн, Сена, Міссісіпі, Міссурі, озеро Мічиган та ін.) відновили свій природний біобаланс, питна вода відповідає нормам безпеки за не менше ніж 160 показниками у Європі і понад 300 показників у США.

У березні 2003 року в ЄС прийняли рішення про скорочення кількості постійно контрольованих показників безпеки морської води (з 19 до 2) через високий рівень чистоти цієї води.

В акваторіях морів ЄС вилов риби збільшився у 5-7 разів і останні роки є стабільним. Проблема забруднення фосфатами водоймищ Європи, Японії на сьогодні вирішені. Нині екологи Європи працюють над створенням ще безпечніших пральних порошків, які не містять речовин, що не розчиняються у воді. Координатор цього напрямку - німецька фірма HENKEL.

Законодавчі обмеження у користуванні фосфатними порошками у країнах ЄС та інших були застосовані, виходячи з принципів "зеленої хімії" , що є життєвою філософією багатьох країн. А саме, коли хімічна речовина, яку використовує людина, завдає збитків природі, і системи, що блокують потрапляння його до навколишнього середовища, відсутні - тоді діє принцип введення технологій, що припиняють забруднення природи. І перший етап - законодавчий.

Оце так, навіть не віриться. З'ясовується, є країни, де на державному рівні піклуються і про природу, і про людину як невід'ємну складову тієї ж природи.

"Більшість офіційних джерел підтверджує катастрофічний стан та подальше його погіршення у багатьох регіонах України. Сталий ріст захворюваності населення, що викликано забрудненням природи, де значну роль відіграють фосфатні пральні порошки", - так писав учений з Криму до Голови Комітети Верховної Ради України, народного депутата, що опікується питаннями екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ю.Самойленка. У листі дописувач докладно характеризує екологічний стан в Україні, статистичні дані щодо ступеня захворюваності та ін. І повідомляє, зокрема, що протягом 2-х років групою кримських фахівців (хіміки, технологи, конструктори і лікарі) була розроблена рецептура безпечних порошків, а також технологія та обладнання для їхнього виробництва. Затверджені технічні умови. Пройшли, за словами автора листа, усі мислимі експертизи і сертифікації. Розробки ці та, власне, порошки, офіційно визнані в Україні і в світі, отримали патент на винахід. Усі дослідження проводилися власним коштом. Хоча робота може бути прирівняна до діяльності НДІ з конструкторським бюро та дослідним виробництвом. Вони зробили, здавалось, неможливе. Як? Продавали особисте майно, допомагали їм громадяни, які повірили в їхню ідею, інші давали під відсотки гроші, багато іноземних фірм надавали спеціалізовану літературу, зразки хімкомпонентів, проводили хімічні аналізи, що коштують недешево, підтримували морально. І порівняльна споживча характеристика нового порошку цілком збіглася з характеристиками еталонного для Європи виробництва Німеччини, що свідчить про ідентичність якостей. Більше того, кримський порошок безпечніший за європейські аналоги, тому що в його виробництві використовувались безпечніші хімкомпоненти, і він у кілька разів менше вміщує пилу. Безпосереднє виробництво його зовсім не шкодить екології - відсутні викиди пилу, токсичних газів, продуктів спалення мазуту, вугілля, газу... До того ж технологія не потребує теплової енергії. Вітали винахідників усі: поважні спеціалізовані фірми-виробники і фірми-розробники. А Мінохорони здоров'я України запропонувало розпочати випуск безфосфатних порошків для прання дитячої білизни, у тому числі і для немовлят.

Ось тут і постає питання: за які, власне, гроші? І хоча продукцію перевірили на пранні у пологових будинках, у дитячих дошкільних закладах, дитячих лікарнях, санаторіях Криму, для масового виробництва її не вистачило.

І почались ходіння по муках за кредитами. Дивно, на розкрутку чергової поп-зірки кошти знаходяться, та й мало на що їх витрачають доморощені мільярдери і держава? А на життєво важливі речі - зась! І просили (саме просили, уклінно) винахідники до півтора мільйона гривень, що зобов'язувалися віддати протягом 2,5 років з відсотками. Але натикалися або на глуху стіну байдужості, або їм висували зовсім неприйнятні умови.

І виходить, що маємо і не маємо - багаті жебраки. Багато талановитих людей народилися на цій землі: письменники, актори, винахідники. О.Вертинський, М.Булгаков, І.Сікорський, С.Корольов - список можна писати довго. Усі вони славу склали іншим країнам. І сьогодні їдуть таланти у далекі краї, "чужі у долі, чужі у людей". Ідуть, аби реалізуватися. Бо тут вони не потрібні. Потикається, до прикладу, учений, пооббиває пороги поважних закладів, натерпиться принижень і злиднів і ... гайда у світи далекі.

Ми - країна європейська, цивілізована. Принаймні, так про себе думаємо. Але вважати і бути - дві великі різниці, як кажуть дотепні одесити. Ознака цивілізованості країни - перш за все її ставлення до своїх громадян, до природи, довкілля. (У Китаї в 1998 році запрацював завод з виробництва 60 тисяч тонн безпечного порошку, аби не завдавати шкоди людям і природі).

І незважаючи на те, що в Україні нині є всі матеріально-технічні умови для повного переходу до безфосфатних порошків (рецептура, технологія, обладнання, нормативна документація), саме тут, в країні Полинової зірки, будуються нові заводи з виробництва продукції, що містить фосфати та іншу отруту. До слова, норвезька фірма UNGER відзначила, що рівень наукової та практичної розробки фірми "Дакос" (назва кримського підприємства) зробить честь будь-якій країні. Лише не нашій.

"Ви ще не в білому?" - запитує душка, веселун Антоша Мухарський. І відповідає: "Тоді ми йдемо до вас". Жоден фільм, жодну передачу не подивилася на ТБ, аби щонайменше тричі їх не переривала реклама пральних порошків, що вже нав'язла всім на зубах і вухах. "Кришталева чистота, морозна свіжість, легкі хмаринки"... Усі ці поетичні вишуканості - характеристики безлічі пральних порошків. Пери собі на здоров'я... На реклами ці витрачають мільйони зелених. І крутить, наче чорт своє колесо, жахливе реаліті-шоу - наше життя. .

Те, про що я розповіла в цій статті, - лише крапля в океані небезпеки. І те, про що ви дізналися, - для закордонних країн давно вже відомі факти. Вони віддають нам, що в себе ніколи не використовуватимуть, за принципом "На тобі, Боже, що мені не гоже". Не примушують - пропонують. Вони чужі, що з них візьмеш? А ось свої... Гроші не пахнуть, казав один із римських цезарів. Але тоді йшлося, даруйте, про вуличні туалети. Пропоную рекламу: "Новий чудо-порошок з неповторним, незрівнянним ароматом... смерті".

http://stb.ua/e107_plugins/videotv/videoview.php?view.14884 - «Правила життя. Вбивча чистота»




Повідомлення відредагував LionUA - Субота, 26.09.2009, 23:20
 
Форум » Все про все » Про життя-буття... » Про СМС (СМС (синтетические моющие стредства))
Сторінка 1 з 11
Пошук:

Найтоваристські Останні зареєстровані Найпопулярніші
  • Samoswal
    Повідомлень - 2318
  • Професор

  • Яночка
    Повідомлень - 1676
  • Майстер

  • Маринка
    Повідомлень - 1610
  • Майстер

  • PePeL-soN
    Повідомлень - 1434
  • Кандидат в майстри

  • Нереклама
    Повідомлень - 1205
  • Кандидат в майстри

  • Grey
    Повідомлень - 874
  • Професіонал

    Travisastap
    Зареєстрований - 12:11

    Stevenduche
    Зареєстрований - 23:31

    Richarddarma
    Зареєстрований - 19:18

    Karimysoi
    Зареєстрований - 08:55

    kitikas
    Зареєстрований - 02:07

    Ricardodrili
    Зареєстрований - 20:20

  • Нереклама
    Репутація - 47
  • Кандидат в майстри

  • Samoswal
    Репутація - 36
  • Професор

  • Маринка
    Репутація - 36
  • Майстер

  • EVA
    Репутація - 33
  • Досвідчений

  • PePeL-soN
    Репутація - 32
  • Кандидат в майстри

  • Яночка
    Репутація - 31
  • Майстер

    Популярні теми
    Корисні посилання
    Міні-чат
  • Рахуємо до мільйона!>>

  • Яку пісню(виконавця)Ви сл...>>

  • ЩОДЕННИК>>

  • Асоціації>>

  • Кіноман>>

  • Я ХОЧУ!!!!!!>>

  • Повторялка>>

  • Казка в три слова - гра>>






  •                 

    Copyright EXO © 2016, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net