Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Учениця 8-го класу Новосанжарського НВК Настя Вакула вже вчетверте перемогла в обласному конкурсі з української мови імені Петра Яцика. Я вирішив зустрітися із дівчиною, аби дізнатися, у чому ж секрет такої завидної стабільності. - Вперше у районному конкурсі імені Петра Яцика я взяла участь ще у 3-му класі, – говорить Настя. – Зайняла перше місце і поїхала на обласний – там у підсумку стала третьою. Після цього я щоразу їхала «на область» і поверталася з перемогою. Виняток – 6-й клас, коли через хворобу не змогла поїхати до Полтави. - Які завдання обласного конкурсу потрібно було виконати цього року? - Потрібно було написати твір на тему «Згасає українська мова», запропонувати своє рішення цієї проблеми; відредагувати словосполучення; правильно написати займенники і розповісти про якесь українське свято – я обрала Великдень. - А як ти вважаєш, проблема «згасання» української мови дійсно існує? - Так. Я помічаю, що серед молоді більш популярні російські або суржикові слова, а от справжня українська все більше забувається. - Як тобі вдається щороку налаштовуватися на перемогу? Адже часто вже підкорена вершина стає нецікавою? - Кожен наступний конкурс не схожий на попередній. Інші завдання, інші суперники. Цьогорічний був найважчим, а опоненти – найсильнішими. Певно, так буде і далі. - Розкриєш якісь секрети підготовки? Те, завдяки чому тобі вдається ставати кращою? - Перш за все, мені дуже допомагає мама. Вона – перший наставник і критик. Крім цього, я присвячую вивченню української багато вільного часу, шліфую власну мову – пишу вірші, різні розповіді. Люблю читати. Серед улюблених авторів – Дмитро Ємець, Олександр Копиленко. - А все ж таки, чиєї заслуги у твоїх перемогах більше – твоєї особисто, батьків чи педагогів? - Сама по собі я б не змогла такого досягти. Без підтримки та настанов з боку батьків мені б важко було опановувати різні науки. А мій вчитель української – Галина Федорівна Тищенко – це взірець справжнього педагога. В ній поєднуються і щирість, і добро, і вміння захопити предметом. Ще Настя розповіла мені, що після школи мріє вступити до мовного інституту. Вона вже зараз добре володіє трьома мовами: рідною українською, російською та англійською. А класний керівник дівчинки Тетяна Миколаївна Лещенко додала дещо від себе: «Настя - дуже скромна і надзвичайно відповідальна дівчинка, тому весь клас намагається рівнятися на неї. Але самі дітки говорять: «Планка, яку взяла Настя, дуже висока, і зрівнятися з нею надзвичайно важко». На прощання Анастасія пообіцяла цю планку не опускати і з наступного конкурсу повернутися з черговою перемогою. А як же інакше?
Головна 
