Енґельберт Далдруп: Раджу не забудовувати Цитадель чи парк Знесіння у Львові - 20 Січня 2010 - Інформаційно-розважальний портал "ЕХО"
Вівторок, 28.03.2017, 15:47
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
Меню сайту
Розділи новин
Новини Кобеляччини [1620]
Твоє рідне місто, в якому ти живеш, навчаєшся, працюєш... Гадаєш, тут нічого цікавого не стається? Помиляєшся!
Новини Новосанжарщини [246]
Є таке чудове і чисте місто на Полтавщині - Нові Санжари. І живуть в ньому чудові люди. Але от казуси і там бувають цікаві
Новини України [9826]
Новини з Батьківщини
Новини світу [4403]
Тут усі найважливіші світові новини! Будь у курсі того, що відбуваються далеко, але все-таки навколо тебе!
Відео-новини [119]
Відео-новини зняті нашими кореспонентами. І не тільки нашими...
Новини Царичанки [0]
Наше місто
  • Кобеляцька міська рада
  • Місто Кобеляки
  • Історія міста
  • Розклад руху автобусів Кобеляк
  • Телефони міста (частина 1)
  • Телефони міста (частина 2)
  • Хто на сайті
    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0
    Наші користувачі
    Всього: 3232
    Нових сьогодні: 0
    Нових учора: 0
    Нових за тиждень: 0
    Нових за місяць: 11
    Із них:
    Новачків: 857
    Продвинутих: 2363
    Журналістів: 5
    Модераторів: 3
    Адмінів: 4
    Із них:
    Чоловіків: 2527
    Жінок: 705
    Наш сайт
    Новини: 16229
    Файли: 8769
    Цікавинки: 3279
    Картинки: 1814
    Анекдоти: 922
    Оголошення: 91
    Тести: 75
    Коментарі: 4994
    Форум: 510/31530
    Новини Полтавщини
    Зв'язок з адміном
    Написати листа адміністратору сайта

    Головна »2010 » Січень » 20 » Енґельберт Далдруп: Раджу не забудовувати Цитадель чи парк Знесіння у Львові



    Енґельберт Далдруп: Раджу не забудовувати Цитадель чи парк Знесіння у Львові
    11:51
    Ми будуємо міста для життя, а не «Дійснейленд». Це означає, що будинок, збудований 2010 року, має виглядати як будинок, збудований 2010 року. Відбудова будинків за зразками з попередніх століть не є добрим вирішенням питання.
    Нещодавно Львів відвідав професор Берлінського Технічного університету Енґельберт Лютке Далдруп, щоб поділитися своїми знаннями щодо планування і розвитку історичних міст. Професор 10 років працював заступником мера Ляйпціга з питань розвитку міста та будівництва. В інтерв’ю ZAXID.NET гер Далдруп поділився своїми думками з-приводу переваг, якими б міг скористатися Львів, а також дав поради щодо вирішення проблем збереження пам’яток архітектури.
    - Ви ознайомилися зі Львовом, зі станом збереження пам’яток. Які Ваші перші враження?
    - Я дуже вражений красою міста, а також тією кількістю пам’яток архітектури, які визначають обличчя Львова. Я і раніше знав, що Львів належить до переліку світової спадщини ЮНЕСКО, проте, коли побачив, якою великою є стара частина міста і якою вона є визначальною, був справді вражений.
    Я приїхав до Львова на запрошення керівників українсько-німецького проекту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова». Перше моє послання – усі скарби, які є у цьому місті: чудові архітектурні ансамблі, пам’ятки архітектури, але також і великі зелені території, які є довкола старого міста, - повинні бути доглянуті, і обов’язково збережені. Цей скарб, ця структура міста є основою для одного з напрямів подальшого економічного розвитку Львова.
    - Що Ви маєте на увазі?
    - Я говорю не тільки про туризм, який, безперечно, має великий потенціал розвитку Львова. Я маю на увазі те, що для інвесторів одним з визначальних чинників вибору місця, де б розмістити сучасне підприємство, є неповторна картина міста, яка вирізняє його з-поміж інших міст, незабутнє враження від нього. Це один з важливих економічних чинників.
    Історичний спадок створює незабутнє враження від Львова. Він визначає Львів як європейське місто. І це вирізняє Львів з-поміж багатьох постсоціалістичних міст. Я для себе чітко побачив, що у цьому полягає найбільший потенціал для економічного розвитку міста. Потрібно докласти багато зусиль для збереження і оновлення цієї спадщини, однак ці зусилля обов’язково буде винагороджено.
    - У Львові обговорюють проекти забудови Цитаделі та парку Знесіння, вони викликали значний резонанс у місті. Частина мешканців не згідна з тим, щоб вести будь-яке будівництво на цих територіях. Якою є Ваша позиція?
    - Центральна частина Львова дуже тісно забудована, тому збереження і впорядкування зелених територій довкола центру є дуже важливим. Цитадель, парк Знесіння є дуже важливими для загального вигляду Львова.
    Якщо б я мав право дати вам пораду, я б радив на цих територіях нічого не будувати, а зберегти їх як паркові зони. Якщо обов’язково потрібне будівництво, то у Львові є ще достатньо незабудованих площ. Ці ж території потрібно залишити вільними.
     Думаю, врешті-решті львів’яни теж почнуть інвестувати не лише у придбання нових автомобілів, але й у реставрацію своїх будинків у центральній частині міста
    Здобувши статус світової спадщини ЮНЕСКО, місто здобуло світове визнання. Не багато міст у цілому світі здобули його. Львів можна з цим тільки привітати. Але одночасно це означає й те, що місто перейняло на себе інтернаціональну відповідальність. Тому треба бути свідомими того, що пам’ятки у місті занесені до списку ЮНЕСКО, і треба боротися за збереження якості цієї спадщини. Власне збереження зелених територій довкола центральної частини міста належить до одного з цих завдань.
    - Які підходи варто застосовувати, щоб обговорення таких складних, дискусійних проектів не перетворювалося на конфлікт громади та влади? Що з цього приводу можете порекомендувати з Вашого німецького досвіду?
    - У Німеччині також часто виникають конфлікти. Важливо є на самому початку відкрито обговорити тему. Мешканців міста треба залучали до планування проектів з оновлення, ремонту, будівництва у старій частині міста на зовсім ранніх стадіях. Мешканці мають право обговорювати проекти не тоді, коли вони розроблені, а ще перед розробкою.
    Влада міста, експерти від влади мають відкрито і чітко висловити свою думку. Міська влада не може ховатися за політичними поглядами, експерти ж отримують гроші за те, що висловлюють фахову думку. Після такого фахового обговорення комісія, що складається з експертів, має відкрито визначити, що має з’явитися на тому чи тому місці, як це заведено у демократичному суспільстві.
    Дуже важливо, щоб усі аргументи були відкрито представлені. Коли йде мова про Цитадель чи парк Знесіння – то це дебати, що зачіпають не тільки Львів. У цих випадках зачіпаються інтереси міжнародної спільноти. Львів належить до переліку світової спадщини ЮНЕСКО, тому варто спитати думки і дослухатися міжнародних експертів.
    Ми у Німеччині вже маємо поганий приклад: у Дрездені був реалізований такий проект, який позбавив місто статусу світової спадщини ЮНЕСКО.
    - Як Ви оцінюєте проект Стратегії збереження архітектурної спадщини у Львові на 2010-24 роки?
    - Я б сказав, що стратегія – це розумний початок. Дуже важливо, щоб конкретні проекти були впровадженні. Щоб цими проектами можна було довести спроможність реалізації цілої стратегії. Стратегії дають лише орієнтацію, куди потрібно рухатися, а вже за допомогою конкретних проектів можна переконатися, чи дійсно ця стратегія працює, і чи вона правильна.
    Іншим важливим питанням є те, що існування Генерального плану міста, цієї Стратегії має впливати на створення кошторису на кожен рік для їх реалізації. Стратегії розробляються не для того, щоб їх поставити на поличку. Вони мають бути документами, за якими можна встановлювати цілі на рік у розвитку міста і реалізовувати їх. У Львові саме працюють над тим, щоб пов’язати ці стратегічні плани з маленькими, конкретними проектами.
    - Що може вивести збереження пам’яток у Львові на якісно новий рівень?
    - Найважливіше – залучити мешканців до покращення їхніх будинків. Це неправда, коли говорять, що взагалі немає на це грошей, адже дорогі автомобілі купують. Потрібно посилювати почуття відповідальності мешканців за стан їхніх будинків. Місто має показувати мешканцям, що готове допомогти їм у реставрації будинку, якщо вони самі ініціюватимуть роботу над цим, самі вкладатимуть у це.
    У спадок від соціалізму ми отримали те, що мешканці розраховують на місто і державу і не поспішають брати відповідальність на себе. Те, що людям дали можливість приватизувати житло, було й кроком до того, щоб мешканці відчули відповідальність за набуте майно. У цьому питанні варто далі допомагати мешканцям.
    - У Ляйпцігу була подібна ситуація?
    - Так. У Ляйпцігу було розроблено програму фінансування для досвідчених архітекторів, що спеціалізуються на реставрації, щоб вони надавали консультації для власників і співвласників старих будинків, як правильно їх реставрувати. Крім того, були програми, скеровані на допомогу людям в отриманні фінансування.
    Ми збираємося зробити це і у Львові в межах проекту GTZ. Відбуватимуться консультації для мешканців з приводу того, як правильно відновлювати будинки. Консультації надаватимуть і фінансові, і технічні.
    Місто має допомагати, але завжди має поставати питання про відповідальність мешканців. Потрібно їм доносити, що вони є відповідальні за свої будинки.
    - Українсько-німецький проект у Львові також націлений на підняття фахового рівня реставраторів?
    - Ми намагаємося оновлення міста підтримувати як економічний аспект його розвитку. Ми намагаємося розбудити інтерес у майстрів, через навчальні заходи хочемо передати їм досвід і знання з реставрації. Звичайно, все врешті залежить від рішення майстрів, маленьких підприємств, чим вони хочуть займатися, на чому спеціалізуватися. Однак, якщо оглянути центральну частину Львова, то вона майже на сто відсотків складається з нереставрованих пам’яток, і підприємці мали б сприймати це як цікаве поле для діяльності.
     для інвесторів одним з визначальних чинників вибору місця, де б розмістити сучасне підприємство, є неповторна картина міста, яка вирізняє його з-поміж інших міст, незабутнє враження від нього
    Ця практика була застосована у Ляйпцігу. Для оновлення старих міст дуже важливо, щоб було достатньо висококваліфікованих майстрів. З іншого боку, добре кваліфіковані підприємства у майбутньому здобувають дуже хороші можливості. З досвіду Ляйпцігу можу сказати, що найбільш успішними стали ті ремісничі підприємства, що вибрали собі за спеціалізацію реставрацію, оновлення будівель у старій частині міста.
    Думаю, врешті-решті львів’яни теж почнуть інвестувати не лише у придбання нових автомобілів, але й у реставрацію своїх будинків у центральній частині міста. Це буде широким полем діяльності для підприємців-ремісників. І це є дуже важливим для місцевої економіки.
    - У Львові триває дискусія щодо того, як будувати в історично сформованому середовищі: створювати копії втрачених будинків попередніх століть чи зразки новітньої архітектури? Якою є Ваша думка з цього приводу?
    - На це не можна дати однозначної відповіді. Ми не живемо з вами у часи, коли є доктрини, які не можна порушувати, існує дуже багато легітимних відповідей. Я вважаю, що оскільки будинок будується сьогодні, то треба зробити так, щоб було зрозуміло, коли він збудований. Ми будуємо міста для життя, а не «Дійснейленд». Це означає, що будинок, збудований 2010 року, має виглядати як будинок, збудований 2010 року. Відбудова будинків за зразками з попередніх століть не є добрим вирішенням питання. Ми отримуємо імітацію. Це все одно буде будинок збудований у ХXІ сторіччі, а не в XVIII.
    Проте бувають і винятки. Якщо мова йде про втрачений будинок, що був визначальним для загального обличчя міста, певного архітектурного ансамблю, то у таких випадках є можливою відбудова будинку за історичним зразком. Насправді така відбудова – це виняткові випадки. Це не є правило чи стандарт для будівництва у старій частині міста.
    Проекти з будівництва у історично сформованому середовищі вимагають від архітекторів високої дисципліни. Якщо постає завдання збудувати будівлю у старій частині міста, це означає, що потрібно чітко ознайомитися з довкіллям. У жодному випадку не можна у старій частині міста збудувати будь-який будинок, який би можна було збудувати в іншій частині. Обов’язково потрібно звертати увагу на матеріал і контекст, в якому розташовується будинок. Це тема містобудівної інтеграції. Це важко дається багатьом архітекторам. Тому варто дуже ретельно обирати архітекторів для таких проектів, треба обирати досвідчених фахівців, котрі готові самовдосконалюватися.


    http://zaxid.net
    Категорія: Новини Кобеляччини | Переглядів: 1041 | Додав: Admin


    Всього коментарів: 0

    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Форма входу
    Логін:
    Пароль:
    Календар новин
    Пошук по сайту

    Рекомендуємо вам проводити пошук українською та російською мовами

    Корисне


    Опитування
    Останнє на форумі
  • Интернет-магазин M... >>
  • Интернет-магазин M... >>
  • НАЙСМАЧНІШІ САЛАТИ >>
  • Кімната коменданта >>
  • ЗА ЩО Я НЕ ЛЮБЛЮ К... >>
  • Випадкове фото з галереї
    Погода
    Погода в Полтаве, Кобеляках, Новых Санжарах, Комсомольске, Кременчуге, Решетиловке, Козельщине
    Курси валют
    Курсы валют на PROext
    Корисні посилання


    Статистика










                    

    Copyright EXO © 2017, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net