Інформаційно-розважальний портал "ЕХО" - Історя міста Кобеляки
Субота, 30.08.2014, 17:25
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
Меню сайту
Розділи новин
Новини Кобеляччини [1621]
Твоє рідне місто, в якому ти живеш, навчаєшся, працюєш... Гадаєш, тут нічого цікавого не стається? Помиляєшся!
Новини Новосанжарщини [248]
Є таке чудове і чисте місто на Полтавщині - Нові Санжари. І живуть в ньому чудові люди. Але от казуси і там бувають цікаві
Новини України [9826]
Новини з Батьківщини
Новини світу [4403]
Тут усі найважливіші світові новини! Будь у курсі того, що відбуваються далеко, але все-таки навколо тебе!
Відео-новини [119]
Відео-новини зняті нашими кореспонентами. І не тільки нашими...
Новини Царичанки [0]
Наше місто
  • Кобеляцька міська рада
  • Місто Кобеляки
  • Історія міста
  • Розклад руху автобусів Кобеляк
  • Телефони міста (частина 1)
  • Телефони міста (частина 2)
  • Хто на сайті
    Онлайн всього: 2
    Гостей: 2
    Користувачів: 0
    Наші користувачі
    Всього: 2963
    Нових сьогодні: 0
    Нових учора: 1
    Нових за тиждень: 1
    Нових за місяць: 5
    Із них:
    Новачків: 589
    Продвинутих: 2362
    Журналістів: 5
    Модераторів: 3
    Адмінів: 4
    Із них:
    Чоловіків: 2266
    Жінок: 697
    Наш сайт
    Новини: 16232
    Цікавинки: 3279
    Картинки: 1814
    Анекдоти: 922
    Оголошення: 99
    Тести: 75
    Коментарі: 3636
    Форум: 501/31952
    Новини Полтавщини
    Зв'язок з адміном
    Написати листа адміністратору сайта


    назад

    ІСТОРІЯ МІСТА КОБЕЛЯКИ

    КОБЕЛЯКИ
    (Кобиляк, Кобиляки) — місто, райцентр. Розташовується на правому березі р. Ворскли (притока Дніпра) при впадінні р. Кобелячки (звідси й назва), за 75 км від обласного центру та за 14 км від залізничної станції Кобеляки. Проживає близько 13 350 жителів.
    Територія Кобеляк заселена у 2—6 ст. Позначені на карті Данкерта, 1620—36 та Девіта, 1632. Опис міста середини 17 ст. залишив турецький мандрівник Є. Челебі. До визвольної війни 1648—54 Кобеляки належали шляхтичу Ю. Немиричу, з 1648 стають сотенним містечком Полтавського полку. У 1660—68 тут були 1-а і 2-а Кобеляцькі сотні. 1657 містечко знову захопив Ю. Немирич, але у наступному році він був розбитий Мартином Пушкарем. Розвиваються цехи теслярів, кравців, шевців, серед промислів — млинарство та винокуріння. 1722 за жителями міста записані 25 «постійних» та «весняних» млинів, 5 ґуралень, 5 солодовень. 1760 граф Воронцов привласнює в Кобеляках частину селянських та козацьких дворів. 1768, під час російсько-турецької війни, місто захопили й зруйнували кримські татари. З 1765 Кобеляки входили до Катерининської провінції Новоросійської губернії, у 1773— 83 — ротне місто Дніпровського шкіперського полку, з 1796 належало до Кременчуцького повіту Малоросійської губернії, з 1803 — повітове місто Полтавської губернії.
    1828 року створена міська Дума, згодом — поштова станція. 1843 - Кобелякам присвоєно герб. У 1804 в місті працювало 105 ткачів, 53 шевці, 54 кравці; було 2 селітряних, 2 цегельних та пивоварений заводи. Через місто пролягали торгові тракти на Катеринослав, Полтаву та Кременчук. Відбувалося 5 ярмарків на рік. 1850 в Кобеляках зареєстровано 182 купці 2-ї та 3-ї гільдій. У 1859 в місті — 7993 жителів; у 1863 — 939 дворів, 9424 жителів; у 1897 — 1886 дворів, 10 487 жителів.
    VIII ст. 1870 р. введено до ладу залізничну станціюКобеляки. У 1859-му відкрито повітову лікарню, 1887 — земську лікарню з амбулаторією, 1895 — міську лікарню. Були також відкриті: мале народне училище, парафіяльне міське училище, чотирикласне вище початкове училище, вище початкове Олександрівське училище, 1871 — прогімназія. У кін. 19 — на поч. 20 ст. почали працювати: жіноча гімназія, комерційне училище та чоловіча гімназія. Діяли 5 церковнопарафіяльних шкіл та 2 початкові єврейські, Народний будинок з драм, колективом під керівництвом С. Г. Киреєва. Репертуар трупи складався з класичної укр. драматургії. З 1905 членом постійної трупи був уродженець міста С. Й. Шкурат [1885 (1886) — 1973], згодом актор українського театру і кіно, народний артист УРСР. Собор, 5 церков, бібліотека (з 1896), книжковий магазин і крамниця. У 1910 в Кобеляках - 2023 двори, 11 087 жителів, З парових млини, 4 ковбасні та 5 кондитерських заводів, 2 заводи мінеральних вод, пивоварня, друкарня Б. І. Брагилевського (заснована 1883). Були забруковані 3 центральні вулиці, збудовані 2 артезіанських колодязі (1915 та 1916). З 1913 — телефонна станція. Громадський парк — з 1917. 1916 в місті мешкало понад 20 тис. чол. (у т. ч. біженці). Під час першої російської революції в Кобеляках сталося Кобеляцьке селянське заворушення 1905. У 1905 році вийшла перша в місті газета "Земля".
    Радянську владу встановлено 9.01.1918. У січні 1919 створена повітова парторганізація більшовиків, що налічувала 60 чоловік. Стала виходити газета «Голос бедноты». 18.01.1920 створено Кобеляцький ревком. Були організовані міліція та народний суд, націоналізовані друкарня та парові млини. Почала виходити газета "Вісті Кобеляцького повітвиконкому та парткому КП(б)к". 1921—26 в Кобеляках організовано 9 кооперативних об'єднань: «Зоря» (1926 об'єднувала понад 100 робітників), - «Мило», «Швейтекстиль», «Культура» та ін. Працювали 2 шкіряних заводи, 5 сукновалень, 14 кузень, слюсарна майстерня, черепичний заводд, З хлібопекарні. Відновилося будівництво залізниці Кобеляки — Ганівка. У Кобеляках вели торгівлю понад 15 державних і кооперативних крамниць, щоденні базари, 3 заклади громадського харчування, відбувалося 6 ярмарків на рік. 1922 р. - запрацював радіовузол. Навчальні заклади переводяться на українську мову навчання.
    1922 року відкритий Народний театр. З 1923 Кобеляки - райцентр Полтавської округи, з 1932 — Харківської, з вересня 1937 — Полтавської області. На 15.03.1923 у місті налічувалось 12 395 жителів, на 17.12.1926 - 10984 жителів. 1925 рік – місцева електростанція виробила 12 046 кіловат-годин електроенергії. 1931 стала до ладу МТС, 1932 організовано колгосп «Певний шлях». У 1925— 30 працювала кооперативно-торгова школа, у 1930—35 — педагогічний технікум, з 1934 — зоотехнічна школа, з 1936 — середня медична. Працювали також 3 середні, 3 неповні середні й 1 початкова загальноосвітня школи. Діяли: дитяче містечко ім. В. Г. Короленка на 1 тис. дітей-сиріт (з 1930), Палац культури на 400 місць, 5 клубів, 3 6ібліотеки. У період німецько-фашистської окупації (15.ІХ 1941 — 25.ІХ 1943) гітлерівці вбили 771 чол., знищили 186 будинків громадського призначення. У Кобеляках працюють: молочноконсервний комбінат, цукровий заіюд, завод продтоварів «Мрія», швейна фабрика, валяльно-повстяна фабрика, фабрика «Зоря», хлібокомбінат, комбікормовий завод та ін. Місто газифіковане 1966. Є критий колгоспний ринок, автовокзал, лазня. 2 середні та 2 неповні середні школи, музична школа, школа-інтернат, профтехучилище, 4 дитсадки.
    Тепер Кобеляки - центр мануальної терапії, який очолює уродженець Кобеляк, народний лікар СРСР (з 1990), кандидат медичних наук М. А. Касьян. При міській лікарні на 250 ліжок 1987 відкрито кабінет мануальної терапії. Будинок культури на 550 місць, 9 бібліотек (заг. книжковий фонд — 173,3 тис. од. зб.), історичний музей, Кобеляцький літератури і мистецтва музей, 3 парки відпочинку. Серед інщих уродженців міста — український вчений у галузі технічної кібернетики, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР О. Г. Івахненко, українські письменники В. С. Гнилосиров, М. С. Енецький та В. Л. Кашин; укр. літературознавець і фольклорист В. І. Станіславський; укр. театральний художник, заслужений діяч мистецтв, лауреат Державної премії СРСР В. М. Греченко; народний артист УРСР Є. А. Золотаренко; заслужені артисти УРСР П. С. Колісник та Г. Т. Тесля. У 1932—44 у К. жив укр. композитор, народний артист УРСР В. Д. Кирейко. У серед. 90-х рр. 19 ст. в Кобеляках побував російський письменник І. О. Бунін.
    Пам'ятники: В. І. Леніну (1954), Б. Хмельницькому (1962), комсомольцям 20-х років (1968), Т. Шевченку. У Кобеляках - братська могила радянських воїнів, що загинули (18 чол.) 1943 р. при визволенні міста від гітлерівців. Поблизу Кобеляк, у напрямку до с. Ганівки, в заплаві пересохлої р. Кобелячок виявлено поселення черняхівської культури.

    «КОБЕЛЯКСКОЕ СЛОВО».
    Щоденна газета, виходила в Кобеляках у 1911 і 1913 роках.

    КОБЕЛЯЦЬКА ЖІНОЧА ГІМНАЗІЯ.
    Заснована 1.07.1906 р. на базі Кобеляцької жіночої прогімназії. Мала 8-річний курс навчання і підготовчий клас. До гімназії приймалися дівчата всіх станів і віросповідань. Готувала вчителів для початкової школи та молодших класів жіночих гімназій. 8-й педагогічний клас давав право на звання домашньої вчительки чи домашньої наставниці. 1917 у Кобеляцькій жіночій гімназії навчалося 366 дівчат, у т. ч. 22 — діти селян, 85 — козаків, 105 — міщан і цехових, 32 — почесних громадян і купців, 24 — духовенства, 57 — особистих дворян і чиновників, 31 — родових дворян. Навчання платне: у 1—7 класах — 60 крб., у 8-му — 100 крб. на рік. Утримувалася за рахунок держави, губернсььких і повітових земств та плати за навчання. Працювало 25 вчителів — випускників Київського університету і духовної академії, жіночих гімназій і вищих жіночих курсів. Діяли попечительська і педагогічна ради. Мала 13 учнівських квартир. При гімназії діяли фундаментальна (4,5 тис. од. зб.) та учнівська (3,1 тис. од. зб.) бібліотеки; фізичний кабінет, відділ наочних посібників. Містилася у власному будинку.

    КОБЕЛЯЦЬКА ЖІНОЧА ПРОГІМНАЗІЯ.
    Заснована у 1871 році у складі трьох, а потім перших чотирьох класів гімназії. 1901 відкрито підготовчий і педагогічний класи. 1906 - перетворена на Кобеляцьку жіночу гімназію. До прогімназії приймалися дівчата всіх станів і віросповідань. 1872 у прогімназії навчалося 42 учениці, 1903 — 164, 1906 — 317, у т. ч. 9 — діти селян, 21 — козаків, 147 — міщан і цехових, 61 — почесних громадян і купців, 17 — духовенства, 41 — особистих дворян і чиновників, 4 родових дворян та ін. Плата за навчання — 10 крб. на рік. Утримувалася за рахунок держави, губерн. і повіт, земства, плати за навчання і добровільних пожертв. Спочатку містилася у найманому приміщенні (в будинку колезького асесора С. П. Житецького), потім у власному будинку, спорудженому земством. Працювало 18 вчителів — випускників духовних семінарій, міських училищ, жіночих гімназій, інститутів шляхетних дівчат.

    КОБЕЛЯЦЬКА ФОРТЕЦЯ 17 - 18 ст.
    Виникла водночас із заснуванням міста на поч. 17 ст. Розташовувалась на мисоподібному пагорбі на правому березі р. Ворскли. Відігравала роль важливого опорного пункту на шляхах татар, нападів на Лівобережну Україну. У серед. 17 — 1-й пол. 18 ст. укріплення Кобеляцької фортеці складалися із земляного валу та рову, тинової чи палісадової огорожі, а також дерев, башт, кількість яких сягала, ймовірно, 8. Заг. довжина укріплень становила понад 860 саж. Всередині розташ. три дерев, церкви, будівлі сотенних і міських установ, торгові ряди, школа, шпиталь, громад, й приватні двори. Мала підземні ходи і водогін від р. Кобелячки до центру міста з слабовипалених глиняних труб. Підпорядковувалася Запорізькій Січі, її козаки — кошовому отаманові. У 2-й пол. 18 ст. Кобеляцька фортеця занепала. На поч. 19 ст. ще існував земляний вал довжиною близько 500 сажнів. Залишки фортеці позначені на плані міста 1871.
     

    КОБЕЛЯЦЬКЕ КОМЕРЦІЙНЕ УЧИЛИЩЕ.

    Відкрите 18.07.1906 року у відповідності з положеннями про комерційні навчальні заклади 1896 і 1900. Мало свій статут, затверджений 1907 р. Підпорядковувалося Міністерству торгівлі і промисловості. Давало середню загальну і спеціальну освіту. Термін навчання - 7 років. Приймалися діти 10—12 років обох статей всіх станів і віросповідань з освітою, що дорівнювала знанням за перший клас реальних училищ. Викладалися: закон божий, російська мова і словесність, німецька і французька (за додаткову плату й англійська) мови, історія, географія, математика, фізика, природознавство, комерційна арифметика, теоретична і практична бухгалтерія, комерційне діловодство рос. та іноземними мовами, торгове і пром. законодавство, хімія і товарознавство, комерційна географія Росії, креслення, малювання, каліграфія, гімнастика, музика й танці. Діяли фундаментальна та учнівська бібліотеки, фізичний кабінет, кабінет навч. посібників, музей зразкових товарів, лабораторія для практичних занять з хімії і товарознавства. Утримувалася на кошти Товариства для влаштування Кобеляцького комерційного училища, плати за навчання та пожертв приватних осіб. У Кобеляцькому комерційному училищі навчалися письменники: Юрій Дольд-Михайлик (1903—66; Михайлик Юрій Петро вич), І. В. Дубинський (1898— 1989), М. М. Лебідь (1889-1939).

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ МУЗЕЙ ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА
    Відкритий у 1982 році у Кобеляках. Заснований музей учителем-краєзнавцем О. І. Куликом. Розміщений в окремому будинку, спорудженому 1913 р. У музеї 2 тис. експонатів, які висвітлюють життя і діяльність письменників, художників, композиторів, акторів та ін. діячів культури, вихідців з Полтавщини, зокрема Кобеляцького району, а також митців, творчість яких пов'язана з цим краєм.
    Окремий розділ знайомить з історією м. Кобеляк. Експозиція розміщена у 9 залах: документи, фотографії, рукописи, речові матеріали. У музеї представлені життєпис і творчість: українського філософа і просвітителя Я. П. Козельського, математика М. В. Остроградського; письменників, літературознавців І. Ф. Богдановича (1743, с. Переволочна Прилуцького полку, тепер Чернігівської обл.— 1803, Курськ), В. С. Гнилосирова (1836, м. Кобеляки — 1900, Канів); А. В. Головка , І. В. Дубинського (1898, с. Бутенки, тепер Кобеляц. р-ну — 1989, Київ), Ю. Дольд-Михайлика (1903, с. Бутенки, тепер Кобеляц. р-ну — 1966, Київ), С. М. Жураховича (н. 1907. уродженець с. Сокілка Полтав. губ.), В. Л; Кашина (н. 1917, м. Кобеляки), М. С.Білецького (н. 1910, м. Кобеляки), Д. В. Ткача (в. 1912, с. Орлик, тепер Кобеляц. р-ну), О. Т. Гончара (н. 1918, с. Сухе, тепер Кобеляц. р-ну), П. А. Загребельного (н. 1924, с. Солошине, тепер Кобеляц. р-ну), П. М. Усенка (1902, с. Заочіпське кол. Кобеляц. повіту, гепер Дніпропетровської обл.— 1975, Київ); художників В. М. Греченка (1906, м. Кобеляки — 1967, Харків), І. Г. Лося (1904, с. Сокілка, Полтав. губ.— 1985, Київ), Й. О. Білополого (1910, с. Григоро-Бригадирівка, гепер Кобеляц. р-ну — 1984, Дніпропетровськ), О. Г. Максименка (1916, с. Вільхуватка, тепер Кобеляц. р-ну), А Г. Петрицького (1895, Київ — 1964, Київ; жив 1900—14 у с. Ліщинівці, тепер Кобеляц. р-ну); композитора В. Д. Кирейка (н. 1926, в Кобеляках пройшли його дитячі та юнацькі роки); співачки Т. О. Гриценко (1938, с. Старий Орлик Кобеляцького р-ну, тепер затоплене); акторів Є. А. Золотаренка (1889, м. Кобеляки — 1955, Полтава), С. Й. Шкурата (1885, м. Кобеляки — 1973, м. Ромни Сум. обл.) та ін. В експозиції представлена постійно діюча виставка творів самодіяльних митців-художників І. І. Ярового (1928—88), А. П. Чумака (1933—82), П. В. Лагоди (н. 1910), М. Ф. Черненка (1933). Містяться тут і матеріали, що розповідають про письменників, які перебували в краї: Т. Г. Шевченка, О. С. Пушкіна, М. Горького, В. М. Сосюру, Ю. К. Смолича, Ю. І. Яновського, П. Й. Капельгородського, О. І. Ковіньку, Н. Л. Забілу, В. В. Бичка, І. Л. Мурагова, Ю. О. Збанацького, М. П. Стельмаха, Л. М. Овдієнко га ін. Представлені в музеї вироби народних майстрів: картини, вишивки, різьблення, малюнки тощо.

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ МОЛОЧНО-КОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ
    Створений 1955 року як молочноконсервний завод. 1966 перетворений на Кобеляцький молочно-консервний комбінат. Випускає молочні консерви, масло тваринне, продукцію із збираного молока (молоко пастеризоване, кефір жирний, сметана, сир жирний), обезжирену продукцію (сир, кефір, сколотини). Потужність після пуску — 35 т молока, у 1989 — 270 т. Розміщений у селищі Білики Кобеляцького району, вул. Р. Люксембург № 1.

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ НАРОДНИИ САМОДІЯЛЬНИЙ ТЕАТР.

    Створений 1946 року при Кобеляцькому районному будинку культури. З 1968 — народний самодіяльний. Серед вистав: «Ніч під Івана Купала» М. Старицького, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Лимерівна» П. Мирного, «Пізня любов» О. Островського. Дипломи всесоюзних та республіканських фестивалів, оглядів і конкурсів народної творчості.

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ ПОВІТ.
    Створений 27.03.1803 у складі Полтавської губернії. 1910 рік - налічує 21 волость, 663 населені пункти, 30842 двори, 213612 ителів (1923—268958 жителів). Розформований 7.03.1923.

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОН.
    Знаходиться у пд. частині області. Площа 1,8 тис. км. Населення 60,2 тис. чол. (1991). У районі — місто та 103 населені пункти, підпорядковані міській, селищній і 23 сільським радам народних депутатів.
    Центр — м. Кобеляки. Межує з Кременчуцьким, Козельщинським, Решетилівським та Новосанжарським районами Полтавської області.
    Кобеляцький район утворений 1923 року у складі Полтавського округу з Кобеляцької, Бродщинської і Маяцької волостей колишнього Кобеляцького повіту. Спочатку до складу Кобеляцького району входило 11 сільрад: Бродщинська, Василівська, Вовчанська, Золотарівська, Іванівська, Краснянська (Красненська), Марківська, Павлівська, Розсипалівська, Сухо-Маяцька (Сухомаячківська), Таранушичівська. З лютого 1932 Кобеляцький район підпорядковувався безпосередньо Харкову, з 27.11. 1932 увійшов до складу новоутвореної Харківської області. У складі Полтавської області - з 22.09.1937.
    У 1929 - 30 роках в районі було понад 200 колгоспів, колективізацію було завершено у 1932-му. На 1941 у Кобеляцькому районі - 28 початкових шкіл, 15 семирічних, 6 середніх. Виходила газета «Більшовик». 30 клубів, 4 кіноустановки, 34 хати-читальні, 60 бібліотек, 3 театри (Кобеляки, Білики, Бутенки). У період німецько-фашистської окупації (15.ІХ 1941—25.ІХ 1943) гітлерівці знищили 640 чол., вивезли на примусові роботи до Німеччини 2544 жителів району.
    Кобеляцький район лежить у межах Придніпровської низовини. На Пд. омивається Дніпродзержинським водосховищем. По території Кобеляцького району протікають річки Ворскла, Орель, Кобелячка, Восьмачка, Кустолове. Грунти переважно чорноземні. Більша (зх.) частина району лежить у лісостеповій зоні, менша (сх.) — у степовій. Ліси (сосна, дуб, берест, осика, вільха) займають 17,4 тис. га. Корисні копалини: глини, пісок, граніт. Виявлені поклади камяного вугілля, родовище нафти. 11 промислових підприємств, 4 будинки побуту, 30 комплексних приймальних пунктів. У районі — 34 колгоспи, 5 радгоспів. Спеціалізація сільського господарства - землеробство зерново-технічне і тваринництво м'ясо-молочних напрямів. Головні культури: пшениця, кукурудза, ячмінь, гречка, горох, соняшник, цукровий буряк. Площа сільськогосподарських угідь 1991 становила 125,5 тис. га, в т. ч. орні землі — 102,8 тис. га, сіножаті й пасовища — 20,5 тис. га. 3 лісництва, 1 риболовецьке підприємство, 3 мисливські бази. По території Кобеляцького району пролягає залізниця Полтава — Кременчук (залізничні станції Кобеляки та Ліщинівка). Автостради Полта ва — Кіровоград, Полтава — Дніпропетровськ; автомобільних шляхів — 498,9 км, у т. ч. з твердим покриттям — 475 км. У районі — 58 загальноосвітніх шкіл і 2 музичні, ліцей, будинок дитячої творчості. 5 лікарень, 40 фельдшерсько-акушерських пунктів, 12 аптек, 44 аптекарські пункти, 2 санаторії. 70 клубів та будинків культури, 56 бібліотек (701 тис. од. зб.), 33 музеї. Пам'ятки архітектури 18—19 ст. Серед пам'яток археології — поселення доби неоліту, бронзи, черняхівської культури, ранчьослов'ян. поселення та поселення епохи Київської Русі. Збереглися численні кургани.

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ ЦЕНТР МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ.
    Створений 1972 року вперше в СРСР. Офіційно визнаний 1985-го. Його організатором і головним лікарем є народний лікар СРСР (1990), засл. лікар УРСР (1988), кандидат медичних наук Микола Андрійович Касьян. Лікує суглоби, дискогенні радикуліти, міжхребетні дискові грижі, остеохондрози, вроджені аномалії розвитку хребта. Через Кобеляцький центр мануальної терапії пройшли десятки тисяч хворих з нашої і зарубіжних країн. У М. А. Касьяна уже пройшли стажування сотні лікарів. Споруджено новий лікувальний комплекс.

    КОБЕЛЯЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД
    Збудований 1952—55 у смт Біликах Кобеляцького р-ну. 1956 року здійснено реконструкцію, 1955 року - завод щодоби переробляв 1200, в 1990 — 5500 т буряків. Основні види продукції: цукор пісок а буряків, цукор-пісок з цукр. тростини. Побічна продукція: жом свіжий, жом сушений, буд. вапно, меляса. Діє також цегельне виробництво.
    Форма входу
    Логін:
    Пароль:
    Календар новин
    «  Серпень 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031
    Пошук по сайту

    Рекомендуємо вам проводити пошук українською та російською мовами

    Корисне


    Опитування
    Останнє на форумі
  • Super Movies For Y... >>
  • Работа в интернете... >>
  • ВЙО-КОБЕЛЯКИ >>
  • Колекціонерам сюди >>
  • Вакцинация ,как на... >>
  • Випадкове фото з галереї
    Погода
    Погода в Полтаве, Кобеляках, Новых Санжарах, Комсомольске, Кременчуге, Решетиловке, Козельщине
    Курси валют
    Курсы валют на PROext
    Корисні посилання


    Статистика










                    

    Copyright EXO © 2014, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net
    Створити сайт безкоштовно