Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 1 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Чергова зустріч міських ветеранів із керівниками районних служб та лікарями продовжувалась майже дві години. І це невипадково. Адже до них в гості завітав Петро Маник, людина, яка в силу своїх професійних обов’язків займається питаннями забезпечення населення природним газом. А у світлі «газової війни» між Україною і Росією та можливого різкого зростання ціни на даний вид енергоресурсів питань до цього посадовця накопичилось більше аніж достатньо. Петро Васильович поздоровив усіх ветеранів із новорічними та різдвяними святами і почав з розповіді про досягнення ввіреного йому підприємства за минулий, 2008-й рік. Він сказав, що протягом старого року вдалося газифікувати спочатку село Ревущино, а потім - Світлогірське та Брачківку. На стадії завершення – роботи по подачі газу в Кишеньки. Петро Маник зазначив: «Під час газифікації Світлогірського до роботи були залучені всі наші співробітники – навіть контролери. Працювати доводилось в екстремальних умовах, майже «по-корчагінськи». Частина газогону йшла по водоймі. Уявляєте, як це, взимку монтувати труби в холодній воді? Та нічого – справилися, працюючи у 2 і 3 зміни при світлі фар автомобілів та прожекторів». Багато часу Петро Васильович приділив і проблемі забезпечення споживачів газом. Він сказав, що незважаючи на те, що російський газ не поступає в Україну (а розмова відбувалась до підписання угоди між урядами наших країн), в оселях жителів району буде тепло. Для сільських регіонів, де немає промислових підприємств, вистачить і вітчизняного газу. Але через низький тиск у трубах ситуація критична. Саме через це і відбулися перебої з постачанням газу в села Чапаєво, Фрунзе, Ганжівка, Кірове. Тепла там не було годину-півтори. Якість газу Ветерани задали запитання щодо зміни кольору «газового» полум’я із синього на червоне. Згадали і про нібито меншу енергоємність палива, яке поступає в оселі. «Газ згорає, лічильник «мотає», а в квартирі холодно», - приблизно така фраза пролунала під час зустрічі. Петро Маник повідомив, що відрегулювати колір газу в опалювальних приладах його підприємство не може. Адже в складі газу можуть бути різні домішки, котрі впливають на колір полум’я. Щодо енергоємності палива, то він сказав так: «Кожного тижня наші спеціалісти роблять відбір проб газу по всьому району і відправляють їх на експертизу. Перш за все газ перевіряють на вміст одоранту. Це речовина, яка дає специфічний запах. Поскільки в оселі жителів району подається газ різного походження - і український, і російський із газосховищ, то фізико-хімічні характеристики в нього відрізняються. Але загальнодержавним стандартам відповідають всі види газу. Відповідні сертифікати щодо цього ми отримуємо регулярно». Петро Васильович продемонстрував присутнім копію такого документа. Техніка безпеки Керівник УЕГГ закликав усіх жителів району суворо дотримуватись техніки безпеки. Він повідомив, що через нехлюйство в питанні ТБ був звільнений один із його співробітників. І розповів про один із випадків, коли могла статися трагедія. В селі Чапаєво бабуся, пустивши газ в опалювальний прилад, пішла шукати сірники. Доки їх знайшла, газ надходив. І, звичайно ж, стався вибух. Слава Богу, все обійшлося розваленою грубою. Також Петро Васильович порекомендував споживачам користуватися сучасними газовими приладами. Він сказав: «АГВ і КУМ – це навіть не вчорашній, а позавчорашній день. За допомогою них ви зігріваєте атмосферу, а не свої помешкання». За його словами, поки що навіть сучасні вітчизняні газові котли і колонки поступаються за якістю закордонним. Практично ідеальним, за словами Петра Маника, є обладнання німецької фірми «Вісла». Але воно дуже дороге. Дуже гарні опалювальні прилади виробляють фірми «Юнкерс» та «Бош», трішки поступаються їм італійські «Беретта», «Арістон», «Фероллі». Вони коштують від 3,5 до 4 тисяч гривень. Із вітчизняної техніки непогано зарекомендували себе торгові марки «Данко», «Вулкан», «Атон». Зріджений газ Петро Маник в черговий раз наголосив, що ввірене йому підприємство не має жодного відношення до забезпечення населення балонами із зрідженим газом. І повідомив, що з 12 січня «Полтавапропангаз», підприємство, яке цим займалось, припинило своє існування. А точніше – його акції передані іншому власнику. Чи буде нова структура займатись забезпеченням населення газом – невідомо. Послуги населенню Керівник УЕГГ повідомив, що фахівці підприємства мають можливість виготовляти проекти не лише на газифікацію, а й на водопостачання, водовідведення, теплопостачання. Ціни на ці послуги у «Полтавагазу» нижчі, аніж у комерційних структур. В планах підприємства – виробництво і продаж металопродукції, виробів зі скла. Петро Маник попрохав з розумінням ставитися до такої обов’язкової процедури, як повірка лічильників. Вона проводиться в Кобеляках і зазвичай триває 2-3 дні. Є в районі проблеми, особливо в селищі Білики, із застарілими роторними лічильниками газу. Зараз вони масово виходять з ладу, а заводи-виробники відмовляються їх ремонтувати. Встановлення ж нового мембранного лічильника обходиться споживачеві в 400 гривень. Оплата спожитого газу Вцілому проблем із оплатою населенням спожитого газу в Кобеляцькому районі майже немає. Але з початку 2009 року почали виникати конфліктні ситуації. Спочатку поштові відділення відмовлялись приймати платежі за газ. Робити це їм заборонив Антимонопольний комітет України. Та після того, як вузлам зв’язку врешті-решт дозволили приймати платежі, почались інші негаразди. Люди змушені платити додаткові 1,5 відсотка від вартості спожитого газу. Якщо в райцентрі споживачі просто відмовились від послуг пошти і пішли платити до «Ощадбанку», то в селах подібної альтернативи немає. І обурені споживачі почали пред’являти претензії Петру Манику та його підлеглим. Він же прокоментував ситуацію наступним чином: «Так, мені особисто телефонували з цього приводу жителі Дашківки. Їх дуже обурила ця 1,5-процентна надбавка. І чомусь усі думають, що це ініціатива газовиків. З усією відповідальністю заявляю: «Полтавагаз» не має жодного відношення до надбавки. Це ініціатива «Укрпошти». Коментувати дії цієї установи я не маю права. Скажу лише, що ми, тобто «Полтавагаз», платили і платимо пошті за послуги по прийманню платежів. Чому поштовики вирішили брати гроші ще й з населення - не знаю». Наостанок Петро Васильович висловив сподівання, що уряди України і Росії домовляться щодо ціни на газ. Якою вона буде, він тоді прогнозувати не взявся.
Головна 
