Із початком весни різко зростає ризик різноманітних ін­фекційних захворювань. Ін­фекцію можна “підчепити” на­віть у комунальному транспорті. Особливо пильним варто бути під час відвідин салонів краси, перукарень, стоматологічних кабінетів, басейну тощо.

Гепатит В, СНІД, туберкульоз, дифтерія…

До особливо небезпечних лікарі зараховують захворювання на туберкульоз, рівень якого минулого року фактично залишився таким самим, як і 2007-го. Торік на сухоти на Львівщині захворіла 401 особа проти 402-х 2007 року. Загалом від усіх форм туберкульозу 2008 року померло
77 осіб. Від цієї недуги не за­страховані навіть медичні працівники. 2008 року зареєстровано три випадки захворювання медиків проти семи 2007-го.

2008 року у Львівській області зареєстровано 11 випадків захворювання на дифтерію. Троє хворих померло. Як засвідчили дослідження, вони не мали щеплення від цієї недуги.

Невтішні дані і щодо хвороби століття – СНІДу. Кіль­кість уперше зареєстрованих ВІЛ-інфікованих хворих в області становить 173 особи. З них із клінічними проявами СНІДу – 83, що в півтора разу більше, ніж 2007 року.

Будьте обачними

Як розповіла завідувач відділу Львівської міської дезінфекційної станції Людмила Піхура, торік працівники стан­ції здійснили вибіркову перевірку 16 салонів краси та перукарень Львова й виявили, що п’ять підприємств порушували дотримання дезінфекційного режиму, а одне не провело стерилізації інструментів. У під­сумку до них застосували заходи адміністративного впливу.

Проте, як зазначила пані Піхура, працівники станції не можуть перевіряти ці заклади щодня та стежити, чи стерилізують там інструменти. Тому кожен громадянин повинен усвідомлювати ймовірні ризики інфікування, цікавитися дезінфекцією приміщень і стерилізацією інструментів.

Завідувач епідеміологічного відділення Львівської місь­кої санепідемстанції Вікторія Нижник, зокрема, повідомила, що торік у Львові були випадки, коли за виявлені порушення закрили стоматологічні кабінети в Личаківському районі. Звичайно, після усунення порушень вони продовжили свою діяльність.

– Упродовж минулого року ми посилили контроль за стоматкабінетами, – зазначила Вікторія Нижник. – Хочу також наголосити, що недержавні стоматологічні кабінети перебувають на відомчому лабораторному контролі стерильності. Тобто з їх власниками укладають угоди і проводять щомісячні перевірки інструментів, матеріалів на стерильність. Але, крім цього, ми самі повинні бути обачними, коли сідаємо у стоматологічне крісло.

Водночас головний лікар Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні Сергій Федоренко вважає, що через недосконале законодавство в Україні фактично неможливо юридично довести своє інфікування в салоні краси чи в стоматкабінеті та вимагати грошової компенсації.

Штрафні санкції щодо порушників мізерні

Як повідомила завідувач відділу Львівської міської дезін­фекційної станції Людмила Піхура, якщо виявлено порушення, щодо порушника виносять постанову про стягнення штрафу, розмір якого в середньому становить 200-300 гривень. Штрафувати салони краси доводиться дуже часто. Також є випадки, коли праців­ники станції виносять постанову про тимчасове припинення функціонування того чи іншого закладу, роблять пов­торні бактеріологічні аналізи.

На думку директора компанії “ДезоМарк”, доктора хі­мічних наук Анатолія Гайди, якщо людина заражається інфекційною хворобою, то це не лише клопіт для неї, а й чималі фінансові витрати для держави. Проте заходи впливу на порушників недостатні. Для прикладу, вар­тість засобів дезінфекції для салону краси становить 200-400 грн. на місяць, а штраф, який можна накласти за порушення санітарних норм, – близько 300 грн.

Запитай у стоматолога

Уникнути інфікування можна лише шляхом ретельної дезінфекції обладнання та матеріалів. Наприклад, для цього в перукарнях повинні бути кілька приладів для дезінфекції інструментів. Ос­кільки органи контролю не мають достатніх важелів впливу на салони краси, перукарні й інші об’єкти, то основними контролерами пропонують зробити самих споживачів послуг. Якщо клієнти помічають якісь недоліки в санітарному стані закладів, їхній обов’язок – повідомляти відпо­від­ні органи, вважає Вікторія Нижник.

Щоправда, не кожен від­відувач має відвагу поцікавитись у стоматолога, чи дезінфікував він інструмент, зробити зауваження в салоні краси чи басейні. А отже, це все-таки є обов’язком санітарно-епі­деміологічної служби, який міська дезінфекційна станція хотіла б перекласти на львів’ян.

Значно переконливішим заходом впливу стало б запро­вадження системи контролю за сферою послуг, яка існує в країнах Західної Європи. Безпосередній контроль над безпекою в цих закладах здійснюють приватні організації. Гарантією рівня якості послуг служить експертний висновок від німецького товариства гігієни та мікробіології. Якщо його норми порушать, кожен, хто постраждає, має право на відшкодування збитків. Отож це змушує власників під­при­ємств пос­тійно думати про безпеку, оскільки вони знають: кара буде суттєвою і неминучою.

Василь Худицький