Про що гадаєте, коли мене немає поряд,
Що душу бережно тоді гризе?
Хіба то правда, що попи у церкві молять,
Що кожен з нас кудись прийде...

Не просто бачити усе, що попросив би,
Вам не збагнути дотику очей,
Можливо я когось побачити хотів би,
Прийняти вдвох романтику ночей.

Дві особистості в мені - уже занадто,
Ти зрозумій хоча б одну,
До неј телефонувати вже мабуть не варто,
Сховаю посмішку від вас сумну.

Моє життя для більшості людей лише шиза,
Мој слова,- для вас брехня,
Та просто я не ви, я просто не рослина,
В моєм житті не все ..уйня!

Все, що занадто, то говорят є нездраво,
Занадто думати, то теж фігня,
Немов би тінь, переді мной усе постало,
І хто тепер із серед них моя?

Кого знайду у темряві крім кванту світла,
Нащо мені непотріб у житті?
Якщо свідомість відгнива від свіжого повітря,
Усе в неясном серцю калатті...

Себе обманюю, а може уже справді досить,
Можливо я без маски і не я?
В тремтінні тіло кожен день морозить,
Від холоду, не від тепла....

*******************************

Розмиті відчуття, усе стає ясніше,
Я не знаходжу слів, щоб пояснить,
Пітьму ніколи я не бачив яскравіше,
Нерозумію чому все в душі кипить.

Відлуння страху приведе в нікуди,
А погляд мій уже зовсім чужий.
Чому мој слова не розуміють люди,
Можливо я занадто вже простий?

Хіба так важко прямо говорити,
Навіщо мовчки і повільно утікать?
Я в змозі все в житті простити,
Не потребую я чужих розп'ять...

Ненавиджу лиш жаль і чужі сльози,
Ненавиджу коли обманюють себе,
Підлу брехню, пусті дурні погрози.
Обожнюю з усіх я лиш ...

********************************
Переплетіння одиниць й нулів,
Вся інформація у мозку наче в'яне,
Здається знаю, хто і що хотів,
Але кому від цього легше стане?

Відкриті очі, але замкнуті повіки,
Я вас так бачу, бачу цілий світ.
Впаду сльозою в ненависті ріки,
З лиця чужого змию кров та піт...