Кубрат (Χουβρατις Kubrat, Kurt, Kuvrat, Kobrat, Kuvrat, Korbat, Qobrat, Khudbard, Kuvarog, Krovat) (бл.600 — †бл. 668) — булгарський хан (князь). Творець племінного об'єднання Велика Булгарія, яке знаходилось у степовій зоні сучасної України та Росії у 7 столітті.

Після загибелі 602 року свого батька – бата (бека,хана,князя) причорноморського Булгарського князівства Албурі Аскала, який служив Візантійській імперії, виховувався в Константинополі при дворі візантійського імператора. Візантійські, арабські, староболгарські історичні джерела з любов'ю і повагою розповідають про цього правителя, про прийняття ним 619 році в Константинополі християнства та присвоєння йому високого римського звання патриція, отримане ним тоді від імператора Візантії Іраклія. Пізніше, у середині 20-х років VII ст. Кубрат надав допомогу Іраклію своєю 40-тисячною кавалерією у війні з Персією. У 632 році Кубрат посів на престол. Відомо також, що близько 634-641 Кубрат уклав дружній союз із візантійським імператором Іраклієм. У 635 році, після великої перемоги над персами на Кавказі, коли було взято численні трофеї, у тому числі золото та срібло Сасанідів – персидських правителів, – Іраклій вручив Кубратові, як нагороду за ту перемогу, коштовності Сасанідів і видав за нього заміж свою доньку Євдокію.

Під проводом Кубрата булгари звільнилися від ярма аварів.

Перещепинський скарб – найбагатший зі скарбів Східної Європи епохи Середньовіччя – вагою 75 кілограмів (25 кг золотих речей, 50 кг срібних) було знайдено у 1912 році. Тільки на початку 80-х років ХХ ст. німецький учений Йоахім Вернер, а потім за ним австрійський учений Вернер Зайбт та болгарські історики й археологи, глибоко дослідивши експонати скарбу в Ермітажі, у Санкт-Петербурзі, прочитали написи давньогрецькою мовою на перстенях-печатках із Перещепинського скарбу і встановили, що все те багатство колись належало Кубрату, ханові Великої Булгарії, до складу якої в VII ст. нашої ери входила й територія сучасної України.