Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
З 13 жовтня в Кобеляках стало неспокійно. Саме тоді, в ніч з суботи на неділю в райцентрі стався перший напад на жінку, який згодом повторився. І саме після цього в містечку заговорили про нічного зловмисника, який під прикриттям темряви чатує на своїх жертв, нападає на них, жорстоко б’є їх і знущається. До зґвалтування, нанесення тяжких тілесних пошкоджень справа, слава Богу, поки що не доходить. Але це поки що… Справа в тому, що вчинення більш тяжкого злочину може стати лише справою часу. Адже, як виявилося, нічного нападника, якого в Кобеляках вже охрестили маніяком, ніхто не шукає. Під словом ніхто маються на увазі співробітники міліції. А про те, що вони дійсно не горять бажанням розшукати зловмисника, «ЕК» розповів чоловік однієї із жертв. Він, після тієї страшної для його родини ночі не може заспокоїтися і навіть розпочав власне розслідування. В ході нього чоловік зіткнувся із кричущими фактами бездіяльності міліції, котрі його схвилювали і обурили до глибини душі. Саме тому він і згодився розповісти журналістам і про нічний напад, і про подальший розвиток подій. Отже, 13 жовтня близько 24 години ночі дружина Івана (від редакції: імена дійових осіб змінені) поверталась після роботи додому. Працює вона в одному із магазинів, який припиняє свою роботу досить пізно. На вулиці Пушкіна, в районі стадіону, до жінки підійшов незнайомий молодий чоловік і почав її бити. Бив жорстоко, немилосердно, методично. Можливо, найстрашнішим було те, що молодик нічого не вимагав – ні грошей, ні цінностей, ні сексуальної втіхи. Не втративши від страху і болю розуму, і розуміючи, що сподіватися в цій ситуації можна лише на себе, жінка почала «тягти час», намагаючись підвести нападника ближче до свого дому, де нічого не підозрюючи, її чекала родина. В один зі моментів, відірвавшись від свого «кавалера», вона встигла натиснути кнопку виклику на мобільному телефоні і крикнути доньці, що на неї напали. Та зчинила тривогу вдома. Іван прожогом вибіг з будинку, сів у автомобіль і помчав до стадіону. І розминувся з нападником та його жертвою. В цей час молодик ввірвався до будинку. І продовжив свою екзекуцію. Тільки зараз в нього вже було дві жертви – жінка і дитина. З не меншою злістю він побив і дівчинку. Іван розповідає, що від удару головою дитини об стіну відколовся кахель. Хто знає, чим би все це закінчилося, якби додому не повернувся господар. Та схопити нападника він не встиг. Відвізши сім’ю до родичів, чоловік звернувся в міліцію і продовжив пошуки. І мимоволі став свідком результатів нового нічого погрому. Зловмисник тієї ночі вирішив не зупинятися на досягнутому. Через фіранку він проник у квартиру громадян Х. і там, озброївшись ножем, напав на господарку помешкання. Жінка отримала різані рани рук. До речі, руками вона захищала груди в районі серця, куди цілив оскаженілий бандит. А через три дні маніяк, чи хто він там, повторив напад. І знову він напав на одиноку жінку і побив її. І знову це сталося в районі стадіону «Колос». А що ж правоохоронці? Їх дії буквально шокували Івана. За його словами, вони не зробили навіть спроби знайти нападника. І жінка, і її донька запам’ятали обличчя парубка і можуть його описати. Більше того, вони стверджують, що неодноразово бачили цього хлопця в Кобеляках. Але міліціонери навідріз відмовилися створювати фоторобот підозрюваного. Вони навіть не опитали жертв нападу. Спочатку Іван не міг зрозуміти, чому так відбувається. «Прозрів» він тоді, коли дізнався, що кримінальна справа по факту нападу на його сім’ю закрита. Які фотороботи, які покази? Та не було нічого і шукати нікого! На жаль, інші жертви нападника навіть заяв у міліцію не писали. Зараз Іван самотужки проводить оперативно-розшукові дії. Напевне, робить це не професійно і занадто гарячково. А що йому залишається? Сім’я живе в страхові, маніяк бродить по Кобеляках. І одному йому відомо, коли він зважиться на черговий напад. Після того, як Іван зрозумів, що міліція нікого не шукає, він звернувся до прокурора району Олега Панченка. І той скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Але якщо правоохоронці й надалі виявлятимуть подібне «натхнення» у розшуку злочинця, то шукатимуть вони його дуже довго. Іван говорить про цю ситуацію так: «Я обурений і шокований. Я тепер не розумію, за що плачу податки на утримання міліції. Але будьте певні, я не зупинюся і не заспокоюся, доки не знайдуть того виродка. В четвер спробую потрапити на прийом до начальника УМВС області генерал-майора Михайла Вершняка. Можливо, він зможе «надихнути» на роботу своїх підлеглих. Якщо буде потрібно, то поїду і в Київ, в Генеральну прокуратуру». Після виходу в світ цієї статті передбачаю незадоволення серед кобеляцьких правоохоронців. Мовляв, знову «бульварна газетка» лізе туди, куди її не просять. Ще й дилетанти у детективів граються, працювати заважають. Але ж якби «працювати»! Тоді б не було підстав для написання статті. А так… А так, шановні земляки, будьте обережні на нічних вулицях. А також вивчайте прийоми рукопашного бою та читайте довідники по криміналістиці. Адже швидше за все і захищатись від нападу, і шукати нападника вам доведеться самотужки.
Головна 
