Від 8 до 14 мільйонів українців стали жертвами голодомору
1932-1933 років - масового народовбивства, здійсненого за вказівкою людиноненависників з вищого ешелону
сталінської влади. Новосанжарців теж не обминуло це лихоліття, мало не кожна
сім'я пережила жахливу трагедію, котра десятки літ була утаємничена. Та правду
не втримати, навіть "за сімома замками", а пам'ять людську не стерти.
Згадує жителька селища, ветеран війни і праці Інна Петрівна Онищенко:
- І в страшному сні такого не привидиться, що ми пережили в
голод. Мешкали тоді з батьками в Судівці, поряд з Санжарами. Невеличкою була, а
й досі пам'ятаю, як все просила у мами: "Їстки хочу, хоч лушпинку з
картопельки…" Часто не було й цього, бо "комітетчики" все
вигребли - і квасолини не залишили.
Врятував нас тато -
щодня ходив на заробітки в Полтаву, ніякої роботи не цурався, зате ввечері
повертався з сякими-такими харчами, які розподіляли ще й на маминих сестер і
братів. Перепочине вдома, а на світанку - знову пішки в Полтаву… Багато
односельців пухли з голоду, помирали, де смерть застане. Був і страшний випадок
людоїдства - потьмарився розум у жінки… Ні на цьому, ні на тому світі не буде
прощення нелюдам, що призвели до такого горя мільйони українців!
Для нинішніх поколінь події тих років - символ національної
скорботи, а вшанування пам'яті загиблих - святий обов'язок, про що наголошує і
Президент України в указах "Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами
Голодомору 1932-1933 років в Україні", "Про відзначення у 2007 році
Дня пам'яті жертв голодоморів". Жителі територіальної громади завжди
підтримують центральну владу, зокрема главу держави. Кажучи без перебільшення,
розширені заходи по відзначенню 75-х роковин голодомору дійшли до серця кожного
новосанжарця. Тож і в селищі в ці дні
уточнюються списки жертв Голодомору, проходять різні заходи - панахиди, уроки пам'яті в
навчально-виховному комплексі, книжкові виставки, тощо.
24 листопада трудові колективи, громадськість, політичні
партії візьмуть участь у жалобній ході з свічками, у мітингу-реквіємі біля
пам'ятного знака жертвам голодомору та політичних репресій, в акції
"Запали свічку пам'яті".
Новосанжарці активно
відгукнулись на прохання селищного голови Андрія Реки взяти участь у
всеукраїнському заході "Озеленення країни - спадщина для майбутніх
поколінь", згідно з Указом Президента України, котрий передбачає залучення
широких верств населення до створення нових зелених зон, парків, скверів з
метою збереження довкілля, покращення екології.
Наприкінці жовтня
жителі територіальної громади заклали Покровський парк на території комплексу
Козацький Стан. В минулу п'ятницю,
шістнадцятого листопада більше 200 чоловік -
представники трудових колективів, ветерани праці, шкільна молодь -
реставрували занедбаний сквер на березі
річки Ворона, висадили 1000 верб та 600
берізок. Трудилися дружно, з хорошим настроєм. Продовжать також роботи по впорядкуванню. Були
висловлені пропозиції увічнити пам'ять про національну трагедію 1932-1933
років, адже неподалік встановлено
пам'ятний знак жертвам голодомору та політичних репресій. Ініціативу
жителів райцентру підтримали депутати селищної ради і своїм рішенням
присвоїли скверу ім'я "Пам'яті
жертв голодомору".
- Пам'ять про пережите потрібна перш за все нам, сучасникам,
- висловився селищний голова Андрій
Река. - Пройдуть роки, піднімуться берізки, зашумлять на березі Вороної плакучі
верби, даруватимуть людям красу, чисте
повітря, відпочинок. І обов'язково нагадуватимуть про загиблих під час штучного
голодомору 1932-1933 років, застерігатимуть нащадків, аби ніколи не довелося
зазнати подібного !
На знімках: новосанжарці під час всеукраїнської акції
"Озеленення країни - спадщина для майбутніх поколінь"
Вікторія Дев'ятко, керівник прес-служби селищної ради.
|