Головне, що нам треба усвідомити, це те, що СНІД реально існує в нашому повсякденному житті. Що є серед нас люди хворі на цю страшну недугу, що вони можуть працювати поряд з нами, їм надається медична допомога в одних з нами медичних закладах. Але ми можемо навіть не здогадуватись про те, що наш сусід чи знайомий є ВІЛ-інфікованим. А право на нерозголошення факту захворювання на СНІД гарантовано таким людям законодавством ст. 132 Кримінального Кодексу України, ст.8 Закону України „ Про запобігання захворювання на СНІД та соціальний захист населення”. Часто вони  зовсім не винні в тому, що їх спіткала така доля, а саме наше суспільство ще не готове морально і адекватно ставитися до хворих на ВІЛ/СНІД.

За період епідемічного нагляду, починаючи з 1987р., серед громадян України офіційно зареєстровано 84760 випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію. З них 11757 захворіли на СНІД і 6865 померли. Відповідно до розрахунків ВООЗ реальна кількість інфікованих складає майже 260 тис. людей.

До недавнього часу епідемія концентрувалась в так званих групах ризику серед наркоманів, гомосексуалістів, повій, але зараз вона може охоплювати зараженням благополучне населення. ВІЛ поширений вкрай нерівномірно серед населення різного віку: дві третини з усіх інфікованих ВІЛ перебувають у найбільш активному репродуктивному віці 20-34 роки. Під найвищий ризик інфікування підлягають молоді жінки.

Всі шляхи передачі ВІЛ в однаковій мірі несуть загрозу для життя людини. Але за останні 5 років продовжується тенденція щодо зменшення парентерального (ін’єкційного) і збільшення статевого шляху передачі, а також від інфікованих матерів дітям.

Основними шляхами передачі ВІЛ/СНІДу являються:

-          статевий шлях (притаманний здебільшого молоді, яка часто має випадкові статеві стосунки з можливо хворим партнером без використання засобів застереження (презервативу);

-          ін’єкційний шлях (ін’єкційне вживання наркотичних препаратів нестерильними шприцами);

-          передача захворювання від хворої матері дитині під час пологів та вигодовування грудним молоком;

-          нарешті, існує можливість передачі ВІЛ при наданні громадянам косметичних, перукарських послуг, послуг по нанесенню татуювання, пірсінгу, пов’язаних із порушенням цілісності шкіри чи слизових оболонок, та використання нестерильного інструментарію.

І останній – це зараження з вини медичних працівників: також при використанні нестерильного інструментарію та шприців під час внутрішньовенних маніпуляцій та оперативних втручань, переливання не атестованої донорської крові. 

Реальною залишається загроза інфікування ВІЛ через донорську кров. Маються дані, що в Україні реєструються випадки інфікування ВІЛ реципієнтів компонентами донорської крові (Запорізька, Донецька, Одеська, Черкаська  області).

В Кобеляцькому районі перші випадки ВІЛ-носійства зареєстровані в 1997 році. За період 1997-2007 років в районі взято на облік 25 ВІЛ-інфікованих осіб, з них 5 померло. На даний час знаходиться на обліку 16 ВІЛ-інфікованих, з них 2 дітей. В районі зареєстровано поєднання ВІЛ-інфекції і туберкульозу у 4 хворих, з них 2 померли.

За період дії програми санепідслужбою проводились заходи у відповідності з її розділами.

Cанепідслужбою ведеться контроль за дотриманням режиму роботи служби крові по попередженню передачі ВІЛ через донорську кров. Щоквартально проводяться перевірки відділення переливання крові Кобеляцької ЦРЛ з використанням лабораторно-інструментальних методів дослідження. Порушення протиепідемічного режиму у відділенні не виявлено. На протязі 2007 року було охоплено обстеженням на ВІЛ 553 донори. Із них виявлено ВІЛ-позитивних - 1.

Одним із ефективних методів запобігання поширення ВІЛ-інфекції є дотримання протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичних закладах району. Профільними спеціалістами райсанепідстанції проводяться комплексні перевірки дотримання санітарного законодавства при наданні стаціонарної, амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги, а також при проведенні клініко-діагностичних обстежень. Одним з небезпечних шляхів передачі ВІЛ-інфекції являється парентеральний через стоматологічний інструментарій, тому цей надання стоматологічних послуг знаходиться під особливо жорстким контролем санепідслужби. Допомогу населенню району надають у 18-ти стоматологічних кабінетах з різною формою власності. З них 11 – державних, 2 – відомчих, 1 – госпрозрахунковий, 4 – приватних.

Диспансерний нагляд за ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД в районі забезпечується кабінетом інфекційних захворювань Кобеляцької ЦРЛ.

В районі є потреба в придбанні 34 парових та 87 повітряних стерилізаторах. Дільничні лікарні, медамбулаторії, ФАПи та ФП мають низьке матеріально-технічне оснащення, не забезпечені сучасними дезинфікуючими засобами, стерилізаційною апаратурою. Є проблеми по впровадженню Національних стандартів України „Стерилізація виробів медичної призначеності”. Впровадження стандартів потребує повної заміни стерилізаторів та методів їх самоконтролю.

Для медичних працівників важливим фактором в попередженні захворювань на ВІЛ являється проведення санітарно-освітньої роботи серед різних верств населення. не потребують значних фінансових витрат, але мають значний позитивний вплив на припинення розвитку епідемії СНІДу заходи пропаганди здорового способу життя.

На протязі 2007 року медпрацівниками району прочитано 156 лекцій з питань формування навичок здорового способу життя, проведено 256 бесід. Опубліковано в районній газеті 2 статті, в ЛПЗ району випущено 46 бюлетнів, 4 радіовиступи. Серед учнів шкіл проведено анкетування з питань профілактики СНІДу.

Але на сьогодні ще не вичерпано резерву в профілактиці ВІЛ/СНІДу на який мають вплив медичні та педагогічні працівники – а це організація та проведення санітарно-освітньої, роз’яснювальної роботи. І тут досить важливим є питання співпраці медичних працівників, відділів освіти у справах молоді, сім’ї та спорту, відділу культури РДА в організації профілактичної роботи.

Санітарно-епідеміологічна служба буде виступати ініціатором проведення диспутів, круглих столів, лекцій, бесід серед школярів району.

Хочу наголосити, що ні медичним ні педагогічним працівникам не треба цуратися теми профілактики ВІЛ/СНІДу та наркоманії вже починаючи з п’ятого, шостого класу, тому що, як свідчить статистика в 14-15 років більше 30% школярів вже мають перший досвід статевих стосунків.

Не треба ухилятися від цих „не етичних” тем при спілкуванні з учнями, бо хибна інформація, отримана від однолітків, матиме набагато гірший вплив на їх свідомість. Обов’язково треба роз’яснювати, що секс повинен бути безпечними, обов’язково з використанням презервативів, а не робити вигляд, що сексу в шкільному віці ще не існує.

Пояснювати школярам-старшокласникам, що презервативи не тільки убезпечують від небажаної вагітності, а й від ВІЛ/СНІДу на 93-95%, та більш ніж від 10-ти венеричних хвороб.

Не боятися казати, що СНІД – це неминуча смерть, адже при цьому захворюванні імунітет до будь-яких захворювань відсутній зовсім.

Наостанок нагадую, що анонімне обстеження на ВІЛ/СНІД можна пройти в центрі СНІДу м. Полтава, пр.Госпітальний,5. конт. телефони 7-93-22, 56-94-31.