Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Спершу пропоную пригадати, як йшов Шева з того, що став для нього рідним «Мілана». Він довго коливався в ухваленні рішення. Під час одного з домашніх матчів він навіть побував на «Курва Суд», поговорив по душах з лідерами «ультрас», а наступного дня італійські газети рябіли фотографіями Андрія, що утирав сльози на трибуні. Йому було боляче розлучатися з клубом, в якому він зробив собі ім'я в світовому футболі, але він пішов. І тому є багато інших пояснень, ніж офіційна версія про бажання ростити дітей в англомовному середовищі. По-перше, в Італії розгорався суддівський скандал, в який опинився залучений «Мілан», і в травні 2006-го ніхто не міг припустити, чим завершиться штормове літо для червоно-чорного клубу.
Другим не менш важливим чинником стала поразка партії Сильвіо Берлуськоні на виборах і, як наслідок, втрата мільярдером свого впливу в країні. Ланцюгова реакція досягла і самого клубу, який різко здав свої позиції. Відмітьте, що рівноцінної заміни Шевченком «Мілан» так і не знайшов. А ви не замислювалися, чому клуб, що отримав 50 млн євро за трансфер українця, не зміг купити форварда, що стоїть. І взагалі куди поділася ця астрономічна сума? Відмітьте, компенсацію Роман Абрамович з властивою йому рішучістю виплатив однім-едінственним траншем - явище рідкісне в сучасному футболі. Зараз гравців, особливо дорогих, прийнято купувати в розстрочку. Цілком можливо, що виручені гроші Берлуськоні направив на розвиток якихось інших проектів. Цього нам знати не дано, проте не можна виключати, що власник «Мілана» сам був не проти розлучитися з Шевченком і отримати чималу, по сьогоднішніх реаліях, неустойку.
А зараз давайте звернемося до чисто футбольних аспектів, які позначилися на лондонській кар'єрі Шевченка. Прибув він в розташування «Челси» з травмою коліна, яку отримав ще в «Мілані». Саме із-за неї він пропустив кінцівку сезону в серії А, травма мучила його і під час чемпіонату світу. Довгий час він не міг повноцінно тренуватися і грати у складі «Челси», пропустивши велику частину передсезонного збору в США. Ви знаєте, як важко по ходу сезону наздоганяти партнерів по команді, які вже набрали пристойну фізичну форму, діють на абсолютно інших швидкостях, ніж ті, хто випав з предсезонки?
Згоден з тим, що у складі «синіх» Шевченком був і залишається блідішим за себе самого, проте давайте розглянемо його ігрові проблеми в контексті тактичних побудов «Челси». Все-таки футбол - гра командна, а форвард світового класу не міг відразу розучитися грати. У двох переможних сезонах в «Челси» Жозе Моурінью застосовував схему 4-3-3, яка легко трансформувалася в 4-5-1. Розстановка припускала наявність два швидкісних вінгеров, роль яких в різний час виконували Дафф, Джо Коул, Роббен, Райт-филлипс - і одного габаритного форварда в центрі чужої штрафної.
Після придбання Шевченка і Баллака, португалець змінив тактичну розстановку, перейшовши на 4-4-2. Запитаєте будь-якого хоч трохи грамотного футбольного фахівця, і він скаже вам, що тим самим в тактиці «Челси» був вироблений корінний переворот. Моурінью підстроював схему під зоряних новачків і, як показали результати, а найголовніше, - гра «синіх» в минулому сезоні, експеримент тренера не вдався. Баллак не зміг налагодити взаємодію з Лемпардом, побудова півзахисту у вигляді ромба теж виявилася неефективною, створення дуету Шевченко - Дрогба, в якому українцеві відводилася роль відтягнутого форварда, також провалилося. «Челси» перестав грати також могутньо, як в попередні два сезони, і проблеми Шеви стали похідними від общекомандних труднощів.
З часом Моурінью і сам здогадався про невдачу, що осягнула його, яка не могла не вивести з рівноваги самовпевненого і амбітного португальця. Шевченко, куплений проти його волі, почав дратувати тренера. Негатив збільшився в рази в січні, коли Роман Абрамович, в спробі виправити ситуацію, вирішив запросити в команду Аврама Гранта, якому була б відведена роль персонального тренера Шеви. Тоді-то і відбувся знаменитий конфлікт між власником і головним тренером «Челси», який тлів до вересня цього року, коли Моурінью нарешті був відправлений до відставки.
Правда, звільнення Жозе не стало початком відродження Шеви, який геть втратив упевненість в собі. Проте, причини психологічних проблем форварда я схильний бачити не в його гламурной дружині або несподіваних метаморфозах в сприйнятті Андрієм футболу і його принципів. Просто Шевченко став ще одним наочним прикладом того, що в 30-річному або близькому до того віці украй важко змінити обстановку, поміняти чемпіонат і залишитися самим собою.
У контексті футбольної культури і традицій Італія і Англія настільки разюче відрізняються один від одного, що фіаско Шеви в цілому не повинне кого-небудь дивувати. У «Мілані» зірки часто самі визначають програму тренувального заняття: прийшов на базу, розім'явся, попрацював з м'ячем над елементами, які не вдавалися в останній грі, постукав по комірах і був такий. У Англії все навпаки: на тренуваннях прийнято працювати до сьомого поту і навряд чи кому-небудь вдасться сачкувати в команді, капітаном якої є Джон Тері. З часом Шевченко просто втратив задоволення від тренувального процесу і, як наслідок, від футболу. Недаремно в своєму останньому інтерв'ю він признався, що з радістю приїжджає в те, що має в своєму розпорядженні збірну України.
Що ж тепер? Видно, резону залишатися в «Челси» немає. Проте на даний момент придбання Шевченка навряд чи входить в плани провідних клубів Європи. По-перше, він заїгран в Лізі чемпіонів. По-друге, в багатьох країнах діє ліміт на гравців, що представляють країни, що не входять в Євросоюз, і можна здогадатися, що вільних квот майже ніде не немає. У ситуації, що склалася, у Шевченка залишається, на мій погляд, два виходи: чекати завершення сезону, після чого зайнятися поверненням на материк, або вже в січні повернутися в рідне «Динамо», що переживає не кращі часи в своїй історії і гостро потребує харизматичного лідера. Втім, упевнений, що Шева в змозі визначитися зі своїм майбутнім. Головне, щоб, на відміну від лондонського варіанту, обставини не виявилися сильнішими за нього. Андрій Шевченко. Народився 29 вересня 1976. Дебютував в київському «Динамо» 23 листопада 1994 року у виїзному матчі групової стадії Ліги чемпіонів проти московського «спартака» (0:1).
Кар'єра: «Динамо» Київ (1994-1999). Провів 166 матчів, забив 94 голи. «Мілан» (1999-2006). Провів 296 матчів, забив 173 голи. «Челсі» (2006-..). Провів 60 матчів, забив 17 голів.
Досягнення: Володар Суперкубка Італії: 2004 Володар Суперкубка УЄФА: 2004 Чемпіон Італії: 2004 Переможець Ліги чемпіонів: 2003 Володар Кубка Італії: 2003 Чемпіон України: 1995, 1996, 1997, 1998, 1999 Володар Кубка України: 1996, 1998 Володар Кубка Англійської Ліги: 2007 Особисті нагороди: Кращий бомбардир чемпіонату України (18 м'ячів): 1999 Кращий нападаючий Ліги чемпіонів (версія УЄФА): 1999 Кращий бомбардир Ліги чемпіонів (10 м'ячів): 1999 Орден «За заслуги» 3-го ступеня: 1999 Кращий бомбардир чемпіонату Італії (24 м'ячі): 2000 Орден Святого рівноапостольного князя Володимира 3-у ступеню: 2000 Кращий бомбардир чемпіонату Італії (24 м'ячі): 2004 «Золотий м'яч»: 2004 «Зірка» (версія газети «Спорт-експрес»): 2004 Герою України «за величезний внесок в розвиток українського футболу»: 2004 «Зірка» (версія газети «Спорт-експрес»): 2005 Кращий бомбардир Ліги Чемпіонів: 2006
Головна 
Андрій Шевченко
