Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
ПІДУТЬ АБО ГРОШІ НА РЕВУЩИНО, АБО ХТОСЬ ІЗ ПОСАДИ?
18:12
Схоже на те, що маленьке село Ревущине, розташоване між Дашківкою та Орликом може увійти в сучасну історію Кобеляцького району. Адже саме зараз навколо нього, а конкретно - його газифікації в Кобеляцькій районній раді розгоряються небувалі пристрасті. Газове питання ще більш яскраво висвітило конфлікт між депутатським корпусом та керівництвом ради та райдержадміністрації. Вперше за півтора року існування діючої ради пролунали слова про недовіру першим посадовим особам району, чи не вперше абсолютно співпали позиції двох непримиренних політичних опонентів - “бютівців” і “регіоналів”. Депутати від цих партій виявилися найпринциповішими критиками Володимира Жукова та Олега Решетила щодо їх позиції в питанні газифікації Ревущиного. Та зрештою давайте про все по порядку. … У минулому номері газети вже була озвучена інформація про проблеми, які виникли навколо газифікації Ревущиного. Прозвучало й передбачення, що “ЕК” не запросять на анонсовану владою району сходку в даному селі. Так і сталося. Чомусь останнім часом керівництво РДА і ради, м’яко кажучи, не горить бажанням спілкуватися із представниками незалежної преси. Та зрештою - то їх проблеми. Не бажають висловлюватись самі - слухатимуть і читатимуть думки інших. В тому числі і про себе. В “ЕК” ж, дізнавшись, що сходка відбулася, вирішили самостійно відвідати Ревущине. Це невелике село розташоване за сорок кілометрів від Кобеляк одразу нас здивувало. Дерева, дорожні знаки та всі біль-менш габаритні предмети на в’їзді в населений пункт були щедро прикрашені біло-блакитною символікою, яка певно залишилася ще з вересневих виборів. Між тим, згідно з результатами все тих же виборів, тамтешня виборча дільниця дала найбільшу в районі кількість голосів Блоку Юлії Тимошенко (в процентному відношенні, звичайно). У всьому ж іншому - звичайне село. 146 виборців, 74 двори, більшість жителів пенсійного віку, відсутність постійної роботи, здане молоко, як єдиний засіб для отримання прибутку. Лише відсутність газу виділяє Ревущине з ряду інших схожих на нього населених пунктів району. Та восени 2007 року вирішили сільчани спробувати ліквідувати цю свою індивідуальність і розпочати роботи по газифікації. Це, між іншим, не перша спроба. Три роки тому, коли вели газ у сусідню Григорівку, у Ревущиному також намагалися створити кооператив і долучитися до процесу. Але не вийшло. Забракло тоді сільчанам рішучості і наполегливості. Тим більше, що прихильників газифікації виявилося менше, аніж противників. Більшість вирішила доживати віку, отоплюючи оселі вугіллям і дровами. Та за три роки ситуація змінилася. І хоча статки українців різко не зросли, а газ та його підведення подорожчали, все ж люди почали більше тягтися до хорошого, до цивілізації. З цього приводу у Ревущено навіть свій жарт з’явився. Мовляв, не вічна кобила дядька Миколи, яка тягає попід дворами підводу з дровами. Та й вугілля дорожчає скаженими темпами. Ще влітку його можна було придбати за 580 гривень, а зараз за тону вже просять 740. І це ще не вечір. Якби там не було, а вирішили місцеві жителі створити кооператив по газифікації. Назвали його вельми претензійно - “Фортуна”. Напевне сподіваючись, що цього разу із газом їм пофортунить. Головою кооперативу обрали Людмилу Малецьку, енергійну і авторитетну жінку. При підтримці дашківського сільського голови Олександра Калантирі, вона взялася за справу. До кооперативу вступили 45 чоловік, ще кілька сумніваються. Люди зібрали по тисячі гривень, дехто з них доклав ще по 400. Вже відбулися чотири сходки, на яких селяни обговорювали питання газифікації. На останній за ліком четвертій сходці побував і голова районної ради Володимир Жуков. Вислухавши селян він повідомив, що районна рада візьму участь у фінансуванні газифікації села. Дискусійним залишається лише питання про те, який газопровід фінансувати - підвідний чи розподільчий. Адже на перший з них може виділити гроші держава. А вартість підвідного газопроводу, який, як варіант, йтиме з Орлика, становити близько 130 тисяч гривень. Ще на 150-160 тисяч потягне “розведення” газопроводу по самому селу. Хоча, звичайно, всі ці цифри не остаточні. І швидше за все газифікація обійдеться жителям Ревущиного в 300 тисяч гривень. Звичайно, для не надто заможних селян ця сума є великою. І допомога із бюджетів всіх рівнів їм би абсолютно не завадила. Та як виявилося через кілька днів, ревущинські селяни можуть і не дочекатися гучно анонсованої допомоги з районної ради. І створюється враження, що на заваді цьому стоїть саме Володимир Жуков, який на сходці обіцяв підтримку. У всякому разі таке враження склалося в більшості присутніх на спільному засіданні кількох постійних комісій районної ради. Цікаво, що ні Володимира Жукова, ні голови РДА Олега Решетила на цьому зібранні не було. Вони нібито знаходились у відрядженні в Києві. За керівників довелось “віддуватись” начальнику фінансового управління РДА Андрію Дацку. Сказати, що він вислухав чимало неприємних слів - це не сказати нічого. Такої зливи критики на адресу перших осіб районної влади депутати ще не висловлювали. Та для початку вони вислухали Андрія Дацко. Він спробував аргументувати позицію влади, яка виступає проти направлення тих злощасних 45 тисяч гривень на газифікацію, за котрі на минулій сесії проголосували депутати. Андрій Іванович сказав: “Звичайно, гроші на газифікацію виділяти потрібно. Але, як посадова особа, я повинен слідкувати, щоб при цьому чітко виконувались всі законодавчі норми. Щоб кошти йшли за цільовим призначенням і використовувались ефективно. В даному ж випадку, хоча депутати й прийняли рішення, але ціль і мета фінансування не оформлені документально. Ніхто не бачив і відповідного проекту. Отже, цільового використання бути не може. По-друге. Повинна бути підписана угода між райрадою і дашківської сільрадою про субвенцію з районного бюджету. Її немає. Так що без цього виділення коштів на газифікацію Ревущиного є прямим порушенням Бюджетного Кодексу України. Крім того, якщо це інвестиційний проект, то повинна бути програма. В одній із районних програм є пункт про газифікацію, але там все виписано дуже неконкретно”. І тут почалося. За дві години депутати згадали якщо не все, то дуже багато. І прозоро натякнули керівникам району про використання ними “подвійних стандартів” коли в одних випадках вони з легкістю обходять закон, а в інших аж занадто піклуються його дотриманням. Натякнули й про те, що можуть поставити питання про недовіру районним керівникам. Тон дискусії, як часто це буває на сесіях, задав лідер кобеляцьких регіоналів Анатолій Таранушич. Він сказав: “Програма щодо газифікації є. Але, по великому рахунку, як кажуть спеціалісти, вона не надто й потрібна. Головне - добра воля депутатів і керівників району. Після сесії ми мали розмову з головою РДА і здається всі питання по газифікації Ревущиного узгодили. А потім почали діятися якісь незрозумілі речі. Ось і сьогодні між нами немає того, хто повинен підписати документи, тобто Володимира Жукова”. Одразу посипалися репліки з місця. Микола Андрієнко зауважив, що при таких темпах вирішення питань люди в Ревущиному вимруть, не дочекавшись газу. А лідер бютівців Ніна Ясинська безапеляційно заявила: “Всі депутати-бютівці виступають за виділення грошей на газифікацію Ревущиного. Позиція голови райради не є точкою зору всієї фракції. А всі документи, яких не вистачає, можна підготувати за день. Аби лише бажання було”. Потім довго і пристрасно виступав Петро Маник: “Всі зауваження, зроблені Андрієм Дацком не є суттєвими. Це всього-на-всього “зачіпки” аби нічого не робити. Я не звинувачую Андрія Івановича, він лише виконує волю Жукова і Решетила. І їх позиція неприємно вражає. Якщо є проблеми у легітимізації рішення, вони повинні всіляко допомагати, а не вставляти палиці в колеса. Немає проекту? Гарантую, що за 5-6 днів він буде. Гарантую, що й ціни на роботи будуть зафіксовані… … Голова РДА повинен був одразу після сесії зібрати разом голову кооперативу, сільського голову, газовиків, начфіна і кожному дати розпорядження, як діяти далі, щоб пришвидшити процес газифікації. А натомість… … В Козельщинському районі за 2 роки газифіковано 22 населених пункти, а у нас лише Литвини. Та що цьому дивуватися, якщо керівництво району недвозначно противиться газифікації. У РДА навіть немає чиновника, який би відав газовими питаннями. Наведу один красномовний приклад. Кілька років тому вирішили провести газ в село жителі Галів. Створили кооператив, і як годиться поїхали прохати допомоги в РДА. А їм там цілу лекцію прочитали, що газ це не перспективно, що Україна переходить на інші види палива і так далі, і тому подібне. Тобто, можна зробити висновок, що відмова виділяти гроші на газифікацію Ревущине - це чітка позиція керівників райради і райдержадміністрації. На жаль”. На захист Володимира Жукова і Олега Решетила пробували виступити лише Андрій Дацко та працівник райради Олександр Міщенко. Вони зробили зауваження сільському голові Олександру Калантирі за те, що той пізно подав документи на виготовлення проектно-кошторисної документації та угоди між радами, ще раз нагадали, що депутати на сесії прийняли незаконне рішення і його може скасувати прокуратура. Але цим лише підлили масла у вогонь. Тим більше, що начальник районного КРУ Зоя Петренко повідомила: “Ми в цьому році перевіряли використання коштів Білицькою селищною радою. Так у них теж не було проектів. Але все робилося. Щоб почати працювати досить лише скласти локальний кошторис, який виготовляється протягом години”. Сільський же голова Олександр Калантиря запитав у депутатів, коли в останній раз прокуратура відміняла рішення сесії. Виявилося, що такого випадку ніхто не пам’ятає. І тоді він підсумував відомою приказкою: “Коли хтось хоче робити, то шукає можливості. А коли не хоче, то шукає причини”. Також депутати згадали, як “законники” з РДА з легкістю, без проектів та інших документів фінансували перекриття даху у школі. А Микола Андрієнко пригадав ще один яскравий приклад використання керівництвом райради так званих подвійних стандартів: “Зараз Жуков не хоче “заднім числом” підписувати угоду. Між тим, кілька місяців тому він без будь-яких сумнівів підписував і ставив на голосування рішення по виплаті собі премій і надбавок. Виходить, для себе закон порушувати можна, а для громадян - ні?” Головуюча на засіданні Вікторія Шкарбан відзначила, що в Кобеляцькому районі склалася загрозлива тенденція, коли дві людини, два керівника намагаються, не питаючи ні громади, ні депутатів на власний розсуд розподіляти бюджетні гроші. В кінці-кінців депутати вирішили приймати рішення. Вже наступного дня, тобто в середу 5 грудня вони повинні прийти до голови райради Володимира Жукова з вимогою підписати документи, необхідні для початку фінансування газифікації Ревущиного. Якщо ж цього не станеться… Микола Рибалко окреслив вихід із ситуації такими словами: “Повинні піти або гроші на газифікацію села, бо хтось з посади”. Отже, ситуація в районній владі стає “гарячою”. Чи знайдуть порозуміння між собою депутати і Володимир Жуков та Олег Решетило стане відомо вже в середу. І ми обов’язково повідомимо читачів про те, як ситуація буде розвиватися далі.
Ігор ФІЛОНЕНКО
P.S. Наступного після бурхливого засідання комісії дня, зустріч депутатів із Володимиром Жуковим та Олегом Решетилом таки відбулася. І Володимир Володимирович підписав угоду із Дашківською сільською радою. Хоча й висловив своє невдоволення позицією районних депутатів. Він нагадав, що не можна на сесії приймати рішення, яке не пройшло обговорення в комісіях. А саме так було в ситуації із виділенням грошей на газифікацію Ревущеного. Також він наголосив, що у 2007 році освоєно 2 мільйони гривень на проведення робіт по газифікації. Тому не можна говорити, що в районі по цьому питанню нічого не робиться. Схожу думку висловив і Олег Решетило. Отже можна сподіватися, що наступного тижня гроші для Ревущиного таки виділять. А ось чи буде цей конфлікт в районній раді останнім? Точної відповіді на це запитання здається не знає ніхто.
Головна 
