Без шансів на півкілометра

Посеред поля на місці НП, незважаючи на суцільне болото, — велелюдно. Чимало роззяв, які ходять уперед–назад, часто дратуючи слідчих. Окрім них — міліціонери, які оточили місце падіння, і журналісти, яких ці ж співробітники спецзагону «Барс» відганяють від тимчасової огорожі. В якийсь момент починає здаватися, що, окрім побаченого, додатково дізнатися про щось не вдасться. «Тобі ще немає вісімнадцяти?!» — запитує з роздратуванням у молодого хлопця чоловік у шкірянці. З’ясовується, юнака попрохали стати понятим, однак одразу не поцікавилися про вік, відтак треба шукати іншого. Не роздумуючи зголошуюся — а раптом вдасться потрапити за відведену для «роззяв» межу.

Моя ділянка виявляється третьою з п’яти — саме на стільки умовних майданчиків розбита територія від «епіцентру» падіння літака і до місця виявлення його останньої деталі. Загалом, палаюча машина просунулася по землі приблизно на півкілометра.

Разом зі слідчими обласної прокуратури починаємо складати протоколи на кожну деталь, знайдену на нашій частині. Побачене жахає. Тут — фрагмент пропелера, а ось там — одне з коліс. На диску видніється заводська дата виготовлення: 4 вересня 2003 року, штат Огайо, США.

На землі — ручний годинник швейцарського виробництва марки Vacheron Constantin. Найскромніша ціна такого — 600 американських доларів. Стрілки зупинилися на 16.55, тож маємо точний час вибуху. Трохи далі — журнали з різними незрозумілими цифровими комбінаціями. Проте одну з них таки вдається розшифрувати — йдеться про розрахунок витрат на таксі, а також пальне для літака. Робимо висновок, що власник використовував літак часто, бак для пального вміщав 90 літрів і неодноразово дозаправлявся у Вроцлаві. Про це свідчить рахунок–фактура і назва постачальника гасу в Польщі Twin Trans, а також куртка із сентипону, теж куплена у Вроцлаві. Тут же знаходимо музичні диски Hoto Foto Homolka та Rava Aleva Ruka Dabla, очевидно, придбані цьогоріч — поруч обгоріла обкладинка, на якій із дати видно лише 2007 рік. Серед іншого знайденого нами — шматки одягу, обшивки та апаратури літака, плями крові і… людський мозок, який, як не дивно, залишився майже цілим.

Після підпису протоколу, намагаємося уявити картину падіння. Авіадиспетчери запевняють, що попереджали пілота про туман і радили зробити додаткове коло перед заходом на посадку. Чому пілот не дослухався, схоже, залишиться питанням. Адже літак, кажуть криміналісти, напівспортивний, а тому «чорних ящиків» на ньому не було. З почутого від працівників МНС, Державіаслужби, обласної і транспортної прокуратури, які перебувають тут, моделюємо ситуацію. Літак заходив на посадку із заходу на схід. За 2,5 кілометра від Жулян пілот з якихось причин або дезорієнтувався на місцевості, або прийняв рішення про аварійну посадку: побачивши перед собою поле, вирішив сідати.

Чого не побачив пілот

Експерти кажуть, що шасі таки вийшло. Отже, шанси сісти пілот розцінював принаймні як 50 на 50. Можна з упевненістю стверджувати, що командир борту не помітив маленьку так звану «сторожку», яких тут, про що писала «УМ» у листопаді минулого року, наставили приватні фірми, отримавши дозвіл на оренду цієї землі. Як писали ми тоді, прозвані в народі «собачі будки» поставили як складські приміщення, що було зазначено у договорі про оренду. Проте насправді ці будиночки площею 25 квадратних метрів як склади ніколи не використовувалися, а тепер стали тією точкою смерті, в одну з яких і врізався літак. «Я стояв обабіч дороги, і мою автівку від вибуху аж сколихнуло», — каже «УМ» очевидець Михайло. А якби літак впав на саму проїжджу частину?

«Порушено кримінальну справу за фактом порушення правил безпеки руху. Про причини говорити передчасно — наразі вивчаємо місце НП і вилучаємо уламки літака. Версії розглядаються різні. Як помилка пілота, метеоумови, так і помилка авіадиспетчера, — розповів «УМ» співробітник транспортної прокуратури Київської області Іван Іванов. —Найближчими днями приїдуть експерти з Чехії, які допоможуть нам у встановленні причин аварії».

З побаченого на Кільцевій, де на поле радгоспу «Совки» впав літак, на думку приходить лише одне: поле тут чисте — окрім «собачих будок» більше нічого немає. Тож пасажири таки могли вижити, навіть якби літак перекинувся. На заваді стало чиєсь бажання наживи на землі, задля чого тут і встановили «сторожки», одна з яких тепер забрала життя шістьох людей. Пан Іванов резюмує: «Місцева прокуратура Києво–Святошинського району перевіряє законність встановлення цих будинків. Якщо вони встановлені неправомірно, то, не виключено, проти тих, хто їх зводив, порушать кримінальну справу. Однак не за фактом смерті іноземних громадян».