Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Без найменшої частки перебільшення можна стверджувати, що найвідвідуванішим чиновником Кобеляцької міської ради у листопаді став міський землевпорядник Віталій Савенко. Причиною такого злету популярності стала його стаття «Навіщо платити за власну землю», надрукована в нашому тижневику. Прочитавши, що в 2008 році може закінчитися безкоштовна приватизація землі, городяни масово почали оформляти документи на неї. Зайвим подразником для цього прискоренням стали репліки про можливий початок продажу землі навіть сільськогосподарського призначення, які все частіше і частіше зриваються з вуст українських посадовців найвищого рангу і масово тиражуються електронними засобами масової інформації. І хоча швидше за все і мораторій на продаж землі, і її безоплатна приватизація будуть продовжені, все ж люди у нас в Україні звикли готуватися до гіршого. Тому й поспішають приватизувати ділянки під своїми будинками. Як виявилося, ажіотаж виник не лише в міській раді. Жителі Підгорянської сільської ради також різко пожвавили свою активність щодо земельних питань. Це й не дивно. Статус приміської суттєво відрізняє цю сільську раду від інших. На її землях розташовані чимало об’єктів бізнесу, її використовують городяни для ведення городництва. Зайвого ажіотажу навколо землі додала інформація щодо скорого початку будівництва обьїзної дороги, яка ймовірно йтиме й через Підгору. На полях, луках, лісосмугах поряд із цим селом навіть стали помічати кобеляцьких підприємців, які з діловим виглядом щось відміряли, занотовували, певно вибираючи місце для майбутнього кафе чи кемпінгу. Що ж насправді станеться із підгорянською землею, скільки коштуватиме її оренда та оформлення відповідних договорів, чи розберуть її під кафе чи заправки? Всі ці питання ми обговорювали із Зінаїдою Лісною, підгорянським сільським головою. Зінаїда Володимирівна одразу ж підтвердила значний ажіотаж навколо місцевої землі. Але назвала його дещо невиправданим і передчасним. Особливо з боку підприємців, які йдуть і їдуть до сільської ради, щоб отримати ласу діляночку поряд із майбутньою дорогою. Адже вони звертаються не за тією адресою. Як відомо, об’їзна дорога йтиме за межами населених пунктів, отже й наданням землі в цьому випадку відатиме райдержадміністрація, а не сільська рада. Немає причин для паніки і в людей, які десятиліттями використовують підгорянську землю для ведення городництва. Так, ця земля дійсно дорожчає. І в 2008 році за оренду однієї «сотки» вже доведеться платити 3 гривні. Подорожчання пояснюється загальноукраїнськими тенденціями, зокрема й інфляційними процесами. Головне ж, що договори із людьми заключаються на термін до 5 років. Так що найближчим часом ділянки для городів у кобелячан залишаться. Та й орендна плата у наступні два роки навряд чи зросте. Дуже схвилювала городників інформація про те, що оформлення договору оренди може коштувати їм 500 гривень. У цьому питанні Зінаїда Лісова також попросила людей заспокоїтися. Щоправда, точної ціни оформлення документів назвати не змогла. Адже це компетенція не сільської ради, а спеціальних організацій, однією з яких є Державний кадастр. (В наступному номері ми плануємо опублікувати їх роз’яснення з цього приводу). Єдине, що чітко порекомендувала Зінаїда Володимирівна – це об’єднуватися в кооперативи. Це в будь-якому разі здешевить ведення городництва. Як в оформленні документів, так і в обробітку. Три подібних об’єднання вже діють, на черзі – створення ще двох. І останнє. Великі товаровиробники, які орендують підгорянську землю за межами населених пунктів, сплачують в якості орендної плати 178 гривень за гектар.
Головна 
