"Сьогодні в колишніх республіках Радянського Союзу вживаються усвідомлені заходи проти російської мови, але ніхто нічого від цього не виграє ні в Прибалтиці, ні в Україні, ні на Кавказі, якщо це мовний простір звужуватиметься. Тим більше, що говорити про повну заміну російської мови англійською досить проблемно", - сказав він в понеділок на засіданні експертної ради з проблем пострадянського простору.

За його словами, російська мова є загальним багатством, яке залишилося "всупереч політиці, всупереч цінам на газ".

"Це той позитив і та сама комунікативність, яка створює загальне поле спілкування", - вважає Малашенко.

У свою чергу, головний редактор журналу Росія в глобальній політиці Федір Лук’янов висловив думку, що проблема з російською мовою на пострадянському просторі є віддзеркаленням державного становлення країн СНД.

"Природно, процес національного будівництва украй важкий, болючий і він триматиме доволі довго. На цьому етапі комунікація, як ми її розуміємо - тобто взаємний вплив, взаємне розуміння - практично неможлива. Максимум, що можна намагатися зробити, - це мінімізувати негативні сторони зіткнення цих різних державних повісток дня", - сказав він.

За його словами, сьогодні Росія проводить самостійну і "егоїстичну" політику.

"У Росії є свої завдання, які вона вирішує, не дуже звертаючи увагу на думку як далеких, так і ближніх сусідів. Через свій масштаб, ресурси, потенціал Росія може собі це дозволити. Є ця політика адекватною - не знаю. Є плюси і мінуси, є серйозні витрати, але це факт життя, який не можемо заперечувати", - вважає Лук’янов.

Аналогічні процеси відбуваються в інших країнах, причому чим більша країна, тим більше у неї бажання проводити свою політику і не підкорятися іншим, додав політолог.

"На сьогоднішній день з нашою комунікацією існують проблеми, проте потрібно намагатися зрозуміти, як понизити негативний потенціал", - підсумував він.