Про життя св. Миколи відомо чимало. Народився приблизно в 270 році нашої ери в місті Патарі. Він був єдиним сином у батьків, які виховували його за християнськими законами. Але батьки рано померли і ним почав опікуватися дядько, архієпископ міста Патарі.

Саме про молоді роки святого Миколи відомо мало. Хіба лише те, що дуже любив храм Божий та був надзвичайно побожним. Дядько, помітивши такі риси в хлопцеві, рукоположив його в сан священика. Будучи пастирем, святий Микола в пості та молитві працював для Святої Церкви. Дуже часто він потайки від усіх допомагав людям.

Під час переслідування християн імператором Діоклетіяном, св. Микола був ув'язнений. Проте все ж повернувся до своєї єпархії. За весь той час не знав спокою і багато страждав за Христову віру. Помер святий угодник у 343 році.

Миколая глибоко шанує український народ. З особливим нетерпінням на це свято чекає малеча. Існує повір'я, що слухняним діткам святий приносить гостинці і кладе під подушку. Неслухняним же може принести різку, а то й взагалі нічого. Тому всі діти напередодні свята старалися бути слухняними, щоб бува нічим не розгнівати святого Миколу.

Також шанували це свято мореплавці. Такий звичай походить ще з козацьких часів. Перед плаванням козаки збиралися в церкві, де служився молебень Божому угоднику. Вони вірили, що Микола перебуватиме з ними під час плавання, а його ікона була на кожній козацькій чайці.