Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Не так давно один із читачів «ЕК», успішний підприємець, депутат районної ради під час дружньої розмови дорікнув: «Що ви все очорнюєте. Припиняйте свій плач Ярославни». І запропонував проїхатися з ним по дорозі від Кобеляк до Полтави і подивитися на безкінечні колони новеньких легкових автомобілів, кількість яких збільшується ледве не щогодинно. І на те, скільки супутникових антен з’явилося навіть у найменших і найбідніших селах, на те, якими мобільними телефонами користуються земляки. А після всього цього припинити писати, що все у нас в Україні погано і називати державу «гондурасом». Важко не погодитися із такою логікою. І не все у нас погано. Пісні, наприклад, хороші, красиві. І по темпах приросту купівлі нових авто Україна дійсно вирвалася в європейські лідери. Але ж… Потрібно також чітко усвідомлювати, що 60% цих автомобілів придбали в кредит. Як і всі інші більш-менш вартісні товари. І це зовсім не той європейський кредит, коли люди заплативши третину зарплати за комунальні послуги, зробивши внески у страхові та пенсійні фонди на залишки грошей беруть кредити. Ні, в Україні все зовсім не так. Комунальні послуги для населення у нас, як і в комуністичні часи дотуються. Так, так дотуються за рахунок зовсім інших цін на енергоносії для підприємців. Тому люди платять занижену ціну. Довгострокових проектів для вкладання зайвих грошей в Україні також немає. І тому, щоб вберегтися від інфляції українці дружно купляють, купляють і купляють, беруть і беруть кредити. І цим самими і далі розкручують маховик інфляції. І він буде розкручуватись і далі. Адже вже маємо нового прем’єра. За підрахунками незалежних економістів передвиборчі обіцянки політичної сили, яка прийшла до влади коштують 250 мільярдів гривень. І виконувати їх потрібно. Адже у 2009 році відбудуться нові вибори. Якщо не буде чергових позачергових. Отже, в економіку будуть вкинуті нові, нічим не підкріплені, ніким не зароблені папірці. Отже, якщо добре подумати, то всі ті нові авто з’явилися на українських дорогах більше «наперекір», чим «завдяки» старанням держави. А держава виявляє свою гондураську сутність ще й в тому, що не може справитися із цим потоком машин. До цього виявилися не готові ні даішники, ні дороги. Тому що «гондурас». А в нормальній країні більше б піклувалися про те, щоб газу менше споживати, а не кількість машин збільшувати. Адже, якщо не через рік, то через два-три за нього доведеться платити європейську ціну. А вона в середньому, якщо перевести в гривні становить 3500 за тисячу кубометрів. Ось про це потрібно говорити і думати. Але хто це зробить? І найголовніше – кому це потрібно? Хто це хоче слухати? Інколи створюється враження, що українці змагаються із своєю владою, хто швидше деградує. Ніхто вже не хоче нічого слухати про національну ідею, про правих і лівих, про шведський чи ще якийсь соціалізм. Ні, потрібно все й одразу. І бажано сьогодні. Вже сьогодні покращити своє життя, вже сьогодні не йти в армію, вже сьогодні отримати бабусині гроші з Ощадбанку і купити машину. Завтра ж, в крайньому випадку, продати землю. А за виручені гроші заправити машину. А післязавтра? А післязавтра, хоч потоп. Нехай і трава не росте. …Потопу не буде. І трава ростиме. Ось тільки і прапраправнуки наші мріятимуть працювати в цивілізованій Англії, Франції, Росії, Китаї, Індії, Нігерії. Тому, що народяться тут. В «гондурасі». P.S. Згаданий на початку статті співрозмовник в кінці нашої бесіди, скрутно зітхнувши, погодився: «А таки ж «гондурас».