Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
- Тату! Я хочу намалювати сніг, та немає у мене білої фарби. Що робити?! - Зараз я тобі допоможу. Нам для цього не знадобиться біла фарба. У нас, я думаю, знайдеться білий папір?... З такими чи схожими дитячими запитаннями молоді тато й мама зазвичай мають справу, коли їхня дитина опановує перші кроки малювання у школі. І, здебільшого, їм ні до кого більше звернутися, тому що викладають цей, на жаль, « не обов’язковий» предмет освітяни, у більшості своїй, позбавлені елементарних навиків, розуміння творчого процесу і широти дитячого бачення світу, далекі від мистецтва. Я будівельник, колишній художник-оформлювач. Ремонтуючи людям житло, спілкуюся з дітьми. І коли у дитини є потяг до малювання, проглядаю її роботи, даю поради. Та в дитячих роботах ріже очі не якість їх виконання, а оцінка тієї маленької, тендітної творчості, яка для «володаря пензля» є першим великим стрибком у пізнанні невідомого. І що ми бачимо? Там, де дитятко вклало всю свою душу, старання і своє бачення світу, «великий цінитель мистецтва» - учитель поставив ледь задовільну оцінку. А на тій роботі, де «передрана» із книжки розцяцькована лялька – сяє усмішка «відмінно». Першу роботу важко назвати досконалою, та вона і не може бути завершеним шедевром. Але ж дитина, як могла, виклалася!!! А ти, вчителю?! Що ти робиш?!! Ти ріжеш під корінь молодий пагінець, який, можливо, у майбутньому виріс би у великого Рєпіна чи Айвазовського. З таким викладанням у загальноосвітніх школах у майбутньому матимемо, у кращому разі, підсобних робітників на будівництві. Викладач повинен бути психологом і, звісно, професіоналом. Та звідки ж візьмуться професіонали? Я вважаю (і це не тільки моя думка), що малювання треба затвердити, як основний предмет у школі. І уроки повинні бути пізнавальними, де за творчість не ставилися б оцінки, а лише проводилися виставки кращих робіт. Потрібно водити дітей на природу, де можна у повному обсязі побачити усю палітру кольорів. Де у сухому, кривому цурпалку чи нарості на дереві можна угледіти фігурку лісового звіра чи якесь казкове обличчя. У трухлявому корені з вигнивши дуплом чарівну вазу. Природа незбагнена. І усе її розмаїття потрібно донести до дитини. І тоді школярі бігтимуть на урок малювання, як на свято. А на відпочинку у лісі не залишатимуть після себе купи сміття і битих пляшок. Не трощитимуть усе підряд, що під руку попадається. А таке трапляється, на жаль, частенько. Та і серед злочинців людей з творчою натурою зовсім невеликий процент. А майбутнім педагогам необхідно надавати, бодай, елементарні навики щодо викладання предметів мистецтва. Бо трапляються випадки, коли п’ятикласника заставляють малювати портрет людини. А таке завдання не кожному художнику під силу. А ви, дітки, запитайте вчителя, чи він сам намалює портрет?!
Головна 
