Як відомо, суперечка про те, хто є винахідником телефону, триває ще з кінця XІ століття. Адже й Белл, і Грей спробували запатентувати пристрій для передання звуків на відстань дротовим шляхом за допомогою електричного струму в лютому 1876 року. Але патент на цей пристрій одержав Белл, а Грей спробував довести свої права на винахід через суд, але програв.

Журналіст Сет Шулман, який написав книгу Телефонний гамбіт: У гонінні за секретом Олександра Грейама Белла (The Telephone Gambіt: Chasіng Alexander Graham Bell's Secret), що вийде в продаж у лютому 2008 року, стверджує, що йому вдалося знайти вагомі докази того, що телефон все-таки винайшов Грей.

На думку автора книги, остаточним підтвердженням цього є записна книжка самого Олександра Белла, що була строго засекречена його нащадками до 1976 року. Потім вона була оцифрована й стала доступною дослідникам з 1999 року. Саме книга й розкрила секрети Белла.

Записи в щоденнику показали, що ідея винаходу, на що в підсумку Белл одержав патент, з'явилася в записах винахідника лише за 12 днів до того, як він відправив заявку на пристрій. До цього моменту Белл безуспішно намагався реалізувати інший принцип передання звуків дротовим шляхом.

У заявці Белла на патент, говориться в книзі, приводиться ілюстрація, на якій зображена людина, що користується апаратом, пізніше відомим як телефон. Ця ж картинка з незначними відмінностями фігурувала в пакеті документів на винахід у Грея.

Також Шулман повідомляє й те, що суб'єктивними доказами того, що Белл запозичив ідею телефону в Грея можуть бути й мемуари сучасників винахідників. У них, зокрема , розповідається, як помітно хвилювався Белл, коли йому довелося демонструвати винахід у присутності Грея.

У той же час, зазначає автор книги Телефонний гамбіт, навіть якщо сама ідея телефону належала не Беллу, саме цей винахідник зумів створити першу діючу модель апарата, у той час, як Грей дальше теоретичних винаходів не пішов.