Продовження "Кабінету"
@
- Цікавить Ваше бачення щодо доцільності будівництва об’їзної дороги. Які
підводні камені, плюси і мінуси, стан просування проекту в даний час? @
- Чи згодні Ви, що будь-яка влада пила і питиме чужу кров (образно)? @
- Ваша думка з приводу раптового ремонту доріг в Кобеляках? -
Об’їзна дорога будуватиметься незалежно від наших бажань і точок зору. Це
доцільно, бо це «артерія держави». Інша справа, як це робиться. Можна згадати
Тімерлана: «Великі народи жахнулися, якби дізналися, як вожді ними керують». Це
не дослівно, але вірно. При будівництві доріг діють найбільші «відкати» - до
40%. Будівництво доріг – це справа вигідна, особливо перед виборами чи після
них. Сьогодні
найпривабливіший «шматок» для місцевої влади – розподіл землі біля майбутньої
дороги. В межах населеного пункту це право міської чи сільської ради, за межами
– адміністрації. Сьогодні, впливаючи на це питання, чиновник адміністрації може
забезпечити безбідне існування не одного покоління своєї родини. -
Згоден, що при будь-якій конфігурації влади чиновники будуть шукати шляхи її
використання для особистої користі. Протидією цьому може бути лише громадський
контроль. -
Кінець бюджетного року і на область «скинули» субвенцію із Державного бюджету.
Якщо ці гроші не освоїти, підтвердивши актом виконаних робіт, то вони
повернуться в Київ. Тому їх освоюють штурмовим методом. Це чергове
підтвердження бюджетної політики держави у стосунках з регіонами. Кошти
збираються і перерозподіляються у ручному режимі. Скинувши субвенцію в 4 кварталі
Кабмін і не сподівався на її освоєння. Дзвінок -
Алло, я можу поговорити з Анатолієм Шкарбаном? -
Так, я Вас слухаю. -
Це Олександр Андрейко. Чи не склалося у Вас враження під час роботи в раді, що
більшість депутатів діють як отара овець. Вони навіть не знають, що їм на
сесіях робити потрібно. -
Ну, я б не став так грубо говорити. Тим більше, що вперше прийшовши в раду
також не знав, як діяти. -
Але ж, вівцями є люди, яких обирають і вдруге, і втретє. Виступають на сесіях
5-6 чоловік, а всі інші сидять мовчки і піднімають руки, коли їм скажуть. -
Не обов’язково по кожному питанню всім виступати. В такому разі сесії йшли б
місяцями. Крім того, потрібно чітко усвідомлювати, що влада не зацікавлена в
активності депутатів. Їй вигідніше повністю перетягти ковдру на себе. От
скажімо, у нас, в кобеляцькому районі. Голова райради їздить по селах, щось
людям обіцяє, відкриває придорожні кафе, їдальні і кіоски. Але ж це не є його
службовими повноваженнями. Він повинен чітко організувати роботу ради. І все.
Все ж інше – самодіяльність і перетягування ковдри. А щоб цього не було і
депутатам, і керівникові ради потрібно просто прочитати законодавство і
виконувати свої обов’язки. Дзвінок -
Прочитав у газеті про те, що рада виділяє гроші на придбання машини замість
газифікації. Як Ви можете вплинути на ситуацію? -
Прямого впливу на районну раду депутат облради не має. Хоча не буду лукавити,
мені шкода, що деякі керівники не змогли себе реалізувати, заплутались в своїх
обов’язках і обіцянках. Я особисто грав не останню роль у тому, щоб Володимир
Жуков став головою районної ради. Ось тепер і доводиться чухати потилицю. Хоча
в кадрові питання на рівні району втручатися не збираюся. Є фракція, є
керівництво парторганізації. Вони повинні діяти. @- Ви витратили близько 10 років, щоб отримати диплом
лікаря. Чому Ви покинули традиційну медицину?-
Мене і мою дружину «видавили» із системи охорони здоров’я. Але мітингів з цього
приводу ні серед колег, ні серед пацієнтів я не пам’ятаю. Дзвінок -
Оксана, проживаю в Кобеляках. Питання, як до лікаря. Після того, як пішли з
медицини, чи чекали запрошення повернутися? -
Ні, не чекав. Тобто не хотів, і не чекав. Це різні речі. -
Чи не думали розпочати приватну практику? -
Це не для мене. Не можу заробляти на життя приватною практикою. Хоча за
допомогою люди звертаються. В міру можливостей пробую допомагати. -
Дякую за відповідь. @-
Хочу запитати у Шкарбана, яка в його закладі середня зарплата і скільки отримує
він? -
Зарплата працівників інтернату не задовольняє ні їх, ні мене. Держава не надто
високо оцінює працю людей, які обслуговують інвалідів і ветеранів. Говорити ж
про конкретні зарплатні цифри не буду. Та і права не маю. @-
Що Ви можете сказати про кваліфікацію лікарів у кобеляцькій лікарні? Зараз
майже не залишилось людей, які нею задоволені. В чому причина такого явища? - Я
виховувався в часи, коли обговорення рівня надання медичної допомоги колегами
вважалося неетичним. Тож оцінку робити не буду й зараз. Проблема в іншому. В
зниженні авторитету медпрацівника в ринковий період. 20 років назад я прийшов
на роботу молодим лікарем. І через півроку мене знав весь район. Інше ставлення
у людей було до медиків. А зараз пацієнт сьогодні не пам’ятає ініціалів людини,
яка його вчора рятувала. І це проблема. На жаль, до медицини зараз ставляться,
як до обслуговування, порівнюючи з іншими надавачами послуг. А це зовсім інші
речі.
@-
До мене надійшла інформація, що Вам пропонували більш злачні місця пі сонцем І
ви відмовились. Чи це правда? Якщо так, то що тримає Вас в Кобеляках і
Ліщинівці? -
«Злачних» місць мені не пропонували (посміхається). Якщо мова йде про інше
місце роботи, то офіційних пропозицій до мене не надходило. Хоча повинен
відзначити, що після того, як Юлія Тимошенко стала Прем’єр-міністром стали
відбуватися незрозумілі речі. 19 грудня, на свято Миколая до мене телефонували
і поздоровляли люди, котрі роками цього не робили. Може щось знають? Жартую.
Невже я Кобелякам так набрид? Кобеляки – це нормальне місце для проживання. @- А можна особисте запитання? Хто Ви по гороскопу? Ви вірите
в дію знаку Зодіака на характер особистості? -
Рік 1961 – це рік Бика. 19 травня – період Тільця. В сумі маємо подвійний
Тілець або Бик в квадраті. Погоджуючись з характеристиками, які дають знаку
тлумачі гороскопів, хотілося б їм відповідати. Гороскопам вірю в частині
очікуваних подій і не хочеться вірити неприємним попередженням. А взагалі всі
ми марновірні, просто соромимося це визнати. @-
А Ви пам’ятаєте коли останній раз співали? -
Якщо зараховується «мурчання» собі під ніс, підспів мелодіям в автомобілі і
«арії» дома дружині при гарному настрої, то через день. А в компанії чи перед
публікою не співав років 10. А й слухом музичним ніколи не міг похвалитися. Так
у запитаннях і відповідях промайнули дві відведені на розмову в „Кабінеті”
години. Перед завершенням ми задали останнє, редакційне запитання. -
Якого питання Ви очікували, а його не задали? -
Не було задане цікаве для мене питання про омолодження в політиці і виконавчій
владі. Я уявляю це як родину. Є старше покоління, середнє і молодше. Тоді
родина повноцінна. А в українській політиці, владі немає молодшого покоління.
Тих, хто росли і формувалися вже за часів Незалежності. -
А може й добре, що немає молодих? Для мене особисто уособленням молодого
українського політика є секретар Київської міськради Олесь Довгий. Невже буде
добре, якщо у владу прийдуть цинічні і нахабні, які навіть не намагаються
приховати цих своїх якостей? - А
можливо це чесніше? Зараз, в основному, брешуть про турботу про народ, волають,
що мають Президента, прем’єра чи спікера в серці, голові чи якійсь іншій
частині тіла. А Довгий словом не прикривається, він діє. Та якщо серйозно, то
серед молоді більше чистих романтиків та ідеалістів, а не прагматиків і
циніків. Навіть в політиці. -
Спасибі за розмову. Із Новим роком та Різдвом Христовим. -
Спасибі й Вам, поздоровляю із святами і редакційний колектив.
|