Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Оголошуючи регламент і повістку денну чотирнадцятої позачергової сесії Кобеляцької районної ради п’ятого скликання, її голова Володимир Жуков запропонував провести зібрання за три години. Та під час розгляду другого питання здавалось, що ця пропозиція стане звичайним побажанням. Адже йшла друга година роботи, свого часу чекали ще більше десятка питань, а в залі продовжували кипіти пристрасті. Далеко не всім сподобався запропонований проект бюджету. Його обговорювали, критикували, пропонували зміни. Та врешті-решт прийняли. Одні привітали це рішення оплесками, інші, а це ледве не половина залу, – протестами і обуренням. Раділи бютівці, нашоукраїнці та соціалісти, обурювались - регіонали, представники Блоку Литвина і бютівка – Вікторія Шкарбан. А ще сільські голови, присутні в залі. Та на початку сесії увагою присутніх заволоділи виключно соціалісти. Спочатку вони повідомили про кадрові зміни у своїй фракції. На керівному посту Дмитра Омеляненка змінив Микола Жук. А потім весь депутатський корпус оплесками і квітами привітав із днем народження свою колегу Людмилу Сім’яник. Що можна сказати про районний бюджет? Судячи з інформації, озвученої начальником фінансового управління РДА Андрієм Дацком, він збільшився. І збільшився дуже суттєво - як в дохідній, так і у видатковій частині. Це звичайно ж є однозначним плюсом. У 2008 році обсяг доходів загального фонду районного бюджету становитиме вже 75 576 834 гривні. І якщо така тенденція збережеться, то через рік-два Кобеляцький район вже матиме 100 - мільйонний бюджет. В результаті такого зростання значно більше коштів буде виділено на фінансування освіти, охорони здоров’я, культури, спорту та на соціальний захист населення. Так, у порівнянні із 2007 роком зростуть видатки на: освіту - на 45,6%, культуру і мистецтво – на 39,4%, соціальне забезпечення – на 39%, оплату праці працівників охорони здоров’я – на 48,7%. Все це - багатомільйонні суми. Та «ЕК» чомусь зацікавила значно скромніша сума. Вона стосується фінансування органів місцевого самоврядування (читайте: районної ради). І становить ця сума один мільйон 400 тисяч гривень. Саме стільки коштуватиме жителям району утримання свого органу влади. Прошу врахувати – тільки районної ради, без райдержадміністрації. Фонд заробітної плати працівників цієї установи становитиме 720 тисяч гривень. Підрахувавши, скільки в ній працівників, можна нарешті встановити, у скільки кобелячанам, біличанам, бутенківцям, жителям Віблів, Поводів, Прогресу та інших процвітаючих та вимираючих населених пунктів обходиться утримання слуг народу. За нашими підрахунками в райраді нині працюють 17 чоловік. От і виходить, що в середньому за місяць вони отримують 3,5 тисячі гривень «брудними», тобто без відрахувань. Якщо ж штат працюючих збільшиться до 19,5 одиниць (стільки записано у штатному розписі), то середня зарплата там зменшиться. Але все одно становитиме 3 тисячі гривень. Це якщо розділити все порівну та урівняти і голову райради, і прибиральницю. А якщо не урівнювати? Але то вже конфіденційна інформація. Чим викликана така наша цікавість до суми, яку планується видати на утримання райради? Зовсім не бажанням влаштуватися туди на роботу прибиральниками чи сторожами і отримувати кількатисячні зарплати. Викликана вона ще однією тенденцією, прояви якої стали помітні в ході сесії. Цього разу тенденцією негативною. Мова йде про небажання керівництва райради і районних депутатів дослухатись до своїх колег – сільських голів. А вони, вустами виступаючого на сесії дрижиногреблянського сільського голови Кирила Проскурні, висловили занепокоєння ситуацією, що може скластися із наповненням сільських бюджетів. Їм, радам базового рівня, довели дуже високий прогнозний показник доходів. На рівні 30-50 відсотків зростання у порівнянні із 2007 роком. Сільські голови кажуть: «Ми не виконаємо цей план». Але їх не слухають. Вони говорять: «На утримання виконкому закладено на рік 50-60 тисяч, а в райраді така сума виділена на одного працюючого». Але їх знову не слухають. Саме тому після прийняття районного бюджету частина сільських голів вдалися до демаршу. Вони вийшли із залу. А дехто із районних депутатів, підтверджуючи тенденцію до виникнення розколу і непорозуміння, почав заявляти: «А що вони там у селах роблять? Ми їм і дітей до школи возимо, і ФАПи фінансуємо». Та якщо копнути глибше і проаналізувати всі цифри, то для районних депутатів немає підстав занадто «заноситися» і гордитися. Адже із 75 мільйонів гривень доходів, сам район збирає лише 8 мільйонів 801 тисячі. А якщо від цієї суми відняти ще й 1 мільйон 67 тисяч 900 гривень вилучених із бюджету міста Кобеляки? (Щоправда, заради справедливості потрібно згадати, що гроші «забирають» і з району.) То й восьми «лимонів» не набирається. Всі ж інші 66 мільйонів надходять із державного бюджету. І якщо раптом державна система розподілу грошей зміниться і вони підуть в ради базового рівня, то… То що робитимуть тоді районні обранці? Це сьогодні вони можуть стверджувати, що нібито: «Ми «пахали», возили, лікували і у футбол грали». А завтра? І якщо вже говорити зовсім відверто, то найближчими до місцевих громад, тобто до народу, є саме міські голови, і аж ніяк не депутати та працівники райради. Того органу влади, якого в Європі, про яку люблять галасувати депутати, просто немає.
Головна 
