Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Полювання. Яке це все ж таки захоплююче заняття. Воно сповнене величезною кількістю емоцій, вражень, непідробного азарту, воно тривожить і гріє кров, приспану монотонність буденного життя. На полюванні людина ніби молодшає, забуває про фізичні та моральні болячки, про домашні проблеми і турботи. Ранок в лісі, щебет пташок, роса на листі, туман над річкою, кожен із мисливців знає, якою радістю сповнюють душу всі ці картини. А скільки історій, справжніх і вигаданих, можна почути від колег! В житті практично кожного мисливця бувають епізоди, про які хочеться розповідати і розповідати, інколи хвалитися, а інколи й підсміюватися над самими собою. Бували такі історії і в моєму довгому мисливському житті. Трапилася ця пригода ще в роках 90-х. Поїхали ми з гуртом мисливців у знамениті Вільховатські урочища на острів, відділений невеличкою заплавою від дельти Ворскли. Тоді якраз був дозвіл на відстріл кабанчиків та кіз. Керував всім цим дійством справжній професіонал, єгер товариства «Динамо» Валерій Соболєв. Перед початком полювання він провів обов’язковий інструктаж по техніці безпеки, прослідкував, щоб всі розписалися в журналі, розподілив, хто йтиме в загінці, а хто стоятиме на номерах. Мені і всім, хто полював із собаками, довелося йти в загінці. У мене була східносибірська лайка по кличці Бор. Це - прекрасні, дуже розумні і сміливі мисливські собаки. Лайка, коли висліджує і тримає звіра, заздалегідь попереджає господаря про розмір тварини, на яку вона вийшла. Переслідує вона його мовчки, а ось коли зупиняє, то починає гавкати. Причому робить це з різною інтонацією. Якщо голос у собаки тонкий і високий - це означає, що вона знайшла куницю, кота, видру, білку, лисицю. Коли ж гавкіт басовитий, грубий, то готуйся до зустрічі із великим звіром – кабаном чи лосем. Пішли ми в загінці. Мисливці ідуть, перегукуються: «Гоп, гоп, гоп!» Собаки вишукують і винюхують звіра. Тривалий час ніхто нічого цікавого чи незвичного не помічав. Але раптом я почув, що в кущах хтось борсається і гарчить. Підбігаю туди і бачу таку картину. Мій Бор звалив дикого козла на землю і тримає його за загривок. Як бути? Стріляти не можна, адже є ризик влучити у собаку. І тому я вирішив здобути козла за допомогою ножа. Однією рукою схопив його за ріг, а другою приготувався завдати йому вирішального удару. І тут трапилось несподіване. Ріг відвалися і залишився у мене в руці, а козел прожогом схопився із землі і кинувся навтьоки. Бор - за ним. Через кілька хвилин я почув, що собака знову тримає звіра. Я мерщій побіг до того місця. І вдруге уздрів несподівану картину. Виявилося, що козел провалився в ополонку на льоду заплави, а лайка бігає навколо неї і гавкає. Виникла нова проблема: як дібратися до звіра і самому не провалитися у крижану воду. На шум підійшов Валерій Соболєв. Він, як людина досвідчена, і прийняв єдино правильне рішення. Валерій Михайлович попросив у рибалок, які знаходились неподалік, додаткове спорядження. А саме – санчата і рибальську сітку. На санчатах єгер підібрався ближче до ополонки і накинув сітку на козла. Так і витяг його на більш міцний лід. Коли полювання було закінчене, я почав розповідати колегам всю цю історію. Дехто не повірив. Тоді я витяг із кишені відламаний ріг і приставив до лоба впольованої тварини. Всі зрозуміли, що моя оповідка була правдивою. Потім із цих рогів я зробив вішалку для одягу. І зараз частенько згадую, як мені дістався той трофей.
Головна 
