Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
МІЖ ОРІЛЛЮ ТА ВОРСКЛОЮ або за вісім днів навколо Сухої Маячки
10:41
Вже близько п’ятнадцяти років у Сухомаячківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Новосанжарського району функціонує гурток «Галущата». Відвідують його двадцять дітей, це учні п’ятих-одинадцятих класів. Керівник туристичного гуртка Микола Пуха, який працює в школі вчителем музики та педагогом-організатором, вміє зацікавити дітей, тож гуртківці уже кілька разів були в походах різної складності, відвідали видатні місця Полтавщини й України. Обходили майже весь Крим, були й в Карпатах, піднімались на Говерлу. В Севастополі навіть пощастило побувати на Богатирських іграх, а в Судаку побачили Рицарські змагання. Крім того, як розповів директор школи Олександр Галушко, гуртківці досить активні, часто беруть участь у різноманітних змаганнях, тісно співпрацюють з Кобеляцьким РайСЮТУР. Минулого літа вирішили гуртківці з «Галущат» піти в похід по Кобеляцькому та Новосанжарському районах. Старостою обрали Ольгу Пуху, ученицю 11 класу. Подорожували гуртківці вздовж річок Орілі та Ворскли вісім незабутніх днів. За цей час діти разом зі своїм керівником находили аж 130 кілометрів! Пройшовши через багато населених пунктів Кобеляцького та Новосанжарського районів – Канави, Сухинівку, Кобеляки, Комарівку, Білики, Нехворощу, Нові Санжари, Кунцево, Старі Санжари, Малу Перещепину та інші – гуртківці розробили пішохідний туристичний маршрут і умовно назвали його «Між Оріллю та Ворсклою або за вісім днів навколо Сухої Маячки». - Дана розробка може використовуватися керівниками туристичних гуртків, вчителями шкіл, працівниками позашкільних закладів, туристами, - говорить Олександр Галушко, директор Сухомаячківської ЗОШ. - Мета розробки маршруту – ознайомити туристів з краєвидами природи, історією, культурою рідного краю, навчати всім премудростям туристичного життя, активізувати туристично-краєзнавчу та пошуково-дослідницьку діяльність учнів, виховувати в підростаючого покоління та громадськості любов та повагу до культури, до природи, бережливе ставлення до рідного краю, збереження та примноження духовних цінностей. При розробці маршруту була вивчена територія проходження, використані топографічна карта Полтавської області, архівні дані музеїв та дані з путівників, енциклопедій, довідників. Педагоги й надалі будуть розвивати у дітей бажання пізнавати природу, культуру, заохочувати учнів до духовного розвитку. Починався маршрут для мандрівників з села Нехвороща. Пізніше у брошурці, яка містить розробку пішохідного маршруту, з’явиться запис: «Нехвороща – старовинне село, яке розкинулось на правому березі мальовничої річки Оріль. Вічка тут тиха й широка. Поряд з нею на межі Полтавської та Дніпропетровської областей проходить канал Дніпро-Донбас. На даний момент річка дуже мілководна, бо багато води через дренажний канал через недбалість деяких підприємців виходить в канал Дніпро-Донбас… Є тут пам’ятник загиблим воїнам». Далі рухались через Бурти в Шедієво. «В Шедієво в різні роки перебували І. П. Котляревський, Т. Г. Шевченко. Тарас Шевченко в своїх творах оспівав мальовниче село Бурти («Наймичка»). Також він намалював тут декілька картин. В районі Шедіївської школи був маєток генерал-губернатора Алілова з замком, який зруйнували в 1905 році. А сама школа – це одне з приміщень маєтку. На даний момент десь знаходиться підземний хід з книгами, сріблом і вином, але його до цього часу не знайшли. З гори видно шедіївський лиман з верболозом і очеретом, а також відкриваються приорільські краєвиди Дніпропетровської області» – таку інформацію занесено юними туристами до розробки маршруту. Мандруючи через Кобеляки, школярі з Сухої Маячки милувалися піщаним островом, який видно з Дніпропетровського мосту через річку Ворсклу, бачили частину старого мосту, розваленого в період Великої Вітчизняної Війни. Відвідали музей літератури і мистецтва, де ознайомилися з життям і творчістю видатних людей нашого району – Олеся Гончара, Андрія Головка, Павла Загребельного та інших. У селищі Білики гуртківців зацікавило унікальне Кругле озеро, яке знаходиться за залізничним мостом. Це озеро називають ще Дзвоновим, глибина і ширина його майже рівні – близько 12 метрів. За легендою, за часів Петра І, коли звозили дзвони на переплавку, один з них потонув в озері. Його не змогли дістати. Із тих пір, як стверджують старожили, коли прикласти вухо до землі, чути його дзвін. Як вдалось дізнатися туристам, панський ліс селища Білики, де налічується велика кількість листяних дерев, було посаджено паном Ліщиною. Виявляється, за Біликами через річку Ворсклу довгий час діяла паромна переправа. Багато цікавого дізнались мандрівники, безліч цікавих місць відвідали, отримали незліченну кількість незабутніх вражень. В майбутньому мріють поподорожувати річками Полтавщини на байдарках. Тож перш ніж «рватись» у поїздку за кордон, спершу варто ознайомитись з рідним краєм, поподорожувати рідною країною. Багато цікавих куточків є на Україні, й на Полтавщині зокрема. Це змогли довести юні ентузіасти - учасники гуртка «Галущата».
Головна 
