Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
23 лютого – це своєрідний день чоловіків. Ні, я не хочу сказати, що немає жінок - захисників Вітчизни, вони безумовно є. Але так вже повелося... Чоловіче свято виникло в 1918 році як день народження Червоної Армії в ознаменування перемоги під Нарвою і Псковом над німецькими військами. Треба сказати, що газети кінця лютого 1918-го не містять особливих переможних реляцій. Не говорили про роковини перемоги і через рік - в 1919 р. Лише у 1922-му, 23 лютого було оголошено “Днем Червоної Армії”. Була “велика перемога” або її не було - питання залишається відкритим. Пізніше свято перейменували в “День Радянської Армії”, а вже в наші дні - в “День Захисника Вітчизни”. За Тарасом Шевченком, “у своїй хаті - своя сила, і правда, і воля”, - то маємо обов’язково шанувати тих, чий святий обов’язок - захищати свою хату, боронити свою правду - своєю силою і своєю волею. Здавалося б, після розвалу Радянського Союзу святкувати у цей день було вже нічого – Збройні сили СРСР автоматично перестали існувати. Проте свято, втративши офіційний статус, продовжувало відзначатися в незалежній Україні як “чоловічий” день. І тільки у 1999 році Президент, зважаючи на численні прохання громадських організацій та ветеранів, своїм Указом повернув нам це свято. Може хтось подумає, що легко бути захисником - коли є кого захищати, робити подвиги - коли їх чекають! Справжній чоловік повинен завжди бути готовий відбити напад ворога, захистити скривдженого - це його обов’язок! Дорогі чоловіки! Не забувайте, що тільки підготовлений боєць приречений на успіх! Загартовуйтеся! Тренуйтеся! Відточуйте майстерність! Успіх залежить від вас!
Головна 
