З подібним припущенням виступили астрономи японського Університету Кобе.

Сучасним астрономам відомо, що в межах Сонячної системи поза орбітою Нептуна обертаються більше ста небесних тіл, орбіти більшості з яких, як і у восьми основних планет, мають форму кола. Проте, серед них є й такі, орбіта яких значно відрізняється від зазначеної, причина цього залишається поки нерозгаданою.

Учені спробували змоделювати за допомогою комп'ютерів процес зміни орбіт планет Сонячної системи й "зовнішніх" небесних тіл протягом 4 мільярдів років, з моменту її виникнення й у процесі становлення, однак існуючі теорії й положення не змогли пояснити процес зміни орбіт планет від Меркурія до Нептуна.

Однак, коли ними було введено допущення існування дев'ятої "загадкової планети Х", у розрахунках з'явилася логіка й послідовність.

Відповідно до гіпотези астрономів, ця планета повинна перебувати на зовнішній стороні від Нептуна й обертатися за еліпсоїдною орбітою з максимальним радіусом в 15-26 мільярдів кілометрів. Її вага може становити від 30% до 70% ваги Землі, діаметр - 10-16 тисяч кілометрів - приблизно зрівняємо із земним (12,7 тисяч кілометрів), а поверхня повинна бути покрита скельними каменями й льодом.

В 2006 році "загадкова планета Х" повинна була наблизитися до Сонця на мінімальну відстань в 12 мільярдів кілометрів і мати таку ж яскравість (14,8-17,3), як і у виключеного зі складу планет Сонячної системи Плутона, однак залишилася непоміченою через інші небесні тіла й кут нахилу своєї осі в 40 градусів.