Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Заголовок для цієї статті підказав, прочитавши віршований рядок власного творення, один із співробітників райвідділу внутрішніх справ. Він і ряд інших кобелячан спостерігав, як автор цих рядків із фотоапаратом ганявся за зграєю безприв’язних псів, котрі вже кілька днів поспіль розгулюють центром Кобеляк. Собаки ніби спеціально робили пробіжки від дверей міськради до райдержадміністрації, від районного суду до відділення внутрішніх справ. Вели себе чотириногі «друзі людини» по відношенню до двоногих «старших товаришів» досить миролюбно. За час фотосесії собаки не зачепили жодного велосипедиста чи пішохода. Їм було не до людей! Адже зараз у собак період «весіль». І головний об’єкт їх уваги – це особи одного з ними виду, але протилежної статі. От за них, за самок, і спалахували вряди-годи в центрі Кобеляк швидкоплинні собачі бої. Та все ж деякі перехожі, особливо молоді мами із дитячими колясками, відверто побоюючись такого скупчення «чотирилапих друзів», висловлювали з приводу їх появи обурення. А одна жіночка сказала: «Де ж ви були зі своїм фотоапаратом в неділю! Я під дверима суду вісімнадцять собак нарахувала, ото був би знімок!» Та можливість сфотографувати бродячу зграю під дверима тієї чи іншої установи швидше за все ще буде та буде. Адже вже майже дев’ять місяців, а точніше з травня 2007 року, в райцентрі жодна служба не займається відловом бродячих собак та кішок. Кішок, щоправда, у нас ніколи не ловили, а ось боротьбу із бездоглядними псами припинили після одного судового засідання та змін у законодавстві. Всім в районі відомо, що в Кобеляках, Біликах та інших населених пунктах багато років поспіль бродячих тварин банально відстрілювали. Хоча й намагалися комунальники, зайняті цієї невдячною і не надто благородною справою робити це рано-вранці, та все ж без скарг не обходилося. Кілька разів розгнівані кобелячани скаржились у міську раду і вимагали припинити це неподобство. В основному це були пенсіонери та батьки, чиї діти стали випадковими свідками відстрілу собак. Зверталися із запитами до влади і деякі міські депутати. Вони нагадували про те, що стрілянина в межах населених пунктів заборонена. Так воно потихеньку і йшло. Аж доки у травні 2007 року у райвідділ внутрішніх справ не надійшла заява від громадянина А. Він скаржився на те, що в результаті відстрілу собак, свідком якого мимоволі став, отримав моральну травму. Звернувся скаржник і до суду. І був суд, який А. виграв. Мисливець, який здійснював відстріл, був оштрафований і ледве не лишився без рушниці. Після суду він миттєво і назавжди втратив бажання займатися відстрілом бродячих тварин. Не з’явились і бажаючі зайняти вакантне місце. Адже крім судового прецеденту в Кобеляках, відбулися деякі події і в Україні. «Стрімко крокуючи» в Європу, центральна влада загострила увагу правоохоронних органів на проблемі гуманного поводження з тваринами. Між тим, в Кримінальному кодексі України є стаття 299, в якій є такі рядки: «Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних… вчинені у присутності малолітнього, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років». Згодьтеся, небагато знайдеться бажаючих стріляти в бродячих собак під загрозою сплати 3400 гривень. А «сідати» за це?! Це взагалі риторичне запитання. До речі, по цій статті КК можна «посадити» навіть батьків, які в присутності дітей свиней у власному дворі ріжуть. Досвідчені ветеринари, які просили не називати своїх прізвищ, подібну «гуманізацію суспільства» прокоментували так: «Всім отим скаржникам і любителям бігати по судах потрібно побачити, як людина помирає від сказу. Ми – бачили. І нікому подібного не побажаємо». Секретар міської ради Сергій Галушко підтвердив, що з травня 2007 року відстріл бродячих собак не проводиться. І не буде проводитися ніколи. Навів він і деякі статистичні дані. За 2006 рік співробітниками Міської сервісної служби було ліквідовано (читай: вбито) 179 тварин. В період з січня по травень 2007 року – 143. Тобто чітко простежувалась тенденція до збільшення бродячих псів. Наскільки більше їх стало зараз? Питання риторичне. За 5 місяців 2007 року міська рада витратила на заходи по ліквідації бродячих тварин 5435 гривень. Що робити далі? Сергій Галушко повідомив, що депутати планували виділити гроші для закупівлі кількох пневматичних пістолетів, щоб вистрілюючи шприци, заправлені «дітиліном», присипляти тварин. Та зробити це в першому півріччі 2008 року не вдасться. Немає в міському бюджеті «вільних» 10 тисяч гривень, потрібних для купівлі спеціальної зброї і речовини. А навіть якби ці гроші були… «ЕК» вдалося дізнатися, що «дітилін» є хімічною речовиною, яка відноситься до категорії курареподібних. Вона діє таким чином, що розслаблює м’язи. В тому числі і ті, які відповідають за дихання. Як кажуть в одному «чорному» анекдоті: «Йшов-йшов, забув, як дихати, і вмер». По теорії, щось подібне може відбуватись і під дією «дітиліну». І діє він і на людей, а не лише на собак, як думали, приймаючи рішення кобеляцькі депутати. (До речі, і автор статті теж). Між тим, все те ж українське законодавство забороняє застосовувати «негуманні» методи умертвіння тварин, що призводять до загибелі від задушення, електричного струму, больових ін’єкцій, отруєння, курареподібних препаратів, перегріву та інші больові методи». Тобто собачок не можна бити, душити, палити і колоти «дітиліном». Вірніше, колоти-то можна, але якщо раптом тварина помре… І хтось подасть в суд… А от чи відповідають гуманністю на гуманність брати наші менші? З цим запитанням ми звернулися до лікаря-епідеміолога райсанепідстанції Олега Митька. Олег Михайлович повідомив, що за 2007 рік з приводу покусів до медиків звернулися 69 жителів району. 28 із них було призначене антирабічне лікування. Простіше кажучи – людям робили ін’єкції від сказу. Коштує така вакцинація 195 гривень. В 2008 році до лікарів прийшли поки що лише двоє покусаних. І обох довелося терміново вакцинувати. Олег Михайлович, користуючись нагодою, попросив всіх читачів «ЕК» терміново повідомляти в санепідстанцію і у ветеринарну службу при виявленні тварин з підозрою на сказ. Якщо ж вас вкусила собака, то лікар порадив негайно промити рану холодною водою з милом, ні в якому разі не можна проводити дезінфекцію одеколоном чи іншими спиртовмісними речовинами. Це лише нашкодить. І, звичайно ж, постраждалого потрібно не гаючи часу доставити в лікарню. Що ж робити? По теорії, механізм дій влади на місцях чітко виписаний і надзвичайно простий. Крокуючи в Європу, всі повинні негайно розпочати будівництво прийомників для бродячих тварин. Де, відловивши їх – годувати, лікувати і, зробивши стерилізацію, (позбавивши тварину здатності розмножуватись) відпускати на волю. Але це лише по теорії все просто. Адже грошей на подібну гуманність немає. Ні в київському бюджеті, ні в кобеляцькому. За неофіційною інформацією, якою володіє «ЕК», заходами по стерилізації бродячих тварин нібито збирається зайнятися державна ветеринарна служба. Але лише збирається. І чи платитимуть їй міські і сільські ради по 25-30 гривень за тварину? І, найголовніше. В цій собачій біді, яка може перерости в людську трагедію, винні, в першу чергу, власники всіх отих бездомних Жучок, Бобиків і Рафаелів. Пам’ятаєте? Ми відповідаємо за тих, кого приручили. От приручили – так будьте ласкаві годуйте, лікуйте і стерилізуйте за власні гроші, шановні земляки.
Ігор ФІЛОНЕНКО
P.S. Коли матеріал був готовий, до редакції звернувся один із жителів міста. Він продемонстрував розтерзані бродячими собаками тушки курей. Поки що пси нищать лише домашню птицю. А що буде завтра?
Головна 
