Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Пересуватися автостопом (тобто попутним транспортом) для багатьох громадян є альтернативою досить недешевим у наш час автобусним поїздкам. Що ж потрібно знати, перш ніж “упіймати” машину?
Довідка з “Вікіпедії” (вільної енциклопедії): “Подорож автостопом — спосіб пересування, що полягає у використанні попутних автомобілів”. Стихійне пересування автостопом з’явилося з появою першого автомобільного транспорту на початку XX століття. Згодом велику роль в просуванні світового автостопу зіграли гіпі, оскільки автостоп давав їм можливість подорожувати і знайомитися з різними людьми, не витрачаючи грошей, яких у них зазвичай і не було. Документально зафіксована щонайменше одна навколосвітня поїздка автостопом. Вона здійснена членами ПЛАС в 1992—1993 роках, при цьому було відвідано 25 країн і покрито близько 80 000 км. Світовий рекорд по загальній відстані пересування автостопом, належить Олексію Ворову. Він складає більше 1 100 000 км. В усякому разі, поки ніхто не заявив про те, що проїхав автостопом більшу відстань.
ЩО ТАКЕ "АВТОСТОП" І З ЧИМ ЙОГО ЇДЯТЬ Найбільшою популярністю автостоп користується у студентів, котрі, як усі знають, грошей ніколи не мають. Автостоп для них – можливість доїхати додому швидше й, що найголовніше, дешевше. Тож не дивно, наприклад, їдучи у п’ятницю з Полтави, спостерігати у Розсошенцях юрби переважно молодих людей з чималенькими сумками, які терпляче піднімають руку, уздрівши “потенційну жертву”, чи то пак, “попутку”. Частенько стоять студенти у понеділок вранці і в Кобеляках на зупинці, в надії доїхати до місця призначення швидше й дешевше, ніж автобусом. Авторці статті теж доводилось користуватися автостопом, будучи студенткою. А позаяк я до цих пір маю цей статус (студента), то інколи й користуюсь попутним транспортом. Днями, їдучи на вихідні додому з Полтави, не встигла на автобус, тож хочеш-не хочеш, а спробували з подругою зупинити автівку. На щастя, досвід пересування автостопом був для мене позитивним, тож і народилась ідея до написання цієї статті.
КІЛЬКА ОСНОВНИХ ПРАВИЛ По-перше, якщо ви надумали їхати додому попуткою, виберіть для цього оптимальний час. Бажано, щоб на вулиці було ще світло. Найкращий варіант – 14-16 година. В холодну пору року відкиньте ще години дві. По-друге, дівчата повинні пам’ятати: на попутки не варто виходити в міні-спідниці, занадто декольтованій сукні та з кричущим макіяжем. Водії можуть сприйняти вас як “дівчину легкої поведінки”, а не людину, якій потрібно їхати додому (в гості, по роботі). Якось одна знайома розповіла випадок. Вона вийшла на зупинку і спробувала “упіймати” машину. Її проводжала подруга, яка була одягнена в яскраво-рожевий костюм і мала темний макіяж. Коли моя знайома сіла в автомобіль, перше, про що її спитав водій: “А Ваша знайома що, вже вийшла на “роботу”?”. Не варто “світити” в авто золотими прикрасами й дорогими мобільними телефонами. Останні краще за все під час поїздки поставити на вібродзвінок або вимкнути. Не факт, що у вас його відбере “злий дядько”, проте варто перестрахуватися. Цю ситуацію ілюструє наступна історія. Одна студентка з Кобеляк, що навчається у Дніпропетровську, зупинила попутне авто. Дорогою в неї задзвонила побілка. Закінчилося все тим, що посеред дороги водій просто висадив дівчину, забравши в неї дорогий телефон. Добре було б, якби вас хтось проводжав і, посадивши в попутне авто, про всяк випадок записав номери. Доїхавши додому, телефонуйте й повідомляйте, що добралися нормально. До речі, сівши в авто, можете розслабитись, поговорити з водієм (часто вони заради спілкування й беруть попутчиків), але спати в “попутці” не рекомендується. І останнє, якщо їдете додому автостопом, не тягніть із собою величезну сумку з порожніми банками, брудним одягом тощо. Шанси швидко спіймати попутку з таким “причепом” дуже невеликі. Хоча зустрічаються і добрі люди. Якось мені в Полтаві, на Розсошенцях, довелося чекати автобуса на Кобеляки. Жодної думки про те, щоб “упіймати” машину, в мене не було, адже поряд стояли дві немаленькі (м’яко кажучи) сумки з речами (я їхала з навчання). Раптом зупинилася автівка, водій запропонував мені та ще одному студентові доїхати до Кобеляк. Допомігши “затягти” й витягти з машини сумки,чоловік не захотів навіть брати гроші, промовивши: “Я й сам студентом колись був, пам’ятаю, як воно…”
НАСКІЛЬКИ БЕЗПЕЧНО ПЕРЕСУВАТИСЯ АВТОСТОПОМ Тепер що стосується водіїв. Їх умовно можна розділити на три категорії: ті, хто просто хоче дорогою поспілкуватися (в прямому розумінні цього слова), ті, хто хоче підзаробити, і ті, хто шукає пікантних пригод. До першої категорії сміливо можна віднести водіїв-далекобійників. Вони знаходяться в дорозі майже увесь день, і можливість просто поговорити з незнайомою людиною для них важливіша за ті кілька чи кільканадцять гривень. Тут варто просто вміти слухати людину, можна розповідати й про себе (захоплення, уподобання, діти). Проте не варто “брати ініціативу в сої руки” й патякати, наприклад, на тему “всі мужики – козли” чи роздумувати вголос про те, як “класно ні фіга не робити, тинятись по салонах і майструвати роги своєму чоловікові (нареченому)”. Такі розмови й вам честі не зроблять, і можуть зачепити гідність водія. Хоча б через чоловічу солідарність, несприйняття дам, котрі полюють на грошові мішки, поки їх благовірні мотають тисячі кілометрів, щоб заробити їм на одяг чи перукарню. Друга категорія – ті водії, які, їдучи “порожняком”, хочуть заробити грошенят. Зазвичай такі, зупинившись, питають не “Куди?”, а “Скільки?”. Якщо вам уже несила стояти, але в гаманці не дуже густо, поцікавтеся, за скільки вас довезуть (маю на увазі гроші). Іноді буває так, що автобус обійдеться вам дешевше. Третя категорія, тобто ті, хто шукає розваг на трасі, - найнебезпечніші. Перше, що має насторожити, - те, як водій на вас дивиться (іноді такі просто відкрито роздивляються дівчину чи жінку з ніг до голови, навіть не питають, куди треба їхати, а відразу пропонують сідати). Не раджу навіть відчиняти двері машини, в якій знаходяться кілька чоловіків, тим більше, якщо вони недвозначно вас розглядають і підозріло посміхаються.
P.S. Незважаючи на всі перестороги й різні історії, народ, як і раніше, буде виходити на трасу, “ловити” автівки й економити власні гроші. Є в цьому певна частина романтики. Просто будьте обережнішими, і нехай вищенаписане стане вам у пригоді. І наостанок скажу, що успіх в автостопі залежить від багатьох факторів: від траси, інтенсивності транспортного потоку, пори року і доби, погодних умов, вашого настрою і ще від тисячі причин. Завжди присутній елемент везіння – можете поїхати на першій же машині, а можете простояти дві години й так і піти ні з чим. Але в будь-якому випадку раджу не падати духом і тішити себе думкою, що ваша машинка уже за вами виїхала.
Головна 
