Всього: 3484 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1109 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2732 Жінок: 752
Знову на мобільний редактора «ЕК» телефонують. Телефонують і скаржаться жителі Кобеляцького району. Скаржаться на те, що змушені платити за довезення своїх діток до школи. Так школярі, котрі живуть в Брачківці, щоб поїхати на навчання у Світлогірську школу, щодня змушені сплачувати по сім гривень п’ятдесят копійок. А якщо учнів у сім’ї двоє… Якщо двоє, то з сімейного бюджету доведеться щомісячно викладати по 300 гривень. І це при тому, що по Конституції середня освіта в Україні є безкоштовною. Як, до речі, і медицина. Та про міфічне безоплатне лікування вже ніхто навіть не згадує. Звикли українці і до того, що навчання їх дітей у вузах обходиться у кілька тисяч американських доларів. А ось до оплатної середньої освіти - ще ні. Ще щось муляє, примушує обурюватись і прохати про допомогу. Та нічого – звикнуть. Адже вища українська влада, як в тому анекдоті, продовжує нещадно експериментувати над своїм народом. Пам’ятаєте? Урізали зарплату, підняли ціни, а вони все живуть. Єдине що - так це «дустом» труїти не пробували. А українці все терплять. В якійсь би Нігерії чи Замбії після подібних експериментів африканці миттєво вийшли б на вулиці і спалили всі ті шкільні автобуси разом із чиновниками, які порушують закони. В Німеччині чи Франції більш спокійні і цивілізовані європейці оголосили б страйк, взяли б в облогу адміністративні будівлі і змусили б відновити їх права. Українці ж здатні лише телефонувати журналістам. А що, скажіть на милість, можуть зробити представники ЗМІ? Ще раз проінформувати про неподобства в державі? Так про «тендерну чуму», яка охопила Україну, вже лише зовсім ледачі журналісти на писали. Пишу в черговий раз і я. Звернувся, як і прохали читачів, до завідуючої відділом освіти Наталії Коваль. А вона в черговий раз розвела руками і нічого втішного не сказала. І повірте, не піднімається рука її за це публічно критикувати. За її словами, у відділі освіти розробляють варіанти звільнення від «тендерного зашморгу», який не дає можливості безкоштовно возити і харчувати дітей, придбавати меблі і комп’ютери. І можливо й автобуси на баланси сільських рад передадуть, і школи повідкривають в банках нові рахунки і самостійно заключатимуть договори із продавцями та надавачами послуг. Але ж це робота не одного дня. І швидше за все нововведення почнуть діяти лише з 1 вересня. А де гарантія, що до того часу ціни не виростуть до таких висот, коли й школам доведеться тендерні процедури проводити? Немає такої гарантії, а ціни зростають ледве не щодня. Вирішити ж всі ці проблеми можна протягом одного дня. Досить 450 елітним дармоїдам нарешті перестати клеїти дурня і почати працювати на благо всього народу. Та боюся, що вони цього не зроблять ніколи. Адже їх діти їздять до школи на «Мерседесах», не злякаєш їх і бензином за 7 гривень, і газом по гривні за кубометр. Їх можна примусити щось робити лише силою. Силою протесту, силою народного гніву. Та народ терпить. Отже, так і буде.
Головна 
