Російський письменник Василь Аксьонов, якого було госпіталізовано в січні з інсультом, вийшов з коми. Він розплющив очі і почав реагувати на зовнішні звуки.За інформацією видання LIFE.RU, напередодні лікарі відзначили позитивні зміни у стані письменника. Він почав краще дихати, ритм серця трохи стабілізувався. У п’ятницю, 14 березня, сталося різке покращення. Аксьонов розплющив очі і навіть намагався повернути голову, повідомляє видання.
Медики інституту ім. Бурденка переконані, що це дуже хороші показники - мозок письменника поступово відновлюється.
"Ми дуже раді за нашого пацієнта, - зізнався лікар відділення. - Але робити якісь висновки поки що не варто.
75-річний письменник був госпіталізований 15 січня після того, як, перебуваючи за кермом, знепритомнів, і його машина врізалася в дорожню огорожу. Він був доставлений у 23-ю Московську клінічну лікарню з інсультом. Через кілька годин письменника перевели у НДІ імені Скліфосовського.
Нагадаємо, 5 березня Аксьонова перевели у госпіталь ім. Бурденка на реабілітацію. Джерело в медичних колах Москви повідомило про те, що інсульт призвів до обширного ураження головного мозку, у зв’язку з цим на реабілітацію знадобиться тривалий час.

__________________________________________________________

У 1956 Аксьонов закінчив Ленінградський медичний інститут. Три роки працював лікарем. З 1960 року - професійний літератор. Повість Колеги (1959; однойменна п’єса спільно з Ю. Стабовим, 1961; однойменний фільм, 1963), романи Зоряний квиток (1961), Пора, мій друг, пора (1962), оповідання Апельсини з Марокко (1963),збірки Катапульта (1964), На півдорозі до Місяця (1966), п’єса Завжди у продажу (постановка театру Современник, 1965).

Протягом кількох років він є членом редколегії журналу. Пригодницька дилогія для дітей: Мій дідусь – пам’ятник (1970) і Скринька, в якій щось стукає (1972).
У 1979 році В. Аксьонов спільно з А. Бітовим, В. Єрофєєвим, Ф. Іскандером, Є. Поповим, Б. Ахмадуліною став одним з організаторів і авторів безцензурного альманаху Метрополь. Так і не виданий у радянському підцензурному друці, альманах був виданий у США.

22 липня 1980 року виїхав на запрошення до США, після чого був разом з дружиною позбавлений радянського громадянства. Жив у США до 2004 року. Там викладав російську літературу в університеті Дж. Мейсона, Вашингтон.
У США вийшли написані Аксьоновим у Росії, але вперше опубліковані лише після приїзду письменника до Америки романи Золота наша Залізка (1973, 1980), Опік (1976, 1980), Острів Крим (1979, 1981), збірка оповідань Право на острів (1981). Також в США Аксьоновим були написані і видані нові романи: Паперовий пейзаж (1982), Скажи родзинки (1985), У пошуках сумного бебі (1986),трилогія Московська сага (1989, 1991, 1993), збірка оповідань Негатив позитивного героя (1995), Новий солодкий стиль (1996) (присвячений життю радянської еміграції у Сполучених Штатах).
У 1990 році Аксьонову повертають радянське громадянство. У 1980-1991 роки Аксьонов як журналіст активно співпрацює з радіостанцією Свобода.