Спілка українців Німеччини закликає до протестів під будівлею МЗС ФРН. Українська діаспора виступає проти намірів Берліна заблокувати приєднання України до ПДЧ на Бухарестському саміті НАТО та заявляє про змову Путін-Меркель.

На думку українців Німеччини, наміри Німеччини зумовлені впливом російського президента Володимира Путіна на канцлера ФРН Ангели Меркель під час їхньої нещодавньої зустрічі. У листівці про проведення демонстрації було навіть вжито незвичний вираз Пакт Путін-Меркель.

Організатори вважають, що Україна повинна бути у НАТО. «Нас, українців, які тут живуть за межами України, особливо в Німеччині, також хвилює ця проблема. Тому що ми дізналися, що Німеччина скептично ставиться до того погляду, що Україна вже готова до цього кроку», - прокоментувала  акцію протесту представник Спілки Людмила Млош.

Центральна Спілка українців в Німеччині і Українська Всесвітня Координаційна Рада закликали співвітчизників вийти на майдан перед німецьким МЗС із гаслом «Місце України - в Європі і НАТО».

Активісти Спілки запевняють, що мета акції - не загострити ситуацію, а показати, що діаспора - за вступ в НАТО. Організатори виступів збираються ще до початку саміту альянсу в Бухаресті звернутися з письмовою заявою до НАТО та МЗС Німеччини:

«Ми написали в Брюссель листа - відправимо мабуть сьогодні. Звичайно будемо писати листа обов’язково і в міністерство закордонних справ Німеччини», - підтвердила  ці наміри Людмила Млош.

Водночас, на думку німецького політолога Райнера Лінднера, швидке надання Києву плану дій із набуття членства в НАТО спровокує довготривалу блокаду в українській політиці. «Ані Україна, ані Євросоюз не зацікавлені у цьому. Тим більше, Німеччина, яка під час свого нещодавнього головування в ЄС чимало зробила, аби прискорити підписання поглибленої угоди з Україною», - зауважує німецький політолог.

Утім, Райнер Лінднер переконаний, що цей аргумент не є головним:

Для розвитку співпраці як з Європейським Союзом, так і з НАТО, на думку Лінднера, важливішою є стабілізація політичної і економічної ситуації в Україні, ніж термінове надання натівського плану дій:

«Бухарест – це не кінець світу. До речі, я вважаю наступний ювілейний саміт НАТО набагато більш почесною нагодою для надання Україні і Грузії Плану дій з набуття членства в Альянсі», - каже Лінднер.

Нагадаємо 15 січня 2008 року Україна звернулася з листом до генсека НАТО про бажання приєднатися до Плану дій щодо набуття членства в Північноатлантичному альянсі.

Проти приєднання України до Плану дій із набуття членства в НАТО виступають Німеччина та Франція, що, як стверджують у дипломатичних колах, не бажають загострення відносин через це із Росією.

Водночас десять країн НАТО домагаються надання Україні та Грузії ПДЧ. Зокрема серед них - Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Чехія, а також Канада.

Президент Віктор Ющенко неодноразово заявляв,  що вступ України до НАТО не створить ніяких ризиків для інших країн, зокрема для Росії.

Разом з тим з вуст московських посадовців уже пролунали заяви, що 1 квітня, у день візиту Джорджа Буша в Київ, Держдума Росії має намір переглянути Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією.

За матерiалами Німецька хвиля