Понеділок, 03.10.2022, 11:04
Привіт Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід Головна сторінка      Вхід      Написати нам
Меню сайту
Розділи новин
Новини Кобеляччини [1620]
Твоє рідне місто, в якому ти живеш, навчаєшся, працюєш... Гадаєш, тут нічого цікавого не стається? Помиляєшся!
Новини Новосанжарщини [246]
Є таке чудове і чисте місто на Полтавщині - Нові Санжари. І живуть в ньому чудові люди. Але от казуси і там бувають цікаві
Новини України [9826]
Новини з Батьківщини
Новини світу [4403]
Тут усі найважливіші світові новини! Будь у курсі того, що відбуваються далеко, але все-таки навколо тебе!
Відео-новини [119]
Відео-новини зняті нашими кореспонентами. І не тільки нашими...
Новини Царичанки [0]
Наше місто
  • Кобеляцька міська рада
  • Місто Кобеляки
  • Історія міста
  • Розклад руху автобусів Кобеляк
  • Телефони міста (частина 1)
  • Телефони міста (частина 2)
  • Хто на сайті
    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Наші користувачі
    Всього: 3466
    Нових сьогодні: 0
    Нових учора: 2
    Нових за тиждень: 2
    Нових за місяць: 2
    Із них:
    Новачків: 1091
    Продвинутих: 2363
    Журналістів: 5
    Модераторів: 3
    Адмінів: 4
    Із них:
    Чоловіків: 2714
    Жінок: 752
    Наш сайт
    Новини: 16229
    Файли: 8769
    Цікавинки: 3279
    Картинки: 1814
    Анекдоти: 922
    Оголошення: 91
    Тести: 75
    Коментарі: 5319
    Форум: 568/31791
    Новини Полтавщини
    Зв'язок з адміном
    Написати листа адміністратору сайта

    Головна »2008 » Квітень » 10 » Кайданами міняються, правдою торгують



    Кайданами міняються, правдою торгують
    14:04
    Цими словами великого Кобзаря можна найстисліше і найточніше охарактеризувати ситуацію в найвищих ешелонах влади нашої держави. Опозиція змінює владу, влада змінює опозицію, а все інше залишається на місці. Занепадає економіка, зростає інфляція, зростання цін в кілька разів перевищує незначні надбавки до зарплат і пенсій, рівень життя і його тривалість в Україні одні з найнижчих в Європі. Зате темпи поширення СНІДу, алкоголізм серед дітей і підлітків і, як наслідок, смертність - найвищі. Продовжується зубожіння народу, зате мільйонери і мільярдери ростуть як гриби після дощу.
    Одне лише тішить, що в країні немає бандитів, яких президент обіцяв посадити в тюрми. Так, ніби жартома, «помаранчеві» шукали їх серед «голубих», «голубі» - серед «помаранчевих», декого навіть в прокуратуру викликали, там пальчиком посварили і сказали щось на зразок: «Ну-ну, ніззя!». «Ніззя», скажімо, за державний кошт дівок до Парижу возити.
    Найгірше те, що всі протистояння і обопільні звинувачення в верхах намагаються подати нам, як боротьбу політичних партій за втілення своїх ідей, програмних завдань і передвиборних обіцянок. Все це брехня. Якби це було так, то у Верховній Раді і між гілками влади був би повний консенсус і абсолютна ідилія. Адже в жодної з партій ідей взагалі немає, програми і обіцянки схожі як крапельки води, бо всі вони переважно з «води». Всі партії за квітучу Україну і щастя народу.
    То в чому ж суть боротьби і хто за що бореться. Звісно що проблема російської мови, проблема НАТО чи не НАТО, інші дріб’язкові приводи є надуманими. І навіть те, що на порядку денному – розгляд питання про зняття недоторканості та перегляд пільг для депутатів, не є справжньою причиною блокування роботи Верховної Ради.
    Звинувачувати сьогодні регіоналів можна хіба що в неоригінальності, бо сурми, блокування трибуни, бійки та псування майна першими принесли у Верховну Раду представники нинішньої коаліції. Отже, воістину: «…кайдани міняються…».
    Насправді боротьба точиться між фінансово-олігархічними кланами, представленими партіями, для перерозподілу сфер впливу, за власність, за амбітні претензії і плани, за можливість грабувати і обдурювати народ.
    Але найгірше в цій боротьбі - її форми і методи. Сесії Верховної Ради в усьому світі розглядають як шоу, які принижують імідж України на міжнародній арені, нищать інвестиційну привабливість, а Народ України роблять низькосортною нацією. Скажіть, як можна говорити про обраного нами депутата, який ввесь світ заявив: «Блокуємо ВР кульками, а якщо треба блокувати - хоч презервативами».
    Цей вислів облетів всі телеканали і навіть розміщений в інтернеті. Але якби це ще сказав отой депутат-лобуряка, що всівся без дозволу у святая святих, кріслі спікера, і бавився там кулькою. Його можна було б вибачити, бо у нього на лобі написано, що його інтелект нижчий, ніж у звичайного ПТУшника. Це сказано не заради «слівця». Майже за 20 років роботи в ПТУ я не пам’ятаю, щоб учень дозволив собі ось так нахабно всістися на стілець викладача. Сказано це депутатом поважного віку, який, можливо, й забув, що презерватив можна не тільки надувати. Але де ж його елементарна людська етика. Це шоу дивиться весь народ України і переконується, що за такого депутата і його партію і потрібно голосувати хіба що презервативами (використаними). На жаль, подібні вислови, вітання дулями чи нісками нижче спини стали нормою життя і спілкування очільників різних рівнів у нашому суспільстві.
    Найпопулярнішою зброєю у міжпартійних баталіях є звинувачення у зраді. Всім відомо, що зрада є найганебнішим злочином у будь-якому прояві, тому і звинувачення у ній найобразливіше, найдошкульніше. На мою думку, ніякої зради немає, оскільки люди голосували за програми різних партій, а вони у всіх однакові. Відбувалися звичайні торги, були попит і пропозиція посад, державного майна, грошей, депутати скуповувалися поштучно (вроздріб) і партіями (оптом). Як заявив на міжнародному саміті Борис Тарасюк: «Регіонали скоповували депутатів, як картоплю». Якщо партійні лідери і зраджували, то перш за все самі собі, приймаючи рішення без повідомлення регіональних та місцевих організацій, без врахування їхньої думки, без обґрунтування необхідності свого рішення. Такі партії позбавляли себе не лише підтримки однопартійців і виборців, але й елементарної поваги до себе. Тож хто кого зраджував - «толком розібратись треба…» Дуже схожа ця ситуація на анекдот, де жінка каже: «Мені чоловік постійно вішає лапшу на вуха, а я її акуратно знімаю і намотую йому на роги».
    Так, після відомого демаршу політради Партії промисловців і підприємців я зібрав загальні збори районної організації цієї партії, на яких висловив своє обурення з приводу того, що нами ігнорують і лише ставлять перед фактом, який відбувся. В результаті одноголосно прийнято рішення про розпуск районної організації ПППУ. А я особисто не вступатиму ні в жодну партію ні в будь-що інше. Хіба що з необережності.
    Раджу вчинити так само і іншим організаціям, дрібним партіям, у яких немає майбутнього. Тому що всі вони є сателітами, тобто обслуговують мегапартії і голосувати за них - те ж саме, що ні за кого. До таких партій я відношу і соціалістів, і комуністів. Перші скомпрометували себе не стільки перефарбуванням, скільки найбрутальнішою, найогиднішою поведінкою перед позачерговими виборами, обливаючи брудом все і всіх. Другі - поведінкою свого лідера, який за будь-якої нагоди кричить: «Очістім от востока до запада власть от помаранчевой чуми». Очистити владу - не проблема, а от де подіти половину населення України, яка обрала для себе оту «чуму», адже Колима і Воркута належать іншій державі. За обидві ці партії люди голосували частіше за інерцією, ніж за принципом. А в 2006 році виключно підтримуючи їх у боротьбі проти кучмізму. А вийшло все навпаки.
    Отже, як ви зрозуміли, є три реальні політичні сили. За жодну з них я ні «за», ні «проти». Я за те, що ці політичні сили знайшли в собі сили, мужність і розум знайти спільну мову. Це можливо, якщо відправним пунктом, головним завданням для кожної будуть інтереси держави і добробут народу, а не інтереси фінансово-олігархічних кланів та амбітні претензії. Є у ВР ще одна сила, що на ходу вскочила в «останній вагон» виключно за рахунок бренду – «Україні потрібен Литвин». Але на сьогодні у багатьох є сумнів, а чи потрібна Україна Литвину? Позиція на зразок Нестора Івановича (не Шуфрича) Махна – «Бий білих поки не покрасніють – бий красних поки не побіліють» є досить хистка.
    Що там буде у Верховній Раді – «не нам про теє бідним знати…» У нас своїх проблем вистачає. Ми теж обирали владу і міську, і районну за партійними списками. Але хто кого обрав, де наші депутати, де офіси партій, що пройшли до влади, де години чи графік прийому виборців, де зустрічі з депутатами, де розподіл депутатів від партій за територіями, де депутатські запити чи звіти депутатів про виконання обов’язків. На жаль, і партії, і депутати забули, хто їх обирав. Не доросли ще до партійної структуризації, не дозріли до пропорційних виборів. Шановні депутати і партії, озвіться до своїх виборців, прокоментуйте ті чи інші ситуації, чи події, не бійтесь народу!

    Борис ГАРЕЦЬ

    Категорія: Новини Кобеляччини | Переглядів: 1595 | Додав: Admin


    Всього коментарів: 0

    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Форма входу
    Логін:
    Пароль:
    Календар новин
    Пошук по сайту

    Рекомендуємо вам проводити пошук українською та російською мовами

    Корисне


    Опитування
    Останнє на форумі
  • Посоветуйте магази... >>
  • Магазины детской о... >>
  • Букмекеры >>
  • Интимные шалости >>
  • Интимные шалости >>
  • Випадкове фото з галереї
    Погода
    Погода в Полтаве, Кобеляках, Новых Санжарах, Комсомольске, Кременчуге, Решетиловке, Козельщине
    Курси валют
    Курсы валют на PROext
    Корисні посилання


    Статистика










                    

    Copyright EXO © 2022, created by KING © 2007 Всі права захищені.
    Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. У разі передруку матеріалів посилання на exo.at.ua обов'язкове. З питань співпраці пишіть на e-mail: Exo-site[а]bigmir.net