Світова економіка вступила у нову епоху надвисоких цін на нафту та харчі. В Україні, яка є часткою світової економіки, відбуваються ті ж процеси. «І нашому суспільству доведеться пристосовуватися до нових цінових умов», - заявив на нещодавній прес-конференції директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Характеризуючи ситуацію в світі, економіст відзначив стрімкий ріст цін на нафту протягом останніх двох років. Якщо у грудні 2006-го барель сирої нафти коштував у середньому 65 доларів, то вже 18 березня 2008 року - 105. Світова економіка увійшла в епоху, коли ціни на нафту сягнули якісно нового рівня. Зрозуміло, що першими вплив цього відчули країни, що імпортують нафту, у тому числі й Україна.
За рік світові ціни на харчі виросли на 40%. При цьому тільки у лютому 2008-го ціни на продовольчі товари збільшилися на 39% у порівнянні з минулим роком. Навіть у благополучній Європі, у зоні євро, спостерігається рекордна з 1998 року інфляція. У США ріст цін на продукти харчування найбільший за період з 1990 року. Стрімке зростання попиту, особливо на м’ясо та молоко, сталося в Китаї та Індії. У Китаї споживання м’яса на душу населення зросло на 150% у порівнянні з 1980 роком, а ціна на свинину минулого року виросла на 58%.
Харчі дорожчають ще й тому, що дорожчає нафта. І в подальшому, кажуть експерти, роль «нафтового» фактору буде тільки зростати. Адже високі ціни на нафту спонукають багато країн переходити на виробництво біопалива та скорочувати посівні площі на продовольчі культури.
Що ж має зробити влада в Україні, щоби пом’якшити наслідки світової гонки цін для наших громадян? Перш за все, вважає Ігор Бураковський, аграрна Україна має скористатися нагодою й запропонувати свою продукцію на світовому ринку. Але для цього необхідно спочатку навести лад у нашому сільському господарстві, залучити капітали, зробити його ефективним. То ж це – завдання уряду на середньострокову перспективу.
А нині треба реформувати систему соціального захисту населення, щоби реально допомогти найбіднішим. Урядові, який нині змушений боротися і з спадщиною попередників, які лишили після себе 17% інфляції, і з наслідками світової кризи, конче необхідна політична та суспільна підтримка. Без неї Кабміну буде вкрай важко запровадити свій антиінфляційний план, вжити заходів, на які попередній уряд так і не спромігся. «Високі чиновники мають уникати апокаліпсичних оцінок, коли йдеться про інфляцію. Боротьбу з нею треба вивести за рамки політичних дискусій, об’єднавши для цього не тільки всі гілки влади, а й політичні сили», - переконаний економіст Ігор Бураковський.