На сьогодні вроджені вади серця залишаються в Україні однією з домінуючих причин дитячої смертності. Щорічно у нас народжується 6-7 тисяч дітей із пороками серця. Половині з них до періоду кінця новонародженості потрібна допомога, інакше малюки просто гинуть. За даними Міністерства охорони здоров`я, всього на обліку знаходиться близько 40 тисяч дітей із вродженою серцево-судинною патологією у віці до 14 років.

Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології і кардіохірургії – єдиний в Україні і одна з кращих у світі медичних установ, де дітей із вродженою вадою серця оперують на перших днях життя.

"Відкриття цього центру ми чекали 10 років. І не просто чекали, а робили для цього все можливе, - розповідає завідувач відділенням інтенсивної терапії Володимир Жовнір. - Раніше наші лікарі випрошували на Заході списане устаткування, самі налагоджували його роботу, щоб мати мінімальну можливість для роботи».

Сьогодні Центр дитячої кардіохірургії – найкращий в Україні і один із кращих в Європі. При цьому він державний - всі операції українським дітям тут роблять безкоштовно.  За кордоном такі операції дорого коштують, наприклад, в США – найдешевша 50 тисяч доларів, в Європі – від 60 тисяч євро.

«Тут хороший догляд, прекрасні результати. За минулий рік у центрі зроблена 1 001 операція на серці (з хірургічним розрізом) і близько 400 ендоваскулярних операцій (без розрізу). Причому 60 %  – у віці до року. Найменшому малюкові було  всього 2 години, - продовжує Володимир Жовнір. – У 95 % випадків прооперовані дітки стають практично здоровими і живуть повноцінним життям».

Але при всьому позитиві, проблем у центрі чимало. Перш за все - кадрова.

Медичними сестрами центр укомплектований на 70 %, лікарями лише на 25 %. Не кожна здорова людина витримає такий темп життя – цілодобово стояти біля операційного столу. «Це дуже важка професія, величезна відповідальність. Тут повинні працювати дуже здорові люди – і фізично, і емоційно. І, звичайно ж, професіонали", - каже В.Жовнір. За його словами, цим може займатися лише та людина, яка "горить" своєю справою. Та й зарплата - близько 2300 гривень на місяць.

«За західними стандартами на одного такого важкого пацієнта доводиться одна медсестра. У нас, на жаль, одна медична сестра обслуговує двох-три пацієнтів», - зазначає В.Жовнір.

У реанімаційному залі п`ятнадцять місць, кожне медичне устаткування коштує від 750 тисяч гривень, плюс ліки. «Як для української системи охорони здоров`я, ця сфера фінансується непогано, - вважає Володимир Жовнір. - Проте бюджет не може покрити всі потреби, наскільки нам хотілося б».

Дитяча кардіологія – найдорожча галузь медицини. За нею визначають рівень охорони здоров`я країни в цілому. І далеко не в кожній державі ця сфера на такому, як у нас рівні, та ще й безкоштовна.

Тривогу дитячих кардіологів все ще викликає погана виявленість природженої патології в регіонах. "Це залежить і від неонатологів, і від акушерів-гінекологів, від їх кваліфікації, від устаткування. Хоча останнім часом ситуація значно покращала, саме тому, що МОЗ почало програму з профілактики і боротьби з серцево-судинною патологією, а також тому, що про цю проблему почали більше обговорювати в ЗМІ, – каже завідувач відділенням. – До речі, саме за ініціативи адміністрації нашого Центру, розпочата програма попередження вроджених вад серця". 

При вході у відділення реанімації висять копії чеків. Це допомога і простих людей, і солідних компаній, благодійних фондів. Це мала дещиця пожертвувань від людей, які небайдужі до цієї проблеми. 

Історія Тадея Фалюти зі Львова унікальна для України. Ця дитина перенесла кілька складних операцій, і була залежна від апарату штучного дихання.

Тадей переніс 6 операцій на серці і рік разом з мамою прожив у лікарняній палаті на третьому поверсі Центру кардіології. Там він відзначив свій перший день народження. «Мама Тадея протягом року не відходила від свого малюка, цілодобово не спала, не бувала навіть на вулиці, - розповідає Лілія, Пільтяй керівник Міжнародного благодійного фонду «Дитяче серце». - Коли я побачила вперше цю жінку, зрозуміла, що вона на грані і фізичного, і емоційного зриву».

Та й лікарі дозволяли повернутися додому, до Львова. Проте було маленьке «але». Малюк не міг дихати самостійно. У клініці він був цілодобово приєднаний до апарату штучної вентиляції легенів. За рік мама сама навчилася проробляти всі необхідні маніпуляції, не гірше за лікарів. За кордоном, вже давно не є дивом те, що хворі, підключені  до такого апарату, знаходяться удома. І Тадейчик зміг би жити удома, але тільки з апаратом штучної вентиляції легенів.

«Це перший випадок в реанімаційній практиці, коли ми ухвалили рішення, порадившись із західними фахівцями, що дитину, можна виписати з апаратом додому. – розповідає В.Жовнір. - Завдяки соціальній службі, а саме фонду «Дитяче серце», ми почали цей проект зі збору засобів на апарат Тадеєві – 200 тисяч гривень. Для мене до цих пір дивовижним залишається той факт, що меценати дали таку величезну суму. Яким чином вдалося достукатися до їх серця? Адже збирати гроші на благодійність дуже важко. Поки людина здорова і у неї є гроші, вона не розуміє чужого горя. Чомусь більш охоче дають милостиню бомжеві, який ці гроші тут же пропиває, ніж Фонду, для покупки апарату, який збереже дитині життя».

«Збирали гроші всім світом, – продовжує Лілія Пільтяй. - Був відкритий спеціальний грошовий рахунок для допомоги Тадеєві Фалюті. І за півроку зібрали лише 24 тисячі. Чесно кажучи, хоч я і оптимістка, почала вже зневірятися». Допомога прийшла дуже несподівано. Про цю проблему дізналися в Благодійному Фонді «Розвиток України», і виділили кошти, яких бракувало. Лікарі центру сподіваються, через місяць-два апарат заберуть від Тадея. І з його допомогою рятуватимуть інших дітей.

На жаль, такі значні випадки – поодинокі.

Традиції благодійності в нашій країні забуті. «З нашого досвіду, з однієї сотні бізнесменів, до яких ми звертаємося по допомогу, відгукуються лише двоє», - каже Лілія Пільтяй.

Навіть дуже багаті люди просто уникають зустрічей. Той аргумент, що допомога в Центрі кардіології може знадобитися і їх дітям, більшість сприймають, м`яко кажучи, скептично. Але ж навіть, якщо є можливість поїхати лікуватися за кордон – не варто на неї сподіватися. При ситуації, коли народжується дитинча з патологією серця, дорога кожна мить і, як правило, про тривале транспортування немає і мови.

Саме тут, у  Центрі дитячої кардіології і кардіохірургії, свого часу врятували від вродженої патології серця дітей і внуків багатьох впливових людей України.