За його словами, під час зовнішнього незалежного оцінювання тестуються переважно не здібності випускників, а механічно завчена інформація.

На підтвердження своєї думки Брюховецький навів той факт, що на внутрішньому тестуванні, проведеному в Києво-Могилянській академії на основі загальнодержавних тестів, більшість вступників не змогли повторити отримані на незалежному тестуванні результати.

"У модулі з української мови ми одержали такий результат - у тестуванні 17 липня підтвердили результат сертифіката 53,2% абітурієнтів. З математики такий показник становить 23,22%, з правознавства - 80,49%, з біології - 53,41%, з фізики - 20% і хімії - 97,37%", - підкреслив Брюховецький, відзначивши, що абітурієнтам пропонувалися повторно ті ж завдання.

На думку почесного президента НаУКМА, це з високою ймовірністю свідчить про недовгочасний характер знань шкільних випускників.

"Є підстави прогнозувати, що знання, які перевіряються тестами ЗНО, є нетривалими. Більше того, при такій однозначній спрямованості тестів педагоги очікують, що учні в школі будуть вивчати тільки ті предмети, які в майбутньому будуть тестуватися", - відзначив Брюховецький.

Причиною того, що існуючі загальнодержавні тестові програми не дозволяють повністю оцінити потенціал абітурієнтів, на його думку, є недосконалість методики Українського центру оцінювання якості освіти, що розробляв тести.

"Вона (методика) будується винятково на репродуктивній базі, тобто перевіряє тільки суму знань, засвоєних у школі або "натасканих" репетиторами", - пояснив почесний президент НаУКМА.