Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Мирослав Кувалдін прагне відтворити фестиваль «Вйо, Кобеляки!» і засипати річки соломою
10:26
П’ятнадцять років поспіль відомий столичний співак і шоумен Мирослав Кувалдін був досить рідкісним гостем у рідних для нього Кобеляках. Гастролі, звукозаписи, навчання – все це тримало у Києві, не давало змоги приїхати додому, поспілкуватися із друзями дитинства, більше уваги приділити мамі і сестрі. У 2008-му Мирослав приїхав у Кобеляки надовго. Майже на місяць. В Кобеляках його пам’ятають і люблять. І нехай відійшли в минуле часи, коли «бойовик» авторства Мирослава і Сергія Підкаури «Ганджа» займав чільні місця в хіт-парадах українських теле- і радіоканалів, все одно для маленького райцентру Мирослав є «зіркою». - «О, Джон!», «Міра, прівєт!», «Дай автограф!», «Сфоткайся з моєю дівчиною!» - лунає звідусіль, тільки-но Мирослав з’являється на людях. Він пробився, він чогось досяг, він довів усім, що є не просто чорношкірим хлопчиною, який співає, на французький манер нечітко вимовляючи «р». «Зогі» - так і до цього часу підспівують в Кобеляках Кувалдіну. Мирослав змінився. Він вже не той худющий, рухливий, як ртуть, юнак. Невеличке пузце, борідка, кілька сивих волосин у густючих дредах - таким є сьогодні колишній ідеал українських ростаманів. Він – батько, в якого в дворі є гойдалка, надувний басейн, плюшеві ведмедики і газонна травичка. - Папа, а пачєму ти чьорний? – колись запитав Мирослава старшенький Корній. - Патамушта мой папа бил чьорний, папа маєво папи бил чьорним... - А ти нє можеш бить бронзавим, как я? «Ось так вони мене дістають, мої спиногризи, - сміється Кувалдін. - Та це ще не все, - продовжує. – Ось недавно гуляємо ми Кобеляками і проходимо повз братські могили (Меморіальний комплекс пам’яті загиблим воїнам). І один із них, вже не помню і який, питає: - Папа, а чо тьотя з дитиною така грусна? - Ну розумієш, в неї мала дитина, чоловік на війні. - А я знаю чо вона грусна. - Ну і чо? - Бо в неї дитинка залізна!» Мирослав Кувалдін народився 19 січня 1975 року в місті Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. Народився в шлюбі нігерійця Джона Окоро і росіянки Тамари Кувалдіної. А рідним містом для нього стали Кобеляки. Тут він пішов у школу. Тут він почав знайомитися з азами музики. Звідси почався його шлях до українського шоу-бізнесу. «У восьмидесятому я з’явився в Кобеляках, - згадує Мирослав. – У той рік багато людей пішло. Боб Марлі, Джо Дассен, Володимир Висоцький померли. Але хтось і прийшов. Можливо, й мені щось від них передалось. » У 1991 році Мирослав Кувалдін вперше вийшов на велику сцену. Було це в Запоріжжі. У фінал пісенного конкурсу «Червона Рута» вийшов гурт «Ескорт» із Кобеляк. І в його складі виступили юні Мирослав Кувалдін і Сергій Підкаура. Тоді вони навіть не співали. Їм ще не довіряли вокальні партії. Вони танцювали під пісню «Ча-ча-ча для тракториста», яку створили вдвох. Співали ж інші, старші і досвідченіші. Справжня ж популярність прийшла до Мирослава і Сергія у 1995 році, коли вони вже вдвох у складі гурту «The Вйо» засвітилися у «Червоній Руті». Тоді вони співали «Ганджу». Їм підспівувала вся Україна. - А наша подруга з Америки не могла надивуватися, яка в нас демократична країна, якщо дозволяють таке співати. – згадує Мирослав. Україна тоді не була демократичною. Вона була наївною. Адже «ганджа» на жаргоні означає «маріхуана», один із так званих легких наркотиків. «Пиво - не алкоголь, маріхуана - не наркотик», - говорив у телевізійних інтерв’ю двадцятирічний Мирослав Кувалдін. Давно то було. Весело, безшабашно, але давно. Зараз Мирослав уже таких інтерв’ю не дає. Зараз у нього є робота, кохана дружина Ліля і двоє синів з рідкісними для України іменами: «Корній, можливо, на честь Чуковського, його всі діти люблять. А Булат? Всі знають одного Булата – Окуджаву. А уявляєте боксера Булата Кувалдіна? Всі противники від одного оголошення в нокауті будуть», - як завжди іронізує Мирослав. У 2008-му він приїхав у Кобеляки для того, щоб відродити колись дуже популярний фестиваль молодіжної музики «Вйо, Кобеляки!» Зараз Мирослав прагне не просто організувати грандіозну молодіжну тусовку. «Сьогодні за мільйон гривень в Кобеляки можна привезти зірок світового шоу-бізнесу, - розмірковує Кувалдін. - Але кого зараз ними здивуєш? А я б хотів запросити сюди колектив, на зразок французьких бешкетників «Ману Чао». У них досить невеликі гонорари, але вони їздять тільки туди, де їм подобається. А оскільки в Київ вони не приїжджають, Кобеляки їм мають сподобатися!» «Нам тепер усе до сраки в нас столиця - Кобеляки!». Так колись написав знаменитий лікар Микола Касьян. Футболки саме з таким написом буде випущено наперододні фестивалю на радість усим землякам. А щебезліч повітряних кульок, значків, чашок та прапірців з фестивальною символікою. Крім того, Кувалдівн прагне зробити рідне містечко і весь Кобеляцький район місцем екологічного благополуччя. «Тут немає екологічного лиха, - стверджує організатор музично-екологічного фестивалю. - Тут потрібно навести трішки порядку, і Кобеляки стануть туристичним раєм. » Кілька місяців тому Мирослав побачив на одному із освітніх телеканалів програму, в якій йшлося про очищення забруднених водоймищ. В ній демонстрували сюжет про одиного голандського фермера, у якого випадково скотився в озеро тюк соломи. Як же здивувався фермер, коли наступної весни він побачив, що з озера зникли усі куширі, а вода стала чистою та прозорою. В серпні цого року Мирослав Кувалдін вкине тюк ячменної соломи в одне з озер поблизу річки. «А в наступному році подивимося... Якщо спрацює до початку проведення другого фестивалю, готуємо екологічну програму і, за досить невеликі кошти, приступаємо до очищення Ворскли,» - говорить він. І продовжує розмірковувати: «Мені говорять, що я змінився. Звичайно, змінився. Мені 33 роки, вік Христа. Напевне, це діє і на мене. Хочеться щось зробити. Не лише для себе, а й для людей. Це ж добре!»
Програма фестистивалю аматорського мистецтва «Вйо Кобеляки»
21 серпня, четвер. Кобеляцький РБК, парк "Піонерський" 10.00 - 18.00 "Каляки-маляки, мої Кобеляки" Конкурс дитячого малюнку Конкурс дитячої пісні Дитячі розваги (перегони на триколісних велосипедах) Майстер-класи народних умільців Галерея аматорського та примітивного мистецтва Фото-конкурс "Життя перефирії" Катання на конях Виступ фольклорних колективів Вечір актуальної музики Етно-диско Покази робіт відео- аматорів
22 серпня, п’ятниця. Парк ім. Богдана Хмельницького 10.00 День Національного Прапору Спортивні розваги Волейбол Шаховий турнір Перегони велосипедистів (дорослі) 17.00 Стадіон "Колос" "Богатирські ігри" Фестиваль українських страв (дегустація вареників, сала, самогону) Дитячі розваги (батут, народні забави) Виставка досягнень народного господарства Східні танці 20.00 Нагородження переможців Гала-концерт до Дня Незалежності За участю: Кудім (м.Київ) Наталія Лєй (м.Київ) «СТЕП» (м. Херсон) «ТНЕ ВЙО» (м. Київ)
З приводу участі у конкурсах звертайтесь до організаторів фестивалю. тел. 3-24-50; моб. 8 (067) 247-23-63. www.viofest.at.ua
Головна 
