В останні дні липня відбувся захоплюючий туристичний похід на велосипедах за участю семи учнів Кобеляцького НВК №1. Очолювали групу директор станції юних туристів Володимир Яловега та автор статті директор навчально – виховного комплексу №1 Яків Постольник. Метою походу було ознайомлення учнів із заказниками Кобеляцького району, вивчення флори та фауни рідного краю, ознайомлення з особливостями ботанічного заказника місцевого значення «Дабинівка».
В ході мандрівки ми побували в п’яти заказниках: «Ситникове», «Глинський», «Нижньоворсклянський», «Перегонівський» та «Дабинівка».
Серйозним випробуванням став перший день походу, протягом якого ми проїхали значну частину Кобеляцького району.
Шлях пролягав через маршрут Кобеляки - Сухинівка - «Ситникове» - Красне – «Глинський» - Лисенки – Василівка – Л. Сокілка – РЛП «Нижньоворсклянський». В цей день учасникам запам’ятались довгі переходи асфальтними та ґрунтовими дорогами, затяжні підйоми і стрімкі спуски, нестерпна спека, піщаний смак української пилюки, непередбачувана поведінка велосипедної техніки, а ще – чудові ландшафти рідного краю. Поряд з болотами Ситниковим та Глинським різко контрастували відкриті простори степових ділянок. Особливе захоплення виникло при спогляданні різноманітних природних біотоків РЛП «Нижньоворсклянський». Це і заплавні луки, і байрачний ліс, і «височенні скелі» тобто високий корінний правий берег річки Ворскли.
А завершувався виснажливий перший день походу в адміністративному центрі «Нижньоворсклянського» - колишній базі Полтавського педагогічного інституту - підсумовуючись невеликою екскурсією територією бази, прилеглими заплавними луками; а ще була смачна похідна вермішель з тушонкою і гарячий чай. Після чого туристи зручно розташувалися в літніх будиночках бази.
Другий день походу розпочався екскурсією до музею РЛП «Нижньоворсклянський» та кімнати, де зібрані роботи про природу в різних засобах мистецтва. А далі – перехід до Зміїної гори. І знову незрівнянні степові краєвиди горбистої рівнини, спека і високо в небі поважний політ хижого канюка, а ближче до Ворскли - своєрідна «пісня» бджолоїдок і густі широколисті байрачні ліси, скраю яких досить часто спостерігалась красива скумпія.
Аж ось вінець нашого походу – гора Зміїна. Зустрічає дещо вигорілими краєвидами і острівцями червонокнижної ковили, а також ароматами чебрецю та інших степових рослин. А ще запам’ятались розлогі простори десь далеко внизу і стрімкі прирічкові вирви.
І знову виснажливий багатокілометровий перехід: Зміїна – Лучки – П. Сокілка – Перегонівка. На околиці села нас зустрічає учитель місцевої школи Сергій Москаленко. З ним ми прямуємо до Духового яру. З його розповіді ми дізнаємось про історію села, яка пов’язана з Духовим яром. Також Сергій Петрович розповів про заказник «Перегонівський», де особливо вирізняється червонокнижний астрагал шерстистоквітковий.
Короткий перехід Перегонівка – Кобеляки, і другий день походу завершено. Наступний день видався найлегшим. Знову недалекий перехід Кобеляки – Дабинівка, і нас зустрічає учитель біології Бутенківської школи Іван Шевель. Звучить змістовна і захоплююча розповідь про Дабинівку починаючи із середними ХХ століття і до наших днів. Іван Михайлович розповідає також про зв’язки з науковцями, про природоохоронну роботу та ділиться планами на майбутнє. А нас вражають краєвиди Дабинівки, де природа ніби намагалась зібрати по шматочку з різних біотонів, а ще ми поринаємо у зарості ковили волосистої, рослини з Червоної книги України.
Останній перехід Дабинівка – Золотарівка – Мідянівка – Ганжівка – Кобеляки. Позаду залишилось близько 120 кілометрів шляху, та незважаючи на все, у нашій пам’яті надовго залишаються спогади про цю мандрівку і про чудову природу рідного краю, яку слід вивчати та охороняти.