Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Школа Християнського Життя і Євангелізації в Заболотові
11:15
Вже третій рік поспіль з благословення
Правлячого Архиєрея Коломийсько-Чернівецької єпархії єпископа Миколая
Сімкайла в Заболотові при парафії св. Арх. Михаїла проводиться літня
сесія Школи Християнського Життя і Євангелізації. Цього року вона
проходила з 1 по 12 серпня.
Головним організатором була Християнська спільнота "Як Марія" з
м. Івано-Франківська, при співпраці Центрального бюро Школи з м.
Красилів (директор о. Петро Куркевич, Чин Братів Менших Капуцинів), за
участю служителів з Києва, Львова, Чорткова, Мукачева, Вінниці, Коломиї
та місцевих парафіяльних священиків о. Захара Михасюти і о. Володимира
Кмити.
Дбаючи про духовне зростання молоді, для проведення
конференцій, ранкових молитов та побуту учасників люб’язно відчинив
двері приміщення Заболотівської ЗОШ її директор п. Вандяк О.С.
Цього року учасниками стали близько 300 осіб з різних куточків
України, а також з Білорусії та Польщі. Школа поєднала у спільній
молитві представників різних конфесій: греко-католиків, римо-католиків,
православних та протестантів. Всі
учасники, в залежності від того, чи брали вони вже участь у Школі, були
поділені на три ступені. Перший ступінь спрямований на те, щоб люди
стали живими, правдивими, віруючими християнами. Проголошується керигма
– Добра Новина про Ісуса Христа. Людина, яка насправді пережила зустріч
з Христом на цій сесії, дійсно змінюється, і плоди цих змін помічає не
лише вона, а її близькі та знайомі. Учасники першого ступеню вивчають
основи християнського життя, тобто роблять 10 кроків до християнської
зрілості, які допомагають їм жити молитвою, читати Слово Боже, глибше
пізнавати таїнства Церкви та брати в них участь. Зміст другого і
третього ступенів спрямований на те, щоб допомогти учасникам знайти
своє місце в Церкві, а також активно в Ній служити.
Кожен день був продуманий організаторами до найменших
дрібниць. Розпочинали його з ранкової зарядки, оскільки, дбаючи про
душу, не забували і про тіло. Пізніше була молитва-медитація, на якій
роздумували над Словом Божим. Після сніданку на ранковій молитві
славили Бога чудовими піснями. Потім починалися конференції про життя в
Бозі, спасіння, свободу у Ісусі Христі, Церкву і ін. Кожного дня брали
активну участь у Святій Літургії в парафіяльному храмі Св. Архистратига
Михаїла. Також проводили роботу в малих групах по 10-13 осіб, де брати
і сестри ділилися свідченнями про дію Господа у їхньому житті, а також
обговорювали теми почутих конференцій. Був також і вільний час, коли
можна було приступити до Св. Тайни Покаяння, до духовної розмови зі
священиком, побути на самоті з Богом, чи активно відпочити, граючи у
спортивні ігри.
А кожного вечора під гру музичних інструментів лунали пісні
прослави нашому Небесному Отцеві. Така "нетрадиційна" молитва трохи
дивувала тих, хто вперше потрапив на Школу. Але дізнавшись, що саме
Слово Боже, Святе Письмо закликає нас до такої прослави Бога (Пс. 149;
150; 1 Хр. 15; 25 і ін.), сміливо відкривали уста і, можливо вперше в
житті, своїми словами, які виходили з сердець, палаючих любов’ю,
славили Творця за дар життя, за спасіння і за Його любов до нас.
Молились також про дари Святого Духа, про духовні та фізичні зцілення.
Завершувався кожен вечір порученням себе під опіку Пречистої Діви
Марії, як покровительки Школи Християнського Життя і Євангелізації.
В один з перших вечорів всі учасники відновили обіти Хрещення,
відрікаючись сатани, його діл, його ангелів, його служіння і його
гордині, та поручаючи своє життя Богові, приймаючи Ісуса Христа за
свого Господа і Спасителя.
Особливою
подією цього року став візит двох протестантських пастирів з м.Хайфи
(Ізраїль), які приїхали перейняти досвід проведення Школи
Християнського Життя і Євангелізації, а також поділитися своїм досвідом
роботи в реабілітаційному центрі для наркоманів. Їхнє особисте
свідчення про те, як Христос визволив їх від наркотичної залежності та
життя в гріху, та як Євангеліє допомагає іншим ставати на шлях
спасіння, викликало щире захоплення, а у багатьох і сльози радості, бо
ще більше утвердило всіх у вірі, що Христос живий, Він з нами і Він
діє.
Та найбільше, напевно, всім запам’ятався "Царський вечір". В
церкві був споруджений символічний трон Небесного Отця, і кожен,
заходячи до храму, схилявся перед Його владою. А роздумуючи над притчею
про блудного сина, кожен відчув і пережив, що Отець приймає нас не як
слуг, а через Ісуса Христа робить нас Своїми дітьми і царями (пор. Об.
1,6; 2 Тим. 2,12). В
останній вечір учасники Школи Християнського Життя і Євангелізації
складали свої свідчення, як Бог подіяв у їхньому житті в часі сесії,
ділились своїми враженнями, своїм пережиттям, планами на майбутнє. І
хоча було близько опівночі, ніхто не хотів покидати Божого храму, бо за
12 днів, проведених у присутності Божій, незважаючи на конфесійні чи
національні відмінності, всі відчували себе однією дружньою родиною.
Надзвичайно швидко промайнули ці дні, проте задоволеними
залишилися всі. Роз’їжджалися учасники з твердим наміром зустрітися на
осінній триденній сесії Школи, яка відбудеться в Івано-Франківську.
Автор: о. Захар Михасюта,Надія та Мар’яна Загорняк, учасниці Школи Християнського Життя і Євангелізації
Свідчення учасників Школи Християнського Життя і Євангелізації
"Тобі все дав Бог, а ти вибираєш свою дорогу." І моя родина обрала
шлях, який вказує нам Господь. Я завжди захоплювалась віршами зі
Святого Письма про плоди Святого Духа: любов, покора, довготерпіння,
радість, доброта, віра. До Школи Християнського Життя і Євангелізації я
думала, що відкрила двері своєї душі Богу. Та це виявилось оманою.
Раніше я старалася виконувати Заповіді Божі. Я не конфліктувала з
чужими людьми, але вже часто не знаходила спільної мови з найдорожчими:
дітьми, чоловіком. Та під час навчання я зрозуміла, який важкий гріх
переслідував мене та мою родину – сердечна образа, яка, як черв’як,
точила мою душу, псувала мої відносини з рідними. Тепер я усвідомила,
що почуття образи – це гординя. А це – важкий гріх. Я дала обіцянку
відмовитись від образи на інших, висловила перед Богом своє бажання та
просила Його про допомогу. І я відчула, що Господь вилікував мою душу.
Разом з тим припинилися і домашні конфлікти.
Під час молитви за зцілення я позбулася ще й фізичного болю.
Ціле літо мене турбував шлунок, а до молитви просто нестерпно болів.
Наступного дня я вже не відчувала болю й не відчуваю його і зараз.
На заняттях Школи Християнського Життя і Євангелізації я також
зрозуміла найкращу істину: "Якщо Бог на першому місці, то все решта
буде на своєму."
Шибовська Тетяна
Я почав позбавлятися переживань щодо власної неповноцінності.
Слова: "Немає іншої людини такої ж, як ти. Ти єдиний і винятковий,
оригінальний і неповторний," – заставили переосмислити мою самооцінку.
Шибовський Микола
Я дуже люблю Бога, а тепер дізналась, що Його можна називати
Таточком. Також зрозуміла, що інколи буваю гордою, різкою, а справжня
святість – це покора.
Шибовська Мар’яна
Головна 
В
