Всього: 3485 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 0 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Щодо виру, то щира правда. Купа народу, яскраві костюми, безперервний
танець та інше в тому ж дусі. Голосу дівчат з Мартініки можна таки
позаздрити. А от тому, хто чує його (голос) щодня, хіба поспівчувати.
Воно гарно, але тільки на один-два дні. Бо від таких криків у
непідготованого серце зупинитись може. Оцей голос в купі з екзотичною зовнішністю принадив такий натовп, що
бідолашні гості мусили собі дорогу вперед просто протанцьовувати. Ось
вона, ціна екзотики у Львові. Деякі ж особи з тлуму примудрялись лізти
фотографуватись з дівчатами-танцюристками прямо під час параду, роблячи
тим самим затор на шляху. Що їм здається було до дупи, аби клацнутись. Найспокійнішою територія була біля українців. А що? Кого у Львові
українським фольклором здивуєш. Хіба іноземці виявляли ще якесь
зацікавлення. Потихеньку, з зупинками та танцями, добралися всі іноземні гості і до
площі Ринок (там вони і виступали за повною програмою). Тут вже себе
показати мали можливість не тільки вони, а й наймолодші глядачі. Ще не
відомо, хто танцював завзятіше! Щодо охочих сфотографуватись з кожним гостем фестивалю, то для них
Ринок став дуже врожайним місцем. Бо ж, хто ще не виступив, або вже
виступив – всі вперемішку насолоджувалися львівською газонною травкою
та бруківкою. А мексиканці й самі ходили всіх фотографувати Отак і проходив перший фестивальний день. Наступні два пропускаємо і чекаємо суботи – заключного параду гостей «Етновиру».