День Національного Прапора у Кобеляках відсвяткували «Богатирськими іграми». 22 серпня початок планувався на 17.00, однак затягли не як по традиції - на півгодини, - а аж на дві. Люди вешталися по стадіону, не знаючи куди себе подіти, втім цього часу вистачило, щоб навпроти сцени зайняли майже всі місця.
Офіційну частину розпочала ведуча Юлія Кобеляцька. Залунав державний Гімн України, присутні піднялися. Таки добре, що за сімнадцять років Незалежності, забрудненої постійними політичними баталіями, в українського народу все-таки вистачає поваги, щоб сприймати гімн стоячи.
Після красномовного привітання кобелячан з Днем Прапора розпочалось найцікавіше. Оголошено відкритими «Богатирські ігри», в яких цього року участь взяли дев’ять команд. Між конкурсами для глядачів виступала кременчуцька арт-студія «Монар». За неофіційними даними дівчата заробили 1750 грн., справно виконуючи «танець живота». Спадало на думку, що не кожен зміг побачити номери «Монару», оскільки сцена від лавок знаходилась на досить далекій відстані. Здогади підтвердили вигуки невдоволених глядачів похилого віку, що не змогли розгледіти не те що живіт, а й самих танцівниць.
Повертаючись до самих «Богатирських ігор», слід зауважити – суперники зібрались дужі не на жарт. Вони бігали з двістікілограмовим коромислом та по черзі тримали зруб такої ж ваги. На швидкість учасники підіймали колоди та перекочували по стадіону шину від комбайну «ДОН-1500» вагою 250 кг. І хоч богатирі вже трохи притомились, господар та ведучий дійства Віталій Детюк і його помічник Микола Гузченко були невблаганні, пропонуючи все нові випробування. Найдовшим і найважчим конкурсом для учасників виявилось перетягування канату. Дужі богатирі прикладали казна-скільки сили, щоб перемогти. Втім переможець має бути лише один. Трішки не вистачило сили кобеляцькій команді «Малиш», щоб вийти у фінал змагання з перетягування канату. Зазначимо, що до цього моменту «Малиш» був беззаперечним переможцем у всіх конкурсах. За місце найкращих канатоперетягачів боролись Кобеляцький аграрний ліцей та команда з с.Бутенки. У важкому конкурсі все ж перемогли бутенківські богатирі, лишивши ліцею друге місце. Останній конкурс ігор можна назвати найвидовищнішим. У автомобіль «Соболь» вагою дві тони посадили 14 дівчат із натовпу, а потім дали завдання богатирям буксирувати автомобіль. Деякі команди так відмінно справлялись із завданням, що здавалось, ніби автомобіль їде сам, а богатирі від нього втікають. Глядачі трішки співчували пасажирам автомобіля, адже його дев’ять разів тягли в одну сторону, а потім, включаючи задній хід, повертали на початкове положення. Однак жодну з дівчат не знудило, а отже їх поїздка вдалася.
Доки судді підраховували бали, відбулося ще одне видовище. Богатир кобеляцької команди «Малиш» Артем Письмак двадцять разів підійняв п’ятидесятикілограмову гирю. За подолання рекорду Микола Гузченко запропонував глядачам ящик пива, проте ніхто не зміг підійняти гирю більше трьох разів. За хоробрість ті, хто хоч спробували, отримували пляшку пива. Так пиво і розійшлося.
Прийшов час дізнатись, хто є найсильнішим серед команд. Дев’яте місце зайняла команда «Колос» із Павлівки, богатирі були сильними суперниками, проте цього року знайшлись сильніші. Сьоме і восьме між собою розділили учасники з Іванівки та Магдалинівки. Шосте місце посіли Дашківські богатирі, і лише за крок від грошової премії лишились Дрижиногреблянські учасники зайнявши п’яте місце.
Четверте місце і премію у сумі 400 грн. отримали богатирі Кобеляцького аграрного ліцею. Серед трійки найкращих виявились учасники шенгурівської команди «Лан», яких преміювали 600 гривнями. Почесне друге місце у тяжкій боротьбі вибороли бутенківські богатирі і були нагороджені премією у сумі 800 грн. А переможцями «Богатирських ігор» вже вкотре стають непереможні учасники кобеляцької команди «Малиш». Нагородою для них стала премія у сумі 1000 грн. та овації вболівальників, яких ощасливила команда.
Далі до слова запросили голову кобеляцької райдержадміністрації Олега Решетила, голову районної ради Володимира Жукова та міського голову Олександра Ісипа.
Раптом з заднього ряду голосно прокоментувала жінка (одразу видно - немісцева):
- А чьо, у вас трі галави, что лі? Ну прям как у Змєя-Гаринича!
Володимир Жуков закликав усіх разом прокричати «ура», в свою чергу Олександр Ісип порівняв Україну з 17-річною дитиною, яка ще не може добре орієнтуватись серед держав-гігантів. А Олег Решетило подякував відділам спорту та культури за чудове свято.
Раптом небо осяяли феєрверки, керівники взялися за руки, підняли їх до гори. Якщо наші владні світила об’єднало свято, то це лише на радість нам. Коли керівники працюють злагоджено – результат без сумнівів повинен бути кращий.