Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 0 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Нещодавно в
Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»
завітала журналістка із львівської газети «Високий замок». Ольга
Читайло ознайомилася не лише із архітектурними пам’ятками Валу –
історичного центру стародавнього міста, - а також відвідала таємничі
Антонієві печери.
До Вашої уваги стаття львівської журналістки. Антонієвими печерами блукає привид монаха...
Науковці стверджують – у середині святині потужне джерело енергії
невідомого походження
Зайшовши сюди, я відчула, як раптом набагато швидше почало битися
серце. Ніби щось ззовні підганяло його. Тільки що? У напівтемних
лабіринтах печер панувала тиша. Лише подекуди її ламали голоси
туристів. Вони сюди приходять часто. Антонієві печери Троїцького
монастиря – одне з улюблених місць гостей і жителів Чернігова.
Послідовно пригадуючи усі дива, що, як розповідають, відбуваються у цих
місцях, спускаюся в один із найвіддаленіших коридорів печер...
Антонієві печери – пам’ятка підземної культової архітектури XI-XVIII
століть. У 1069 р. їх, як печерний монастир, заснував князь Святослав
Ярославович спільно із преподобним Антонієм Печерським, уродженцем
Чернігівщини. Геологічні умови сприяли будівництву – печери не треба
було штучно укріплювати. Підземний монастир, проживши століття,
засвідчив, наскільки це міцна споруда. Загальна протяжність цього дива
– 350 метрів. Комплекс складається з церков Святого Антонія, Святого
Феодосія Тотемського, Ніколи Святенника, каплиці з похованнями, келії
Антонія. Глибина (відносно рівня гори) – від 2 до 12 метрів. Святі
печери - напівтемні вузенькі коридорчики, в яких пахне церквою і
давниною. Час від часу натрапляєш на відгалуження в основній стрічці
коридору – тут церква, а тут, напевно, жив монах. Ззовні, біля входу,
як і в середині, тиша. Печерний монастир розташований посеред парку, на
Болдиній горі. Незважаючи на те, що неподалік із веселим гамором
відбуваються весілля (Болдина гора - улюблене місце фотосесій місцевих
молодят), але сюди звуки майже не долинають. Чи то, може, лише мені,
враженій, так здалося? Неподалік, на лавках, розташувалися дві пари
закоханих: вони спокою не порушують...
Люди говорять, що цими печерами блукає привид монаха. Його бачили і
тутешні жителі, і туристи, які вперше навідалися до цих місць. Комусь з
них, розповідають, навіть вдалося у лабіринтах зазнимкувати дивні
світлові плями. Найбільш переконують свідчення завідувача відділу
історії печер Національного історико-архітектурного заповідника
«Чернігів стародавній» Володимира Руденка, який стверджує, що у 1970
році зустрівся у цих лабіринтах із привидом монаха. Досліджували ці
місця і науковці – вони виявили у печерах потужне джерело енергії
невідомого походження. - Яка частка правди у цих розповідях? – запитую
у вченого секретаря Національного архітектурно-історичного заповідника
“Чернігів стародавній” Сергія Чернякова.
- Таких розповідей багато. Хтось каже, що бачив, інший констатує зміну
самопочуття після відвідин печер: в одного перестала боліти голова, в
іншого – навпаки. Вагомий доказ – слова нашого наукового співробітника.
- А ви самі вірите у привида Антонієвих печер?
- Не зустрічався з ним. Але є одна печера, де можна побачити якийсь
дивний туман. Коли дивишся на це, стає якось моторошно...
З життя Антонія ПечерськогоПреподобний Антоній народився на
Чернігівщині, у Любечі. В миру Антонія звали Антипа. Шукаючи душевного
спокою, він викопав собі печеру, де міг молитися на самоті. Через
деякий час вирушив на Афон. В одному з афонських монастирів прийняв
монаший постриг та взяв собі ім’я Антоній. До Києва прийшов у 1013-му.
Потім був ще один хід на Афон. Остаточно оселився на Русі він лише за
князювання Ярослава Мудрого. Жив самотньо, носив грубий одяг,
відмовлявся від м’яса навіть у ті дні, коли така їжа була дозволена.
Антоній – засновник Києво-Печерського монастиря та монастиря у
Чернігові. Помер у віці 90 років. Ольга ЧИТАЙЛО
Фото автора
На фото: Біля входу, як і в середині, панує тиша...