Засідання постійної комісії районної ради з питань соціально-економічного розвитку регіону, інвестицій, будівництва, управління майном цього разу відбулося на спокійних тонах, щоправда одного з присутніх лишили надії на приватизацію бажаної земельної ділянки, а інший образився на всіх і демонстративно вийшов із залу.
Голова постійної комісії Вікторія Шкарбан оголосила перше питання для розгляду, в якому йшлося про управління об’єктами, зокрема, про будівлю біля загальноосвітньої школи №2, якою наразі користується Кобеляцький міський молодіжний центр карате. Питання набуло потреби нагального обговорення, оскільки представник центру молоді усно запропонував приватизувати дане приміщення, яке виявилось на балансі ЗОШ № 2.
Члени комісії виявили бажання розширити територію навчальних приміщень школи, бо діти займаються у дві зміни, а будівля, що знаходиться поряд, не використовується. Начальник відділу освіти Наталія Коваль повідомила, що в планах є виготовлення проектно-кошторисної документації в найближчі строки. Балансова вартість приміщення становить 30 600 грн.
- А куди подіти дітей з карате? – перебив розмову про почергове оформлення документації та добудову приміщення заступник голови комісії Андрій Дубина. - Ми ж в одних дітей забираємо, а іншим даємо. Я розумію, що школі потрібне додаткове приміщення, але спочатку давайте допоможемо дітям, які відвідують карате, знайти інше місце для занять!
- Чесно кажучи, я два роки працювала і не знала, що це приміщення знаходиться на нашому балансі, - відповідає директор ЗОШ №2, Світлана Грінько. Вже неможливо розібратись, хто винен, що у школи забрали згадувану будівлю: попередня влада чи ще комуністична. Але зараз ця будівля нам потрібна. Ми не проти, щоб інші діти займалися в ній і надалі. Вдень учні будуть, а ввечері - молодіжний центр карате. Гадаю, ми знайдемо спільну мову.
Депутат районної ради Володимир Чернявський додав, що при ремонті приміщення варто було б створити добудову спальних корпусів для дітей початкових класів та харчоблоку.
Заступник голови районної ради Микола Жук також схвально відізвався про майбутню реконструкцію даного приміщення. Він висловив думку, що це питання підняте по причині дотацій коштів, які можна спрямувати на відбудову.
Врешті-решт ідилію в даному питанні перервав Віктор Кльоз.
- Я вас наслухався, що мені аж не по собі стало, - зізнався Віктор Георгійович.
Мабуть, багато хто пам’ятає, що вісім років тому замість будівлі стояли лише розвалини. Не було ні вікон, ні дверей. В той час молодіжним центром карате керував Олексій Сірий. Тодішня влада надала це приміщення в користування безкоштовно. Учасники молодіжного центру самотужки привели його до ладу: вставили вікна, провели електрику, опалення та ін. На сьогодні центром карате керує Віктор Кльоз. З минулого року районна рада безкоштовне користування приміщенням змінила на оренду. Втім, орендна плата мінімальна, і не було на що ображатись, але від грандіозних планів з раптовим бажанням реконструкції приміщення у «каратистів» закралася думка – чи не виженуть їх. Проте пропозиція директора Світлани Грінько про співпрацю обнадіює.
Далі члени комісії розглянули деякі деталі створення ескізного проекту і перейшли до обговорення наступного питання. Начальник відділу управління майном Василь Мірошніченко надав інформацію про результати перевірки шкіл перед початком навчального року. Хвилювала проблема зі станом внутрішніх туалетів у деяких школах, а то й взагалі їх відсутністю. Також піднімалося питання щодо жахливого зовнішнього вигляду орлицької школи та стіни, що буквально падає в марківській школі.
Наталія Коваль висунула на обговорення вкрай важливу проблему існування шкіл з мінімальним наповненням. Для прикладу вона навела свердловську школу, в якій навчаються лише чотири учня, що є вкрай нераціонально для цільового використання державних коштів та негативним психологічним фактором для самих дітей. Всі члени комісії підтримали бажання Наталії Мефодіївни наблизити час закриття ряду шкіл в районі.
Однак раптом з заднього ряду почувся шквал обурення.
- Я тут один з села, - зауважив депутат, керівник марківського сільськогосподарського підприємства Віталій Біленко, - я не згодний із закриттям навчальних закладів на селі! Гроші на їх фінансування треба знаходити. Хіба це добре, коли оте дитятко на автобус заберуть у 7 годин ранку і привезуть у 7 годин вечора? Якщо є в селі школа – значить живе село, а якщо закрити, то не буде й перспективи…
Більшість присутніх на засіданні почали заспокоювати Віталія Васильовича, доводячи, що автобус для дітей з початкових класів можна ще раз пустити. Що недоцільно фінансувати оплату роботи педагога, який навчає 4 дітей, так само, як вчителя, що навчає 30 учнів. Що не може бути нормальним навчання трьох – п’яти дітей різних вікових категорій, відірваних від спілкування з однолітками.
Віталій Біленко сприйняв докази присутніх як особисту образу і покинув залу засідань.
Останньою проблемою, яка стояла на обговоренні комісії, був розгляд листів відносно газифікації будівлі «паспортного столу» та виділення коштів для ще однієї кімнати працівникам БТІ (бюро технічної інвентаризації). Ці питання швидко розглянули з позитивними для дописувачів результатами. А от поліклініці із проханням виділення коштів на новий флюорограф – відмовили.
Наостанок прозвучало чергове обговорення вже, здавалось, міфічних проектів зі створення в Кобеляках басейну та телебачення. Варто підмітити, що розмова про ці проекти навряд чи наблизила час їх створення.