Без перебільшення можна стверджувати, що у вівторок 9 вересня Кобеляцький район був на межі екологічної катастрофи. І це не емоції екзальтованих журналістів. Так стверджують фахівці.
Того дня в районі урочища Рожевщина, що за кілометр від автодороги Київ-Дніпропетровськ та за 3 кілометри від Кобеляк, горів ліс. Через спекотну погоду та сильний вітер пожежа могла набрати масштабів сумнозвісної херсонської, яка сталася у минулому році.
Ймовірно, загорання відбулося близько 13-ої години. Спочатку вогонь з’явився на луках. Вітер швидко розбурхав полум’я, а височенна, майже півтораметрова суха трава лише сприяла поширенню пожежі. Коли о 14.30 на місце загорання прибув черговий екіпаж вогнеборців із Кобеляцького райвідділу МНС та пожежники із Держлісгоспу, вони побачили вражаючу картину. Луками йшла вогняна стихія фронтом 200 метрів. Вітер гнав пожежу до соснового лісу. Вже загорілися перші дерева. Не гаючи часу, вогнеборці вступили в боротьбу з полум’ям.
В густому сіро-чорному диму видимість була практично нульовою. Було чути гоготіння полум’я та голоси людей, які намагалися з ним боротись.
Із самого «серця» пожежі вилетів і зупинився в безпечному місці пожежний автомобіль. «Води, дайте води», - такими були перші слова пожежників. Вони жадібно п’ють холодну воду, ситро, квас, все, що є у колег, котрі прибули пізніше. «Єлі втекли – схвильовано повідомляє водій Олександр Головко. – Вода кончилась, двигун через дим заглох. Вже думали, машина згорить».
«Що робити?» - з таким запитанням звертаються пожежники до свого керівника, начальника Кобеляцького райвідділу МНС Володимира Богуна. Володимир Михайлович радиться із начальником лісопожежної станції Кобеляцького відділення Держлісгоспу. «Ющенка нада визивати», - жартує хтось із вогнеборців, певно, згадуючи херсонські події річної давнини. Ніхто не сміється. Всі розуміють – ситуація дуже серйозна. Вогонь вже дійшов до лісу і піднявся до верхівок сосен. Кількаметрові дерева спалахують і згоряють миттєво, наче сірники. «Верховий пішов, а це вже біда», - вголос висловлює спільну думку Василь Павленко. – Нада визивать підмогу». Разом із еменесниками з вогнем вже борються два екіпажі Держлісгоспу та п’ять тракторів. Тракторист Микола Кіралгадзе, незважаючи на смертельну небезпеку, заїжджає розривати грунт прямо в палаючий ліс. Врешті-решт в тому місці, де він трудиться, вогонь зупиняється. Та полум’я вперто продовжує йти в бік міста Кобеляки. Попереду в нього – СТО, кафе «Калина», мікрорайон Заворскло. На допомогу пожежникам приходить власник кафе Віктор Рудич разом зі своїми робітниками та друзями. Володимир Богун віддає команду валити дерева на окраїні лісу, яка виходить до автодороги.
«Якщо чесно, думав, все – гайка, - згодом розповідає він. – Думав ставити всі машини біля траси, аби тільки вогонь не перекинувся на інший бік дороги». На іншому боці дороги – кафе «Філін», дві АЗС, психоневрологічний будинок-інтернат, села Лісне, Сухинівка, Комарівка. І кілька десятків тисяч гектарів лісу, який тягнеться аж до Нових Санжар.
Кобеляцькі пожежники вже знають, що їм на допомогу йдуть колеги з Нових Санжар, Козельщини і Решетилівки. Мчить на місце події і начальник обласного управління ГУ МНС в Полтавській області Андріан Арліковський. Тим часом пожежа явно набуває характеру верхової. А її побороти практично неможливо.
Раптом вітер змінює свій напрямок і починає стихати. «Встрєчну пускаємо», - пропонує Василь Павленко. «В Бродщині не помогло, - вголос розмірковує Володимир Богун. Та через кілька секунд погоджується: «Пускаємо». Пожежники, користуючись тим, що вітер змінив напрямок, запалюють так звану зустрічну пожежу. Вони сподіваються, що два вогняних фронти зустрінуться, і горіти вже буде нічому. Цей захід спрацьовує, і вогонь опускається вниз. Вогнеборці знову починають жартувати. «Хлопці, причешіться, вас тєлєвізор снімає, - посміхається працівник Кобеляцького МНС Володимир Біглий.
Близько 17 години до палаючого лісу починають прибувати автомобілі із сусідніх районів. З вогнем борються вже вісім автомобілів, 5 тракторів і близько 100 чоловік. Воду підвозять навіть автомобілі міського підприємства «Водоканал». Всього її вилили на палаючий ліс майже 12 тонн. Приїжджає і Андріан Орліковський. Він, не довго роздумуючи, пересідає із службової «Мазди» у «Ниву» районного еколога Юрія Калюжного і в’їжджає в ліс.
На обочині автошляху вишиковується величезна автоколона. З автомобілів виходять заступник голови РДА Михайло Лещук, начальник райвідділу внутрішніх справ Юрій Сисенко, його підлеглі, голова райради Володимир Жуков, тележурналісти. «Що ви тут робите?» - звертається до міліціонерів Михайло Лещук.
- Громадський порядок забезпечуємо.
- Поїхали б краще в село, палія найшли, - сердиться чиновник.
Близько 20-ої години вечора стає зрозуміло – полум’я практично приборкане. Але гасіння не припиняється. Вогнеборці із сусідніх районів покидають місце події аж о 2 годині ночі. Кобелячани залишаються чергувати до ранку. Вночі починається дощ і остаточно приборкує вогонь. Димлять лише кілька пеньків.
За дуже приблизними підрахунками того дня згоріло 150 гектарів лук і 20 - лісу.
«Якби не оперативні і вмілі дії пожежників та працівників місцевого держлісгоспу, могло б згоріти 30 тисяч гектарів лісу», - так прокоментував подію начальник обласного управління Держлісгоспу Олександр Яресько. А районна прокуратура вже наступного дня почала збирати матеріали щодо порушення кримінальної справи.
… Того дня кобеляцькі пожежники гасили ще одну пожежу. О 21-ій годині надійшло повідомлення про те, що горять луки поряд із сосновим лісом в селі Галі. Те загоряння ліквідували дуже швидко, і вогонь до лісу не дістався.