Всього: 3485 Нових сьогодні: 1 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1110 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 752
Головний тренер луцької “Волині” Віталій Кварцяний не з тих, хто
“полізе за словом у кишеню”. Футбольні вболівальники добре пам’ятають
його гумор і манеру спілкування. Тоді, коли “Волинь” грала у вищій
лізі, чи не кожне інтерв’ю з Віталієм Кварцяним було сповнене влучних
епітетів і відвертої критики і своєї команди, й суперників. Нині
наставник лучан інтерв’ю дає нечасто. Оскільки “Волинь” грає в першому
дивізіоні, інтерес до його персони помітно зменшився.
Про те, коли лучани збираються повернутися в елітний дивізіон, і про
рівень першої ліги “Львівська газета” поцікавилася в самого Віталія
Володимировича.
– Як оціните старт своєї команди в першій лізі? –Цей
чемпіонат ми почали не дуже вдало. Були несподівані поразки. З колії
нас дуже сильно вибили червоні картки, травми футболістів, у підсумку
ми ніяк не може зіграти повним складом (у восьми турах чемпіонату
“Волинь” зазнала чотири поразки та здобула стільки само перемог. Лучани
в турнірній таблиці на дев’ятому місці з 12-ма очками, – “Газета”). – Ваша команда дуже молода, вікових гравців, як Микола Лапко,
небагато, грають здебільшого хлопці 1988-1993 років народження. З ними,
мабуть, складно працювати в першій лізі?
– Складно, але іншої дороги немає. Треба підтягувати молодь. Дубль
“Волині” грає не в другій лізі, а на першість області. Тому залучаємо
юних футболістів до тренувань із першою командою. Даємо їм змогу
відчути порох першої ліги, так би мовити дорослого футболу. А то у 18
років може бути пізно, навіть у 15-річних трапляється деформація
координацій рухів, розкутості. А так залучаємо юнаків: витримають –
отже, будуть хорошими футболістами, а якщо ні, то не має чого
сподіватися, що вони у 20 років заграють. – Яке завдання “Волині” на сезон?
– Виходити на кожен матч і перемагати. – Сформулюю питання інакше... Коли “Волинь” боротиметься за путівку в елітний дивізіон?
– Президент харківського “Металіста” Олександр Ярославський нещодавно
озвучив вимоги до клубу елітного дивізіону. Щоб грати в Прем’єр-лізі,
харків’яни реставрують стадіон, створюють власну академію, будують
базу. Інфраструктура повинна бути в кожної команди елітного дивізіону
від “а” до “я”. А існувати в Прем’єр-лізі, як ФК “Львів”, київський
“Арсенал” чи ФК “Харків”... Немає сенсу будь-якою цінною чіплятися за
вищу лігу. Треба мати для цього натуральні підстави. А нам нині бракує
розуміння міської й обласної влади. Влада не завжди усвідомлює “що до
чого”, в неї політичні амбіції перекривають розвиток спорту. Наш
стадіон свого часу ліцензували для проведення матчів розіграшу Кубка
УЄФА. А нині на “Авангарді” відбувається широкомасштабне добудовування
легкоатлетичного комплексу. У Волинській області два легкоатлета і 72
тренери. Це добре, що їх підтримують, але не в таких же масштабах.
Тепер ми не зможемо реконструювати стадіон для європейських змагань.
Щодо нашого повернення в еліту: перш ніж “вбахати” гроші, потрібно все
добре зважати. Не хочемо, щоб вийшло так: гроші витратили, вийшли в
Прем’єр-лігу, а потім мучимося з нею. – Принаймні бачите “світло в кінці тунелю”? Скажіть бодай орієнтовно, коли “Волинь” переслідуватиме мету повернення у вищу лігу.
– У нас серйозний президент, він працює на перспективу. Щороку щось
добудовуємо, але масштабного господарства в нас немає. Хоча маємо
хороший стадіон для дітей, непогану тренувальну арену. Гріх нарікати.
Але для Прем’єр-ліги нам потрібно ще добряче попрацювати. Хочемо
повернутися в еліту всерйоз і надовго, а коли клуб буде до цього
готовий, мені складно сказати. – Торік із першої у вищу лігу перейшли “Нафтовик” і “Закарпаття”.
Рік вони протрималися в еліті, а тепер знову грають у першій лізі.
Цьогоріч підвищилися у класі ФК “Львів” та “Іллічівець”. Обидві команди
тепер перебувають унизу турнірної таблиці. Це свідчить про те, що
різниця між першою та вищою лігою дуже суттєва?
– Різниця, звісно, є. Як ФК “Львів” виходив у вищу лігу, ми всі знаємо.
Малюнок гри у цієї команди непоганий. У Степана Юрчишина є деякі хороші
гравці, наприклад, воротарі, захисники, однак у нападі, крім братів
Баранців, немає нестандартних футболістів. Грати й удома, і на виїзді з
одним нападником безперспективно. Переконаний, у ФК “Львів” обмаль
талантів. “Іллічівцю” було створено хороші умови ще тоді, коли команда
грала у вищій лізі. У першому дивізіоні маріупольців спершу тренував
Семен Альтман, а потім – Олександр Іщенко. Обоє –фахівці пристойного
рівня. В команди стабільне фінансове становище, в них було все, що
завгодно: літаки, поїзди, умови для тренувань. Тому не дивно, що
“Іллічівець” вийшов у вищу лігу. – А як виходив у Прем’єр-лігу ФК “Львів”?
–Судді не чіпали львів’ян, а коли потрібно було, то й допомагали.
Будемо відвертими: ми ж не сліпі, все бачили. А нині це “городянам”
виходить боком. У матчах із такими командами, як “Дніпро” чи
“Металіст”, судді їм не допомагатимуть. – В елітному дивізіоні ви працювали багато років. Сумуєте за елітою?
– Хороше запитання... Не кривитиму душею: за якістю організації, за
мотивацією, можливістю тренера творчо реалізуватися, перша та вища ліга
– небо і земля. Ще торік сумнівався, а тепер упевнений у тому, що в
першій лізі фахівці деградують. Адже тут немає великих перспектив. Усі
клуби грають від захисту, знаходять 10 футболістів, які весь матч
відбиваються у власному штрафному майданчику та сподіваються на
випадковий гол. Робота в першій лізі схожа на каторгу. Взагалі цей
дивізіон є яскравим свідченням деградації українського футболу.
Працювати у Прем’єр-лізі значно цікавіше, там багато кваліфікованих
суперників, у матчах з якими можна демонструвати хороший футбол. Вони ж
атакують, а не захищаються. В першій лізі з цим складно. Відсотків 90
наших команд думають лише про те, щоб не пропустити, а це – деградація. – Невже за останні роки не було пропозицій від команд елітного дивізіону?
– Звісно, на відмінну від Грозного, суперклуби мене не кликали, але
пропозицій не бракувало. Більш ніж половина українських команд
пропонувала мені роботу. Але я прикипів до “Волині”. Хочу вивести свою
команду до рівня серйозного конкурента у вищій лізі. Президент нашого
клубу на нормальному шляху, тепер головне, аби йому не заважали. А рік
чи два провести в одній команді, а потім перейти в іншу – це не для
мене.
Головна 
