Поліна  Терещенко працює бухгалтером  у Кобеляцькому центрі поштового зв’язку 34 роки. Чоловік Поліни Михайлівни в цій установі пропрацював водієм 12 років, доки звідти не вийшов на пенсію. Син подружжя Терещенків Валерій прийшов на місце батька і 5 років сумлінно працював, а другий син Володимир 9 років життя віддав водійській справі і працює у центрі до сьогодні. Так нерозривно пов’язана доля родини Терещенків з центром поштового зв’язку №13.
- Ми далеко не єдина сім’я, що працює тут, - розповідає Поліна Михайлівна. - Наприклад, Василь Концаренко працює інструктором-ревізором  вже 50-й рік. За цей час він виростив ще одного спеціаліста – сина. Начальник ЦПЗ №13 Галина Реутенко працює 36-й рік, у поштовій справі себе випробували дві її сестри, одна з них працює і досі.
- А ще родина Погрібняків, - додає економіст з маркетингу, голова профспілки центру поштового зв’язку №13 Юлія Тристан, - два брати, Григорій та Микола.
 Брат Микола починав на радіовузлі електромеханіком, а зараз – диспетчер. Григорій був інструктором-ревізором, а тепер працює листоношею по супроводу пошти. Крім поштової справи брати мають також спільне хобі, разом вони часто ходять на рибалку та по гриби. Династію Погрібняків продовжує донька Григорія – Наталя, яка працює 7 років оператором.
Як говорять, батько дитині поганого не побажає, а отже, недарма у центрі поштового зв’язку стільки сімей працює. Це значить, що спілкування між колегами тепле і щире, а поштові династії створюють справжню велику спільну родину.
- У нас Яночка працює лише два місяці, - з ніжністю говорить про колегу Поліна Терещенко. - Хоча їй лише 22 роки, проте вона така активна і добросовісна, що не можу про неї не згадати…
Відтак з родинною теплотою у поштових відділеннях працюють не лише рідні, а й усі бажаючі віддатися нелегкій, але такій цікавій поштовій справі.