До редакції надійшов лист жительки Донецької області, в якому жінка дивується та обурюється станом, в якому знаходиться місцевий громадський транспорт. Втім, якби гостя приїхала до Кобеляк хоч на місяць пізніше, то була б, напевно, задоволена.

Уважаемая редакция, я, как гость вашего города, хочу подсказать проблемную тему – это маршрут автобусов «Кобеляки – Днепропетровск» и обратно. По этому маршруту в 10.20 отправляется автобус на Днепропетровск. Этот транспорт автобусом назвать трудно, скорее это пародия на автобус. Внутри все сидения разломаны, все дребезжит, чехлы порваны, а стоимость билета приличная – 25 грн.
Выезжая на маршрутке, водители сами сомневаются в доставке пассажиров к месту назначения. Вот так было и в конце июля. Мне досталось 20 место, но сидеть на нем было невозможно. Спинка сидения лежала на коленях пассажира, сидящего сзади. Я начала возмущаться, да и другие пассажиры тоже: как можно ехать в таком автобусе 100 км., ведь это три часа езды. Водитель «успокоил», сказав: «Дай бог еще доехать!». И в конце концов водитель был прав. Доехав до с. Красне, автобус обломался. Мы ждали полтора часа на жаре! Правда, приехал другой автобус, но мои билеты на маршрут Днепропетровск – Донецк чуть не прогорели.
Напрашиваются вопросы. Как же такое «чудо» прошло техосмотр? Кто бы отвечал, если бы автобус опоздал, и я не успела на «донецкий», когда билеты на руках?


Лист коментує директор ТОВ «Кобелякиавтотранс» Віталій Голтвянський.
- По-перше, сидіння розкладаються. Можливо пасажирка не знала, що крісло має три позиції: рівно, напівнахилено та в лежачому стані. По-друге, на маршрути «Кобеляки-Дніпропетровськ» та «Полтава-Дніпропетровськ» з 20 серпня пущено два нові автобуси, які ми взяли в кредит. Стосовно техогляду, то автобуси проходять його щоквартально. А з приводу компенсації за квиток, потрібно зауважити, що приймаються всі міри для того, щоб довезти пасажира вчасно. При несправності автобуса його замінюють на інший. Але якщо така ситуація все ж склалася, то це питання вирішується при наявності доказів (квитка) та фіксування запізнення в касі міста, з якого повинна була відбути особа.
На купівлі нових автобусів хотілося б зупинитися детальніше. Їх придбали у тій же Донецькій області, звідки родом дописувачка. Кредит за кожен автобус становить майже 135 тис. грн., крім цих коштів товариству потрібно було ще витратити 10 тис. грн. на обладнання авто газовою установкою. На нових автобусах працюють позмінно три водія: Василь Журавель, Ігор Кокоша, Микола Коломієць.
На прохання кореспондента порівняти стару техніку з новою водій Микола Коломієць відповів: «Головне любити професію і пасажирів».
Отже, тепер з Кобеляк відправляються ще два нових автобуси, пасажирам яких, відверто кажучи, підфортило. А з часом, матимемо надію, замінять й інші окремі автобуси, що на сьогодні виглядають практично непридатними для використання.