У вівторок в приміщенні Кобеляцького районного суду відбулося судове засідання за позовом Полтавської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Кобеляцької РДА про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки й реконструкції незаконної забудови щодо громадян Сергія Ш. і Сергія П. Читачі «ЕХО» ще повинні пам’ятати публікації в нашій газеті та інших ЗМІ про те, як на заповідній території острова Новоорлицькі Кучугури були зведені комфортабельні котеджі. На місце виїжджали депутати районної ради, представники лісництва, екологічної служби, землеустрою. Всі вони склали протоколи про ряд кричущих порушень з боку забудовників. Протоколи складалися щодо Сергія Ш., тоді ще керівника оперативної групи «Центр» Держрибохорони. Завдані довкіллю збитки оцінили в 350 тисяч гривень. І навіть кримінальну справу завели, яка й донині благополучно покоїться в шухлядах чи то Полтавського УМВС, чи то Кобеляцької районної прокуратури.
30 вересня в Кобеляках розглядалася справа за цивільним позовом. Вірніше за двома. Адже один із відповідачів, Сергій П., звернувся до суду із зустрічною заявою, в якій вимагав, щоб Кобеляцька районна рада визнала за ним право власності на землю в Новоорлицьких Кучугурах за набувальною давністю. Мовляв, він острівною земелькою вже більше 20 років добросовісно користується, і за цей час здобув право нею володіти.
8 травня 2008 року суддя Кобеляцького райсуду Тетяна Тесленко прийняла рішення об’єднати обидва позови в одну справу. Майже півроку збирались судові засідання, на які не з’являлись відповідачі. І ось 30 вересня нарешті зібралися всі. Або майже всі.
О 8.45 біля приміщення суду знаходилися представник природоохоронної прокуратури Владислав Зубченко та представник Кобеляцької РДП Ярослава Бут. Дещо пізніше з’явився і представник районної ради Василь Мірошниченко. Із чорного джипу «Тойота Прадо» вийшли Сергій Ш. і Сергій П. Всі вітаються між собою, не демонструючи жодної агресії чи недоброзичливості.
О 9 годині суддя Тетяна Тесленко оголошує про початок судового засідання. Виявляється, що на нього не прибули представники Орлицької сільради, на території якої й розташований острів Новоорлицькі Кучугури. Не прибув і директор регіонального ландшафтного парку Віктор Попельнюх. Але він надіслав до суду факс, у якому прохав проводити засідання без його участі.
Сергій Ш. одразу ж заявляє клопотання про відвід судді Тесленко, мотивуючи це тим, що має дані про її упередженість. Як доказ представляє аудіозапис розмови Сергія П. і депутата районної ради Світлани Грисенко, яку при цьому називає представником екологічної інспекції. Ш. заявляє, що громадська думка в цій справі завдяки ЗМІ вже сформована, і суддя вже заздалегідь сформулювала для себе майбутнє рішення.
Суддя Тесленко не погоджується з такою заявою і вимагає озвучити запис. Кілька хвилин всі слухають розмову Світлани Грисенко та Сергія П. Співрозмовники говорять про Новоорлицькі Кучугури, політичну ситуацію. Світлана Анатоліївна закидає Патоці, що Ш. встиг зустрітися із журналістами, співробітниками прокуратури, а з нею, як головою екологічної комісії, не говорив. Про майбутній суд ні Сергій П., ні Світлана Грисенко не згадують.
Після прослуховування запису суддя Тесленко запитує відповідачів:
- Чи маєте ви дані про якісь мої родинні стосунки з позивачем?
- Ні.
- А про якісь мої бізнесові інтереси в цій справі?
- Ні.
- Взагалі, яким чином Світлана Грисенко, яка, крім того, що депутат, ще й моя сусідка, може вплинути на рішення судді? - задає риторичне запитання Тетяна Тесленко.
В кінці-кінців вона відхиляє клопотання про відвід і продовжує слухання справи. Вона повідомляє про результати перевірки різними державними службами забудови на Новоорлицьких Кучугурах і п’ять хвилин перераховує пункти різних законів, які порушили забудовники.
Потім суддя Тесленко зачитує позовну заяву Сергія П. до районної ради і територіальної громади Кобеляцького району. Після цього запитує П.: «А ви знаєте, що такої юридичної особи, як громада Кобеляцького району, не існує? Хто вам заяву складав?»
П. не знає що сказати і розгублено дивиться на свого адвоката Олександра Р. Представник Кобеляцької райради Василь Мірошниченко, в свою чергу, пояснює: «Фізична особа, тобто П., взагалі не має права вимагати землю у постійне користування. Він має право або приватної власності, або оренди. Тож його позовна заява є безпідставною».
Адвокат Р. зачитує акт, складений групою громадян 24 вересня, про те, що за часи користування П. землею до нього ніхто ніяких претензій не пред’являв.
Деяких слів адвокат прочитати не може, і суддя йому підказує. А потім з деяким роздратуванням додає: «Ви ще й читати не вмієте, не лише заяви складати». Тесленко звертає увагу на те, що зачитаний акт складений за тиждень до суду. І склали його звичайні громадяни. Завершується вивчення згаданого документа реплікою судді: «А в Орлику сільський голова ставить печатку на чому завгодно».
Далі в судовому засіданні довго виясняють, коли на острові з’явився Сергій Ш. і ким в колишньому колгоспі «Маяк» працював Сергій П. За словами відповідачів виявляється, що останній з 1986 року пас на Новоорлицьких Кучугурах колгоспну худобу. І доглядав за пасікою, загінкою для корів, майстернею та ще кількома будівлями, розташованими на острові. А після розпаду колгоспу «Маяк» П. продовжував господарювати на Новоорлицьких Кучугурах, саджаючи там город і плекаючи сад. В цей же час там постійно відпочивав Сергій Ш., облаштовуючи в теплу пору року наметове містечко. Протягом десятиліть Сергій Миколайович нібито давав Сергію Микитовичу гроші на відновлення зруйнованих браконьєрами будівель. А на початку ХХІ століття сума виданих коштів дала змогу побудувати на місці колгоспної майстерні та будиночків для пастухів цілком комфортабельні котеджі під єврочерепицею, з євровікнами, каналізацією, відведеною у водойму, супутниковими антенами та кондиціонерами. І все це робилося для колгоспників. Адже майно зниклого безвісти колгоспу «Маяк» і до цього дня ніхто не успадкував.
У продовження піднятої теми адвокат почав задавати Патоці запитання на зразок: «А ви знали, що там регіональний ландшафтний парк?», «Чи знаєте ви, існує колгосп чи ні?»
Суддя Тесленко на це відреагувала досить своєрідно: «Ви, шановний, про долю «Маяка» повинні в офіційному порядку запитати у державного реєстратора Оксани Кіт. А ви це з’ясовуєте у якогось чи то пастуха, чи острівного скотопаса». Дехто із присутніх ледве стримав сміх. Посміхнувся навіть Сергій Ш.
Після 2-годинної перерви, яку суддя оголосила, щоб дати змогу адвокату Р. переписати зустрічну позовну заяву, в залі вже недорахувалися двох учасників слухань. Адвокат так і не повідомив про причину своєї відсутності, а Сергій Ш. проінформував, що знаходиться в одній із полтавських лікарень.
Рішення суду було оголошене вже коли годинники фіксували 18-у годину. Крім судді і секретаря, в залі на той час залишались лише Владислав Зубченко і Сергій П. Суддя Тетяна Тесленко винесла рішення про задоволення позову Полтавської міжрайонної природоохоронної прокуратури в повному обсязі. Згідно з ним Сергій Ш. та Сергій П. зобов’язані знести забудову на острові Новоорлицькі Кучугури. Щоправда, вони мають і право оскаржити рішення Кобеляцького райсуду в Апеляційному суді.
Владислав Зубченко, як представник прокуратури, висловив задоволення таким рішенням кобеляцької Феміди. Сергій П. від коментарів відмовився. Він лише сказав судді: «Інші на островах і строяться, і скот тримають, а цього ніхто не бачить. Лише нас рішили крайніми зробити». Суддя відповіла: «Так виконайте свій громадянський обов’язок, пишіть заяви в прокуратуру, «піднімайте» пресу».
Дала свій коментар для преси і Світлана Грисенко, депутат райради від БЮТ, голова екологічної комісії. Світлана Анатоліївна пояснила: «Дійсно, зі мною розмовляв Сергій П. Він інтересувався, як можна владнати справу із забудовою. Я сказала: «справа в прокуратурі, все рішиться по закону». А те, що я можу вплинути на суд – це просто смішно».


P.S. Ми вже дали згоду Сергію П. разом з ним проїхати по місцях незаконних забудов і написати про це.

P.P.S. Вже коли матеріал був готовий до друку, в редакцію зателефонував прокурор Полтавської міжрайонної природоохоронної прокуратури старший радник юстиції Олександр Денисенко. Він попрохав наголосити, що за його поданням розглядається і кримінальна справа щодо незаконної забудови на острові Новоорлицькі Кучугури. Також він висловив сподівання, що даний прецедент суворого покарання зупинить бажаючих вести незаконну забудову в заповідних та рекреаційних зонах.