Всього: 3486 Нових сьогодні: 0 Нових учора: 0 Нових за тиждень: 1 Нових за місяць: 1 Із них: Новачків: 1111 Продвинутих: 2363 Журналістів: 5 Модераторів: 3 Адмінів: 4 Із них: Чоловіків: 2733 Жінок: 753
Виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів. Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. За кожним рішенням, яке набрало законної сили або допущено судом до негайного виконання, за заявою особи, на користь якої постановлено рішення, видається один виконавчий лист. Коли на підставі певного рішення належить передати майно, що є в кількох місцях, або коли рішення постановлено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним листом (статті 368, 369 Цивільного процесуального кодексу України). Виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Зазначений Закон визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, у разі їх невиконання боржником (боржниками) у добровільному порядку. Тобто виконавче провадження є заключною стадією не тільки цивільного процесу або господарського процесу – щодо виконання судових рішень, але і кримінального (кримінально-виправного) – в частині майнових стягнень та конфіскації майна згідно з вироком суду, адміністративного – щодо стягнення штрафів та конфіскації предметів, визначених у постанові, а також інших законів, за якими на органи державної виконавчої служби покладено виконання визначених цими законами рішень відповідних органів (посадових осіб), тощо. Статтею 3, Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік рішень судів та інших органів (посадових осіб), а також виключний перелік виконавчих документів, що підлягають виконанню органами державної виконавчої служби. Крім того, статтею 19 Закону встановлено вимоги до виконавчих документів - перелік обов’язкових реквізитів, відсутність яких виключає здійснення виконавчого провадження згідно із вимогами статті 26 вказаного Закону. Виконавче провадження відкривається державним виконавцем на підставі відповідного та належним чином оформленого виконавчого документу, за заявою стягувача або його представника, за заявою прокурора, у випадках представництва інтересів громадянина або держави, за ініціативою суду, або в інших передбачених законом випадках. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов’язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Сторони можуть реалізовувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов’язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто. Про відкриття виконавчого провадження державний виконавець протягом трьох днів з моменту передачі йому виконавчого документу виносить відповідну постанову, копії якої надсилаються сторонам та до органу, що видав виконавчий документ. Необхідно зазначити, що частиною шостою статті 24 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено спеціальний інститут – забезпечення виконання рішення, право застосування якого у виконавчому провадженні до цього часу недостатнім чином використовується стягувачами. А саме, за заявою стягувача державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом. У постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем надається боржнику строк для добровільного виконання, який становить до семи днів (у разі виселення - до п’ятнадцяти днів). У разі невиконання рішення боржником у наданий для добровільного виконання строк з нього за постановами державного виконавця стягуються витрати, пов’язані з провадженням виконавчих дій, та виконавчий збір. При подальшому здійсненні виконавчого провадження державний виконавець вживає заходи примусового виконання, а саме: накладення арешту на кошти боржника; звернення стягнення на майно боржника (проведення його опису, оцінки, вилучення та передачу на реалізацію, розподіл стягнутих за результатами виконання коштів); вилучення у боржника і передачу стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію або стипендію боржника; вжиття інших заходів, передбачених рішенням. Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень здійснюють начальник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу. Згідно статті 85 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до відповідного суду.
Заступник начальника відділу ДВС Кобеляцького РУЮ І.М.Колісник
Головна 
