Мабуть, жоден інший лідер бізнесу не був настільки широко відомою та іконічною постаттю, як Вільям Генрі Гейтс III (William H. Gates III), відомий нам як Білл Гейтс. Він створив цілу галузь, попутно ставши найбагатшою людиною в світі, а наприкінці своєї кар'єри став засновником однієї із найбільших у світі благодійних організацій — фонду Білла та Мелінди Гейтс. Разом із відходом Білла у червні 2008-го року з посади керівника корпорації Microsoft закінчилася ціла епоха в галузі комп'ютерних технологій.

Гейтс — дуже сентиментальна людина. Йому важко говорити про те, що його ера в компанії закінчилася. Він сподівається, що один день на тиждень зможе присвячувати свій час роботі в Microsoft. В інтерв'ю, яке наведене нижче, Гейтс розповідає про те, що він продовжує робити для своєї компанії, та які внески він планує зробити у комп'ютерну галузь майбутнього.

  З.: За час існування Microsoft Вам довелося пережити дуже багато змін. А які наступні великі зміни, на Вашу думку, очікують нас?

В.: Найважливіші прориви сьогодні ще знаходяться у зародковому стані та обмірковуються у лабораторіях, включаючи і дослідницький центр Microsoft. Наприклад, це комп'ютер, який може відстежувати ваші рухи, впізнавати вас, розуміти вашу мову — що, у свою чергу, веде до дуже інтерактивного середовища. Ваш комп'ютер перетворюється на інтелектуального помічника. Дивно, що до сих пір ми настільки клавіатуро- та мишо-орієнтовані! Думаю, вже в найближчі кілька років з'явиться безліч нових альтернативних способів взаємодії з комп'ютером. І це буде логічним розвитком.

З.: Вочевидь, Ви дуже зацікавлені у підтримці таких "природніх" інтерфейсів взаємодії з машиною. А яку свою роль Ви вбачаєте у цьому розвитку?

В.: Моя зацікавленість тим чи іншим напрямком розвитку не означає, що компанія гарантовано буде його дотримуватись. Кожна людина, яка працює у Microsoft, має безліч власних чудових ідей, кожна з яких заслуговує на втілення. Стів може звернутись до мене по допомогу з впровадженням тих чи інших речей. Зазвичай це ті проекти, якими я обожнюю займатись. Тому мене не потрібно просити.

З.: Ви сказали, що один день на тиждень будете проводити, займаючись проектами компанії? Як Ви уявляєте собі цей процес?

В.: Ні, ми ще не формалізували цей процес. Але я думаю, що намагатимусь зібрати в цей день всіх ключових осіб компанії, щоб мати змогу обговорювати з ними найважливіші речі. Думаю, це буде зручно для людей.

З.: Але в такому "одноденному" режимі, чи зможете Ви тримати руку на пульсі компанії та розуміти, що відбувається в ній?

В.: Думаю, я навіть більше знаходитимусь "всередині" процесів, ніж зараз. Раніше я був лідером. Повинен був вести компанію. Показувати, куди їй рухатися. Тепер же я зможу повністю зосередитись на улюбленій роботі — роботі над проектами.

З.: Чи не боїтесь Ви, що працюючи над проектами і приділяючи цій справі лише день на тиждень, та ще й займаючись власним фондом, Ви критично не встигатимете впоратися зі всіма обов'язками і проекти затримуватимуться?

В.: Я ніколи не був "вузьким горлечком" у своїй компанії. Жоден із продуктів не залежить від мене на всі 100%. Всі вони можуть бути випущені без моєї на те вказівки. Коли Стів став генеральним директором — тепер більшість процесів ідуть через нього. Тому моя відсутність у компанії не означатиме неможливості здійснювати діяльність і ефективно досягати поставлених цілей. Сподіваюся, що моя присутність може сприяти підвищенню ефективності роботи, але моя відсутність точно не робить її менш ефективною.

З.: Чи не боїтесь Ви втратити зв'язок із технологіями, поки займатиметесь благодійністю?

В.: Говорячи термінами сучасної молоді — сьогодні я навіть більше "в темі", ніж будь-коли раніше. Та і як я можу бути "не в темі", коли йдеться про ту сферу діяльності, яка найбільше мене цікавить.

З.: Це правда. Але, підозрюю, зараз Ви витрачаєте багато часу на проблеми та виклики, пов'язані з благодійним фондом. А час, він все-таки не безмежний.

В.: Згоден! Але програмне забезпечення — це найбільше моє зацікавлення. 33 роки я займався саме тим, що працював у сфері програмного забезпечення. Крім того, навіть якщо я чогось не знатиму — мене завжди оточують люди, які з радістю допоможуть мені порадою.

З.: Як думаєте, чого найбільше Вам не вистачатиме, після відходу від повноцінної роботи?

В.: Мені справді не вистачатиме спілкування з колегами. Я завжди дуже добре ставився до команди топ-менеджерів і надзвичайно любив спілкуватися з цими людьми. Але, звісно ж, час, який я зможу проводити з ними, суттєво скоротиться.