Четвер, 9 жовтня. Близько полудня в центрі Світлогірського на вулиці Енгельса збираються близько 4 сотень людей. Половина з них – місцеві жителі. Інші приїхали з Полтави та Кобеляк. Вузенька вуличка вщерть запруднена автотранспортом так, що проїхати по ній можна хіба що на велосипеді. Всі присутні зібралися на своєрідне новосілля, котре святкують місцеві жителі Михайло і Лілія Костенки. Близько року тому сім’я світлогірського священнослужителя вирішила взяти на виховання 9 прийомних дітей і створити дитячий будинок сімейного типу. На початку жовтня був закінчений ремонт в приміщенні колишньої аптеки, яку обласні депутати віддали під дитячий заклад. А в середу, 8 жовтня Костенки привезли до себе додому в Світлогірське сімох діток, взятих із різних інтернатських закладів області. Ще двоє повинні приїхати через кілька днів.
Початок урочистостей з невідомої причини дещо затримався. Хоча і самі винуватці торжества Костенки, і голова Полтавської ОДА Валерій Асадчев та голова Кобеляцької РДА Олег Решетило завчасно вишикувались на ганку колишньої аптеки. Під час очікування всіх присутніх розважали місцеві самодіяльні артисти.
Після оголошення мети зібрання слово було надане голові облдержадміністрації Валерію Асадчеву. Слухали посадовця дуже уважно, адже до нього у світлогірців є свій специфічний інтерес – незакінчена газифікація села. Промову Асадчева зважувалось перебивати стурбованим рохканням лише невелике чорно-біле порося, яке сиділо в клітці поряд із купою подарунків. Валерій Асадчев сказав: «Створення дитячих будинків сімейного типу – це програма, ініційована Президентом України Віктором Ющенком. Важко йшла ця справа. Ми, українці, більше звикли до стандартних інтернатних закладів, де є й база, і фахівці. Але потихеньку справа пішла. На Полтавщині це вже 11-й будинок сімейного типу. І, напевне, перший в області, а то й в Україні, де діток взяли у сім’ю священнослужителя».
Згадав Валерій Асадчев і про те, що сам взяв на виховання прийомних дітей.
В один із моментів своєї промови голова ОДА раптом змінив тему і звернувся до світлогірців:
- Ви, напевне, хочете спитати про газ?
- Хочемо, хочемо!
- Точніше, коли він до вас прийде. Думаю, що через 1-2,5 місяці село буде газифіковане. Гроші для цього вже є. А сьогодні я підписав останні документи, потрібні для закінчення газифікації.
Ці слова Асадчева були зустрінуті гучними оплесками та схвальними вигуками. А він, продовжуючи тему, пообіцяв приїхати в село під Новий рік поласувати яєчнею. Засмаженою вже на газовій плиті.
Голова Кобеляцької РДА Олег Решетило у своїй промові розповів про історію створення будинку сімейного типу і наголосив, що для його відкриття всі в районі «працювали від душі». Також очільник району трішки покритикував адміністрацію інтернатних закладів за те, що не забезпечили діток шкільним одягом. І резюмував: «Ну нічого, ми це питання за півдня рішили. Костюми надав магазин «Вестіна», а підрубили та підстрочили їх на швейній фабриці». Дійсно, всі четверо хлопчиків, взяті Костенками, одягнені у однакові новенькі костюмчики. Дівчатка – у різному одязі.
По закінченню свого виступу голова РДА оголосив про початок процедури дарування. Свої подарунки привезли представники всіх відділів райдержадміністрації, Пенсійного фонду, районної лікарні, приватні підприємці та громадські організації. Дарували все – побутову техніку, меблі, посуд, спортінвентар, городні інструменти. Ветеринарні медики подарували папужку та корм для нього. А невгамовне порося виявилося подарунком заступника голови Кобеляцької районної ради Миколи Жука. Також він пообіцяв забезпечити кормами і саму свинку, і її майбутнє потомство.
Від імені спонсорів виступив представник ТОВ «Зоря» Віктор Трусов. Саме це підприємство і його власник Юрій Терніков найбільше допомагали Костенкам. Вони й кошти для придбання легкового автомобіля виділили, і роботу ремонтників оплачували. На новосілля ж Віктор Трусов пообіцяв організувати поїздку всієї багатодітної родини на новорічну Президентську ялинку в Київ.
Потім благочинний Кобеляцького округу отець Василь та Михайло Костенко прочитали молитву входження в новий дім і освятили приміщення. А голови ОДА і РДА перерізали традиційну стрічку.
Стомлена незвичною для неї процедурою урочистостей, маленька Оля одразу лягла перепочити. Їй не заважали навіть численні гості, котрі оглядали нове помешкання Костенків та їх великої родини.
Дещо розгублені такою увагою до себе, Михайло та Лілія Костенки ледве встигали відповідати на запитання численних журналістів. Отець Михайло бідкався: «Хоча б діток не погубити. Вони ще не звикли. Сьогодні мене з отцем Василієм плутали. На рясу орієнтувались».
Благочинний отець Василь, стоячи дещо осторонь, спостерігав за цією святковою метушнею. І сказав: «Це сьогодні свято, а завтра будні почнуться. Ох, і важко їм буде, особливо матушці. Та з Божою допомогою все осилять».